Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.
Перші директори-ректори НТУ "ХПІ". Нариси життєвого та творчого шляху
(Факт, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Дослідження «Перші директори-ректори НТУ «ХПІ». Нариси життєвого та творчого шляху» висвітлює наукову, педагогічну та насамперед організаційну діяльність перших очільників НТУ «ХПІ». У монографії представлено життєпис науковців, які очолювали заклад від дня створення у 1885 р. до реорганізації закладу на початку 1930-х рр. Публікація буде цікава тим, хто пов’язав свою долю з політехнічним університетом, а також усім, хто цікавиться історією вищої освіти.
Наукова школа електротехніки НТУ "ХПІ": до 100-річчя з дня застосування
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено початковий етап становлення наукової школи в галузі електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано роль професорів О. К. Погорєлко, М. П. Клобукова та М. Д. Пильчикова у становленні дисциплін електротехнічного профілю, створенні спеціалізованих лабораторій та формуванні матеріально-технічної бази для розвитку електротехнічних досліджень. Висвітлено наукову, організаційну та навчальну діяльність професора П. П. Копняєва зі створення електротехнічного факультету. Ним було організовано дипломне проєктування з електротехніки, що дало змогу вже у 1900 р. зробити перший випуск інженерів-електротехніків. П. П. Копняєвим було розроблено низку підручників та посібників з теорії і практики електричних машин, загальної електротехніки, електричних вимірювань, техніки високих напруг, які стали основою системи підготовки інженерів-електротехніків всіх українських закладів вищої освіти. На основі нових методологічних підходів до навчання ним було створено дієву систему підготовки інженерів-електротехніків. Відкритий за ініціативи вченого у 1921 р. електротехнічний факультет мав контингент понад 300 студентів. Створення Харківського електротехнічного інституту надало значний поштовх у розвитку вітчизняної електропромисловості. Крім підготовки фахівців науковці інституту проводили спільні наукові дослідження, організовували навчання для інженерів підприємств, проводили конференції, друкували наукові статті. Поступово в Харківському політехнічному інституті сформувалася потужна наукова школа в галузі електротехніки, що згодом набула розвитку, а її перспективні дослідження отримали світове визнання і стали окремими науковими школами.
Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
(2021) Гутник, Марина Валеріївна; Журило, Дмитро Юрійович; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Мета вивчення навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полягає у формуванні у аспірантів поглиблених знань з історії зародження та подальшого розвитку вищої технічної освіти, провідних вищих технічних навчальних закладів України, зокрема Харківського політехнічного інституту, особливості розвитку та досягнень професорсько-викладацького складу, організації наукової діяльності та їх практичного застосування у своїй дослідницькій роботі. Завдання дисципліни: систематизація знань з історії вищої технічної освіти, зокрема Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", олюднення історії, формування патріотичного світогляду.
Професор Б. Ф. Вашура (1889–1969) – засновник напряму низьковольтного електроапаратобудування України
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Гречко, Олександр Михайлович
Розглянуто наукову та педагогічну діяльність засновника напрямку низьковольтного електроапаратобудування України. Стверджується, що на початку ХХ століття, вже були створені усі необхідні умови для розгортання електротехнічної освіти в Україні. Ще наприкінці ХІХ ст. у Харківському технологічному інституті П. П. Копняєвим були розпочаті досить потужні наукові дослідження у галузі електричних вимірювань, електричних машин, техніки високих напруг, теоретичної електротехніки та підготовка інженерів-електриків. Зазначається, що науковий доробок та життєпис професора Б. Ф. Вашури – першого завідувача кафедри "Електричних апаратів" окремо не досліджувалися. Авторами представлено інформацію про родину майбутнього науковця, його освіту та перші роки діяльності. Уточнено дані про службу Б. Ф. Вашури в армії та подальшу роботуна Харківському електромеханічному заводі. Подано відомостіро перші наукові розробки ученого на ХЕМЗі. Наголошується, що Б. Ф. Вашура став автором методів розрахунку опорів апаратів автоматичного і неавтоматичного керування генераторами та двигунами, що знайшли широке застосування у проектних організаціях та електроапаратобудівній промисловості СРСР. Розглянуто викладацьку діяльність Б. Ф. Вашури у ХТІ. Представлено інформацію щодо реорганізації ХТІ та виокремлення Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ). Ученим було розроблено низку оригінальних дисциплін, що викладалися