Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Видатні конструктори ракетно-космічної галузі України (ювілейні дати історії космонавтики)
(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Тверитникова, Олена Євгенівна
Вчений у галузі електротехніки – член-кореспондент АН УРСР О. М. Мілях (до 110-річчя зі дня народження)
(Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, 2016) Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено науковий доробок видатного українського вченого в галузі електродинаміки, член-кореспондента АН УРСР О. М. Міляха в контексті розвитку світової електротехнічної науки. Обґрунтовано внесок ученого в заснування наукового напряму перетворювальної техніки в Україні. Розкрито організаційну діяльність на посаді вченого секретаря Інституту електротехніки АН УРСР та директора Інституту електродинаміки АН УРСР.
Визначальні тенденції розвитку вищої електротехнічної освіти в Україні (перша половина XX ст.)
(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2011) Тверитникова, Олена Євгенівна
У статті досліджується громада студентів-іноземців у Харкові за чисельністю та країнами походження на підставі статистичних даних. Виявлено, що абсолютну більшість з них складають вихідці з Азії та країн пострадянського простору.
Організаційні форми і результати формування науково-дослідної роботи студентів у системі вищої електротехнічної освіти: історичний аспект
(НТУ "ХПІ", 2018) Тверитникова, Олена Євгенівна; Демідова, Юлія Євгенівна
Розглянуто досвід організації науково-дослідної роботи студентів. Показана специфіка організації виробничої практики, студентських наукових товариств протягом ХХ ст. Аналізується нова форма організації наукової роботи як студентські науково-технічні товариства та студентські проектно конструкторські бюро. Зокрема, Харківського політехнічного інституту.
Професор П. П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
(НТУ "ХПІ", 2017) Клепіков, Володимир Борисович; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П. П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П. П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом.
Дослідження вчених Харківського політехнічного інституту в галузі електромеханіки (1950–1960)
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, 2015) Тверитникова, Олена Євгенівна
Розглянуто розвиток наукових напрямів електроапаратобудування, електромашинобудування, електромеханічних систем у Харківському політехнічному інституті в 1950–1960 рр. На основі вивчення архівних матеріалів та документальних джерел досліджено внесок провідних вчених Б.Ф. Вашури, Ю.М. Файнберга, І.С. Рогачова, В.Г. Васильєва, О.О. Маєвського, В.Т. Долбні в розгортання інноваційних наукових досліджень. Доведено, що організація дослідної роботи в 1950-ті рр. стала підґрунтям інтенсивного розвитку наукових досліджень на кафедрах електромеханічного профілю в 1960-ті рр. і сприяла започаткуванню таких новаторських напрямів, як промислова електроніка та електронне моделювання.
Автореферати дисертацій як джерело з вивчення розвитку електротехнічної галузі України (з досвіду діяльності спеціалізованої вченої ради К 068.39.04 Харківського політехнічного інституту впродовж 1967-1991 рр.)
(Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, 2015) Тверитникова, Олена Євгенівна
Проведено дослідження комплексу авторефератів дисертацій, які були захищені на спеціалізованій вченій раді електротехнічного спрямування Харківського політехнічного інституту впродовж 1967-1991 рр. Визначено, що автореферати є важливою складовою джерельної бази з історії розвитку електротехнічної галузі України другої половини ХХ ст. На основі джерелознавчого аналізу матеріалів розкрито тенденції розвитку електротехнічної науки, вказано на можливість використання даних дисертаційних досліджень для виявлення особливостей формування напрямів наукових досліджень. Обґрунтовано специфіку функціонування наукових шкіл у галузі електричних машин, перетворювальної техніки, електричних апаратів Харківського політехнічного інституту. Встановлено, що організація спеціалізованої вченої ради К 068.39.04 вплинула на формування наукового потенціалу галузевого сектору науки, зокрема збільшення чисельності співробітників із науковими ступенями науково-дослідних інститутів промислових підприємств.
Науково-педагогічна та просвітницька діяльність викладачів Харківського технологічного інституту. Історичні нариси
(НТУ "ХПІ", 2009) Тверитникова, Олена Євгенівна; Демідова, Юлія Євгенівна
На основі архівних джерел детально простежено наукову, педагогічну і громадську діяльність учених ХТІ. Системними дослідженнями цих вчених закладена основа, на якій удосконалювалася система підготовки інженерних і наукових кадрів у Харківському політехнічному інституті, створено умови для зародження наукових напрямів і науково-технічних шкіл.
Формування системи підготовки інженерних кадрів на етапі становлення Харківського електротехнічного інституту у 30-40 рр. ХХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2008) Тверитникова, Олена Євгенівна
Детально проанализирован этап формирования системы подготовки инженеров-электриков в единственном в Украине специализированном высшем учебном заведении электротехнического профиля.