Кафедра "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64968

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/hirurgiyi-normalnoyi-ta-topografichnoyi-anatomiyi

Від 2-го листопада 2021 року кафедра має назву "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія", первісна назва – кафедра "Хірургія".

Кафедра "Хірургія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 кандидата медичних наук, 1 – доктор філософії.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Хірургічні захворювання і травми стравоходу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ткаченко, В. В.; Корж, П. І.
Захворювання стравоходу становлять досить велику групу серед різної патології шлунково-кишкового тракту. До захворювань, які найбільш часто зустрічаються, відносяться такі захворювання як рак, кардіоспазм, дивертикули, хімічні опіки і рубцеві стриктури, ятрогенні пошкодження стравоходу. Так, кардіоспазм зустрічається в 16-25% випадках серед усіх захворювань стравоходу і займає 3 місце після раку і рубцевих стриктур. Дивертикули стравоходу становлять від 5 до 29% випадків, часто їх існування носить безсимптомний характер і вони є рентгенологічною знахідкою, а іноді приносять хворому тяжкі страждання, приводячи, при відсутності лікування, до інвалідності, а при приєднанні деяких ускладнень і до смерті. З вищевказаними захворюваннями стравоходу доводиться зустрічатися всім лікарям основних спеціальностей і кожен з них повинен вміти розбиратися в даній патології, призначити необхідне обстеження і в разі необхідності консервативне лікування або направити його на операцію.
Травми грудної клітки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ткаченко, В. В.; Корж, П. І.
Кількість хворих з травмою грудей неухильно зростає у зв'язку з технічним прогресом і посиленою автомобілізацією країни. В економічно розвинених країнах травма, як причина смерті, займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Понад сто тисяч чоловік щорічно гинуть в США через нещасні випадки, а травма залишається провідною причиною смерті людей працездатного віку. Серед причин травматичних ушкоджень грудей особливе місце займає дорожньо-транспортна пригода (ДТП), на частку якої, за даними численних авторів, припадає 60-90% випадків закритих ушкоджень грудей. Травма грудей є однією з найбільш важких видів пошкодження. Навіть при сучасних досягненнях хірургії та анестезіології летальність при важкій травмі грудної клітки залишається високою і становить від 10 до 35%, а при супутніх ушкодженнях інших органів, що зустрічаються в 80% випадків, вона збільшується до 50-60%. Серед причин летальності від травми травма грудей займає друге місце після черепно-мозкової травми. Основними причинами смерті потерпілих з травмою грудей є пошкодження легені, поранення серця, жирова емболія, кровотеча, посттравматична пневмонія. Отже, пошкодження грудей представляє собою особливу небезпеку і обумовлені, в першу чергу, розташуванням в ній життєво важливих органів. В останні роки у зв'язку з ростом дорожньо-транспортного травматизму значно підвищився інтерес до закритих травм грудей як у вітчизняних, так і у зарубіжних хірургів. З'явився ряд фундаментальних досліджень, які охоплюють ряд питань, що стосуються аналізу механогенезу ушкоджень грудної клітки і її органів, діагностики, клініки та лікування важких ушкоджень грудей. Д. Д. Trunkey (1982) зазначає, що за кількістю втрачених життів нещасні випадки, що виникають тільки на дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод, за своєю кількістю і тяжкості рівносильні постійній війні середнього масштабу. Вірогідність летальних наслідків у постраждалих з важкими ушкодженнями грудей залежить від віку, кількості і тяжкості супутніх пошкоджень, а також від раніше існуючих змін в життєво важливих органах (легенях, серці, печінці, нирках та ін.). Таким чином, за останнє десятиліття відзначається подальше збільшення частоти, тяжкості і летальності закритої травми грудей за рахунок зростання дорожньо-транспортних пригод. Зростання кількості травм, матеріальні витрати, що витрачаються на попередження травматизму, лікування та реабілітацію потерпілих, а також на виплату допомоги надають травматизму характер соціального явища особливої значимості.
Набуті вади серця
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ткаченко, В. В.; Корж, П. І.