лише у ХЕТІ. Кафедра під керівництвом вченогостала провідною з підготовки наукових та інженерних кадрів у галузі низьковольтної електричної апаратури та науково-технічних проблем апаратобудування СРСР. Б. Ф. Вашура ініціював створення електроапаратних лабораторій, керував курсовим та дипломним проектуванням, удосконалював навчальні плани спеціальності з урахування вимог тогочасної електропромисловості. Розглянуто діяльність кафедри в евакуації під час Другої світової війни, реевакуації та у перші повоєнні роки. Окрім того, наведено відомості про аспірантів та тематику їхніх досліджень. Досліджено діяльність науковців під керівництвом Б. Ф. Вашури у 1960-ті рр. Стверджується, що у цей період вперше у СРСР створено автоматичні швидкодіючі вимикачі для тягових підстанцій електрифікованих шляхів. Підкреслено діяльність вченогоі у студентському науковому товаристві, а також надана інформація про засноване вченим наукове видання "Апаратник". Представлена найбільш повна бібліографія праць професора Б. Ф. Вашурита встановлено прізвища аспірантів вченого.
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Програмування циклів (оператори while, do-while, for)" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Розвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає широких знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме: цикл з передумовою while, цикл з постумовою do … while, параметричний цикл for. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади розв’язання завдань, які допоможуть ефективному освоєнню матеріалу.
Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Створення найпростіших програм" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Інформаційні технології в метрології", "Структури і алгоритми обробки даних", "Програмування для інформаційно-вимірювальних систем"
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія Анатоліївна
Розвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузях інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає достатніх знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння матеріалу. На прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритму програми мовою С++, а саме: інтегроване середовище розробки Microsoft Visual Studio, найпростіші програми мовою С++, оператори розгалуження if і switch. Також наведені варіанти індивідуальних завдань для виконання лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення основ програмування з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних".
Базові алгоритми та основи програмування. Теорія і практика
(ФОП Панов А. М., 2020) Тверитникова, Олена Євгенівна; Крилова, Вікторія Анатоліївна; Васильченков, Олег Георгійович
У навчальному посібнику розглянуто основні поняття програмування та описані базові принципи розробки програмного забезпечення з використанням сучасних засобів програмування, наведено програмні реалізації практичних завдань, а також розглядаються питання алгоритмізації, типи алгоритмів і їх властивості. Призначено для студентів денної та заочної форм навчання вищих навчальних закладів, які вивчають мову програмування С/С++.
Міжнародний трансфер інновацій технічних наук України у ХХ ст.
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2019) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій Анатолійович
Досліджено інтеграцію наукових досягнень українських учених у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацького складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.
Довузівська підготовка в системі безперервної професійної освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Демідова, Юлія Євгенівна; Тверитникова, Олена Євгенівна; Хіхло, Олена
Досліджено процес формування системи довузівської підготовки в українських технічних вищих навчальних закладів впродовж ХХ ст. Проведено аналіз форм і методів організації навчання абітурієнтів із урахуванням особливостей та вимог технічної освіти. На основі вивчення досвіду технічних закладів вищої освіти України з організації та управління довузівської підготовки запропонована структурно-логічна модель довузівського навчання. Висвітлено різні аспекти діяльності довузівської підготовки Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Складовою центру довузівського та дистанційного навчання» НТУ “ХПІ” є така унікальна структурна одиниця як елітарні школи, що створювалися при профільних факультетах. Розглянуто діяльність елітарної школи “Пріоритет”, що була створена при електричних факультетах і мала за мету здійснювати підготовку до вступу та полегшувати процес адаптації до умов закладів вищої освіти. Накопичений в елітарній школі „Пріоритет” протягом п'ятнадцяти років досвід підготовки та адаптації абітурієнтів до навчання дозволяє стверджувати, що довузівська підготовка є дієвою складовою безперервної системи підготовки висококваліфікованих фахівців.