Кафедра "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64968

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/hirurgiyi-normalnoyi-ta-topografichnoyi-anatomiyi

Від 2-го листопада 2021 року кафедра має назву "Хірургія, нормальна та топографічна анатомія", первісна назва – кафедра "Хірургія".

Кафедра "Хірургія" заснована в 2021 році (НАКАЗ 305 ОД від 02.07.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 кандидата медичних наук, 1 – доктор філософії.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

DOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.37699/2308-7005.3.2020.01Ключові слова: search.filters.subject.захворювання жовчовивідних шляхів

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні технології діагностики захворювань жовчовивідних шляхів, що ускладнені механічною жовтяницею
    (ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України", 2020) Бойко, Валерій Володимирович; Євтушенко, Денис Олександрович; Тарабан, І. А.; Мінухін, Д. В.; Сочнєва, Анастасія Львівна
    Вступ. Захворювання жовчовивідних шляхів можуть мати злоякісну, запальну та травматичну етіологію та супроводжуватись синдромом механічної жовтяниці. Мета дослідження: вивчення ефективності та специфічності сучасних технологій діагностики захворювань жовчовивідних шляхів, що ускладнені механічною жовтяницею. Матеріали та методи досліджень. Нами проведено аналіз інструментального обстеження 118 пацієнтів із захворюваннями жовчовивідних шляхів, ускладнених механічною жовтяницею. Результати досліджень та їх обговорення. УЗД є першочерговим скринінг-тестом у діагностиці захворювань жовчовивідних шляхів. УЗД виконано 74 (62,7 %) пацієнтам. Чутливість УЗД як індикатора жовчовивідних шляхів становила 74,3 %. У 74,3 % (55 пацієнтів) УЗД було достатньо для постановки правильного клінічного діагнозу. МСКТ є незамінним діагностичним методом та способом прогнозування обсягу оперативного втручання при злоякісних новоутвореннях органів ГПДЗ. МСКТ виконано 59 (50 %) пацієнтам. Діагностична точність МСКТ при холангіокарциномах різної локалізації становила 91,5 %. Ендоскопічні дослідження виконані 31 (26,3 %) пацієнту. ЕРХПГ, на основі результатів якого за наявності показань можливе подальше виконання ЕПСТ, можна вважати методом вибору у діагностиці та етапному лікуванні механічної жовтяниці жовчнокам’яної етіології. Висновки. При захворюваннях жовчовивідних шляхів, що ускладнені механічною жовтяницею, в першу чергу необхідно виконувати УЗД. Найбільшу діагностичну точність УЗД показало при доброякісних захворюваннях, особливо при холедохолітіазі – 94,5 %. За недостатньої інформативності слід використовувати МСКТ. За наявності рентген-неконтрастних конкрементів використання МСКТ недоцільне, чутливість – 80 %. Найбільшу діагностичну точність МСКТ показує при злоякісних новоутвореннях жочовивідних шляхів – 91,5 % та є методом вибору у діагностиці поширеності пухлин та її інвазії у прилягаючі анатомічні структури та магістральні судини.