Кафедра "Біотехнологія, біофізика та аналітична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/biotech

Кафедра "Бiотехнологiя, біофізика та аналiтична хiмiя" була створена у 1998 році на базі кафедри "Аналітична хімія", яка у 1940 році була виділена з кафедри хімії в самостійну кафедру. Ініціатива створення кафедри належить доктору технічних наук, професору Миколі Федосовичу Клещеву.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Кафедра провадить освітню, методичну та наукову діяльність у галузі знань "Хімічна та біоінженерія". Крім теоретичних основ біотехнології, велику увагу було приділяється контролю якості і сертифікації біотехнологічної продукції.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фармацевтичних; 8 кандидатів наук: 3 – біологічних, 5 – технічних; 2 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Дослідження окиснення N₂ парою нітратної кислоти
(Національний університет "Львівська політехніка", 2003) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович
Подано результати термодинамічних розрахунків окиснення молекулярного нітрогену (N₂) парою нітратної кислоти. Проведено лабораторні дослідження гетерогенного окиснення N₂ парою нітратної кислоти за температур 623-873 К. Підтверджено можливість проведення нового процесу зв'язування нітрогену за м'яких температурних умов. На розробленому нами оксидному каталізаторі приріст кисневих сполук становив від 20 до 80 % залежно від технологічних умов.
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.
Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Ратушна, Лідія Миколаївна
1. Спосіб одержання каталізатора для другого ступеня окиснення аміаку, що включає змішування оксиду заліза з добавками, формування та термообробку, який відрізняється тим, що змішування оксиду заліза з добавками оксиду цирконію та оксиду магнію проводять в присутні триетаноламіну 0,05-0,15 мас. % з введенням розчину оксинітрату алюмінію 10,0-15,0 мас. %, а термообробку проводять шляхом сушіння при температурі 150-170 °С протягом 6-8 годин, прожарюванням при температурі 300-350 °С протягом 5-6 годин, та випалом при температурі 900-950 °С протягом 3-4 години зі швидкістю зростання температури 6-10 °С/хв. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення компонентів в каталізаторі наступне, мас. %: оксид цирконію ZrO₂ 15,0-25,0; оксид магнію MgO 0,5-1,0; оксид алюмінію Аl₂О₃ 0,1-0,3; оксид заліза Fе₂О₃ – основа решта.
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег Михайлович
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2007) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Каталізатор окиснення молекулярного азоту парами азотної кислоти, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він додатково містить як основу кислотостійкий і структуроутворюючий оксид цирконію, а також оксиди марганцю, кальцію і кремнію при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: оксид цирконію ZrO₂ 50-60; оксид кобальту Со₃O₄ 4-6; оксид кальцію СаО 8-12; оксид марганцю Мn₂О₃ 8-12; оксид кремнію SiO₂ 16-24. Каталізатор за п. 1, який відрізняється тим, що для поліпшення процесу формування каталізатора в суміш компонентів додають зв'язувальну добавку – оксинітрат алюмінію, в кількості 1,5 мас.%, конденсат сокової пари, при необхідності азотну кислоту концентрацією 5-8 мас.% у кількості 1,0 мас.% або графіт у кількості 0,5 мас.%.
Спосіб одержання концентрованого оксиду азоту (ІІ)
(ДП "Український інститут промислової власності", 2004) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Литвиненко, Олег Олександрович
Спосіб одержання азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2002) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Федорова, Антоніна Валентинівна
Спосіб одержання азотної кислоти каталітичним окисненням аміаку з утворенням нітрозного газу, його окисненням та наступною абсорбцією оксидів азоту в циркуляційному контурі, який відрізняється тим, що зменшення кількості інертних компонентів в системі окиснення аміаку проводять 95-99%-ним киснем, процес кислотоутворення проводять в дві стадії на 70-80% в зрошувальному холодильнику-конденсаторі, решта – в хемосорбері. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що співвідношення кисню до аміаку дорівнює 8-10. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що кількість продувальних газів складає 8-10% об.
Установка для виробництва азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Савенков, Анатолій Сергійович; Туголуков, Олександр Володимирович; Степанов, Валерій Андрійович; Кулацкий, Микола Степанович; Близнюк, Ольга Миколаївна; Спотар, Володимир Петрович
Установка для виробництва азотної кислоти, що містить зв'язані по ходу технологічного процесу трубопроводами холодильник-конденсатор, абсорбційну і продувальні колони, яка відрізняється тим, що вона додатково містить послідовно розташовані десорбер, змішувач і насос, встановлені після абсорбційної колони, причому газовий трубопровід десорбера підключений до лінії подачі нітрозного газу з продувальної колони в абсорбційну колону, а повітряний трубопровід – до лінії подачі повітря в продувальну колону, змішувач додатково обладнаний лінією подачі конденсату водяної пари, а вхід насоса підключений до верху абсорбційної колони двома трубопроводами подачі розбавленої азотної кислоти.