Кафедра "Технологія жирів і продуктів бродіння"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7476

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/food

Від 2011 року кафедра має назву "Технологія жирів і продуктів бродіння", первісна назва – "Технологія жирів".

Кафедра "Технологія жирів" розпочала свою діяльність у 1930 році. Від початку заснування ХПТІ, спеціальність технологія жирів була складовою частиною кафедри технології органічних і забарвлюючих речовин і тільки в 1923 році виділена в окрему групу.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Випускники кафедри працюють в олійно-жировій, кондитерській, пивоварній, виноробній, спиртовій, лікеро-горілчаній та безалкогольній галузях харчової промисловості.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора та 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз структурних показників олії з насіння сафлору, адаптованого в умовах східного лісостепу
    (Видавничий дім "Гельветика", 2019) Мироненко, Лілія Сергіївна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Перевалов, Леонід Іванович; Яковлева, І. М.; Арутюнян, Тетяна Володимирівна
    Статтю присвячено дослідженню перспективної для України малопоширеної культури сафлору, колекцію якого розроблено в Інституті олійних культур НААН. У статті наведено системне дослідження джерел інформації щодо узагальнення наукових даних, які характеризують сафлорову олію як джерело незамінної лінолевої кислоти, вітамінів, фітостеринів. Показано, що опубліковані результати попередніх досліджень часто мають розрізнений та суперечливий характер, а для вітчизняних сортів сафлору і олії з неї досліди практично не проводились. У статті досліджуються структурні показники сафлорової олії з насіння сорту Лагідний, адаптований до умов Східного Лісостепу. Вперше із застосуванням сучасних хроматографічних методів визначено склад жирних кислот, ацилгліцеринів, стеринової фракції неомилених речовин, вміст вітамінів А та Е. Показано, що основними жирними кислотами олії із сафлору сорту Лагідний є есенціальна лінолева кислота (74,4%), олеїнова (15,1 %) та пальмітинова (7,2%). Усього ідентифіковано дев’ять жирних кислот. Ацилгліцериновий склад досліджуваної кислоти сафлорової олії представлено шістьома групами ацилгліцеринів, ідентифікованих за вмістом вуглецевих атомів: С 48 – 1,7%, С 50 – 20,2%, С 52 – 72,7%, С 54 – 4,1%, С 56 – 0,9%, С 58 – 0,4%. Проаналізовано стеринову фракцію неомилених речовин сафлорової олії. Показано, що фітостерини олії сафлору представлені такими ізомерами: 39,0% β-ситостерину, 12,9% стигмастерину, 6,4% кампестерину та 3,5 % брасикастерину. Вітаміни сафлорової олії – це вітамін А (2,3 м.о. в 1 г) та вітамін Е (32,2 мг, %).
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання олії насіння сафлору у харчових та косметичних продуктах
    (НТУ "ХПІ", 2016) Мироненко, Лілія Сергіївна; Тимченко, Валентина Кузьмівна; Криштоп, Євгеній Анатолійович
    В даній статті представлений матеріал з огляду можливостей використання сафлорової олії в косметичній та харчовій промисловості. Відомо, що ця олія є лідером за вмістом есенціальної лінолевої кислоти, використовується для деяких медичних та фармацевтичних цілей. Виходячи з розглянутих матеріалів, можна констатувати, що сафлорова олія, враховуючи її корисні та безпечні для людини показники, може бути рекомендована для досліджень її використання в косметичній та харчовій промисловості.