Кафедра "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64968

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/hirurgiyi-normalnoyi-ta-topografichnoyi-anatomiyi

Від 2-го листопада 2021 року кафедра має назву "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія", первісна назва – кафедра "Хірургія".

Кафедра "Хірургія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 кандидата медичних наук, 1 – доктор філософії.

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

DOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.37621/JNAMSU-2021-1-3

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Екстрагенітальний ендометріоз як причина катаменіального пневмотораксу у жінок: власний досвід
    (Національна академія медичних наук України, 2021) Бойко, Валерій Володимирович; Краснояружський, А. Г.; Сочнєва, Анастасія Львівна; Кріцак, В. В.
    Вступ. Катаменіальний пневмоторакс – один з найбільш складних для діагностики видів спонтанного пневмотораксу у жінок. Причиною виникнення останнього є ектрагенітальна локалізація ендометріозу. На сьогодні немає чіткого патогенетично обумовленого діагностично-лікувального алгоритму щодо ведення цієї категорії пацієнток. Мета: проаналізувати та структурувати власний досвід лікування катаменіального пневмотораксу. Матеріали та методи. За період 2011–2020 рр. у торакоабдомінальному відділенні ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» на стаціонарному лікуванні знаходилось 7 жінок із катаменіальним пневмотораксом. Результати. Після дообстеження усім хворим першим етапом після встановлення діагнозу виконували дренування плевральної порожнини за Бюлау. Другим етапом усім пацієнткам були виконані малоінвазивні оперативні втручання – відеоторакоскопічна резекція уражених ендометріозом ділянок костальної парієтальної плеври та діафрагми,механічна плеврабразія та пле-вродез з використанням фібринколагенових пластин у ділянках дефектів діафрагми. Післяопераційних ускладнень та летальних випадків не було. Висновки. У лікуванні екстрагенітального ендометріозу, ускладненого катаменіальним пневмотораксом, повинні брати участь не лише торакальні хірурги, а й лікарі акушер-гінекологи, з метою створення мультидисциплінарних комісій, спрямованих насамперед на визначення патогенетично обумовленої тактики лікування.