Набуті вади клапанів серця, вражаючи людей різного віку, нерідко ведуть до стійкої втрати працездатності. Соціальна значимість даної проблеми визначається також тим, що часто набутими вадами клапанів серця страждають молоді люди. У той же час безсумнівні успіхи кардіохірургії в розвинених країнах сприяли значному покращенню результатів лікування цього захворювання. У загальній структурі набутих вад клапанів серця частіше зустрічаються ураження мітрального клапану, а також поєднання патології мітрального і аортального клапанів. За даними М.М.Амосова і Я.А. Бендета (1983), заснованим на досвіді 14 752 операцій при набутих вадах серця, ізольоване ураження лівого атріовентрикулярного клапана становить 71,5%, клапана аорти - 8,8%, поєднане ураження мітрального і аортального клапанів - 12,3%. Близько 7,4% складають ураження тристулкового клапана в поєднані з іншими вадами. На сучасному етапі хірургія набутих вад клапанів серця володіє різними варіантами високоефективних оперативних втручань, які забезпечують сприятливі віддалені результати. Проте, залишаються проблеми реконструктивної хірургії патології клапанів, протезного ендокардиту, первинного інфекціонного ендокардиту, патології висхідної аорти, протезування при вузькому корені аорти, багатоклапанних вадах, а також патології клапанів, що поєднуються з ІХС і аритміями серця.
Гнійні захворювання легень та плеври
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ткаченко, В. В.; Корж, П. І.
Гострі легеневі нагноєння частіше виникають в зрілому віці, переважно у чоловіків, які хворіють в 3-4 рази частіше, ніж жінки, що пояснюється зловживанням алкоголем, курінням, більшою схильністю до переохолоджень, а також професійними шкідливостями. У 60% вражається права легеня, в 34% - ліва і в 6% ураження виявляється двостороннім. Велика частота ураження правої легені обумовлена особливостями її будови: широкий правий головний бронх є ніби продовженням трахеї, що сприяє потрапленню в праву легеню інфікованого матеріалу.
Ішемічна хвороба серця та її ускладнення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бойко, Валерій Володимирович; Пономарьов, Володимир Іванович; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ткаченко, В. В.; Корж, П. І.
На тлі значних успіхів медикаментозного лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) та її ускладнень хірургічні методи не тільки не втратили свого значення, але почали ще ширше використовуватися в повсякденній клінічній практиці. Після широкого впровадження в клінічну практику коронарографії, що дозволяє провести точну діагностику уражень коронарних артерій, методи прямої реваскуляризації міокарда почали розвиватися надзвичайно широко. У деяких країнах число операцій прямої реваскуляризації міокарда досягає більше 600 на 1 млн населення. Всесвітня організація охорони здоров'я встановила, що потреба в таких операціях з урахуванням частоти смертності від ІХС повинна становити не менше 400 на 1 млн населення в рік. Сьогодні вже немає необхідності доводити ефективність хірургічного лікування ІХС методами прямої реваскуляризації міокарда. В даний час операції супроводжуються низькою смертністю (0,8-3,5 %), призводять до поліпшення якості життя, запобігають виникненню інфаркту міокарда, збільшують тривалість життя у багатьох важких хворих.
Тромбоз коротких артерій шлунку як причина некрозу кукси шлунку після субтотальної дистальної резекції: випадок із практики
(ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2021) Краснояружський, А. Г.; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.; Ковцур, В. П.
У цій статті висвітлено проблему ішемічного некрозу кукси шлунку після його дистальної резекції, що є рідким, але одним із найбільш грізних ускладнень оперативного лікування.
Екстрагенітальний ендометріоз як причина катаменіального пневмотораксу у жінок: власний досвід
(Національна академія медичних наук України, 2021) Бойко, Валерій Володимирович; Краснояружський, А. Г.; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.
Вступ. Катаменіальний пневмоторакс – один з найбільш складних для діагностики видів спонтанного пневмотораксу у жінок. Причиною виникнення останнього є ектрагенітальна локалізація ендометріозу. На сьогодні немає чіткого патогенетично обумовленого діагностично-лікувального алгоритму щодо ведення цієї категорії пацієнток. Мета: проаналізувати та структурувати власний досвід лікування катаменіального пневмотораксу. Матеріали та методи. За період 2011–2020 рр. у торакоабдомінальному відділенні ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» на стаціонарному лікуванні знаходилось 7 жінок із катаменіальним пневмотораксом. Результати. Після дообстеження усім хворим першим етапом після встановлення діагнозу виконували дренування плевральної порожнини за Бюлау. Другим етапом усім пацієнткам були виконані малоінвазивні оперативні втручання – відеоторакоскопічна резекція уражених ендометріозом ділянок костальної парієтальної плеври та діафрагми,механічна плеврабразія та пле-вродез з використанням фібринколагенових пластин у ділянках дефектів діафрагми. Післяопераційних ускладнень та летальних випадків не було. Висновки. У лікуванні екстрагенітального ендометріозу, ускладненого катаменіальним пневмотораксом, повинні брати участь не лише торакальні хірурги, а й лікарі акушер-гінекологи, з метою створення мультидисциплінарних комісій, спрямованих насамперед на визначення патогенетично обумовленої тактики лікування.