Кафедра "Інформаційно-вимірювальні технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4327

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/iits

Від 2007 року кафедра має назву "Інформаційно-вимірювальні технології і системи", попередня назва – "Інформаційно-вимірювально техніка" (від 1970), первісна – "Електровимірювальна техніка".

Кафедра "Електровимірювальна техніка" заснована у червні 1961 року. Першим завідувачем кафедри став Олександр Васильович Федоров (1961–1974) – відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – донька видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.

Виключно з числа викладачів кафедри "Інформаційно-вимірювально техніка" та її випускників була сформована нова кафедра "Прилади та методи неруйнівного контролю".

До 2017 року кафедра була структурною одиницею факультету автоматики та приладобудвання, від 2017 по 2021 року – факультету комп’ютерних та інформаційних технологій, від 2021 року – кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 1 – доктора історичних наук та 6 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Теоретико-методологічні засади розвитку електротехнічної галузі України
(Гілея, 2018) Тверитникова, Олена Євгенівна
Обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку електротехнічної науки і освіти. Визначено, що дослідження історії розвитку галузі засновується на міждисциплінарній теоретико-методологічної базі, тобто на системі методів як історичної науки, так і суміжних галузей філософії, соціології, наукознавства. З’ясовано, що методологічне підґрунтя дослідження історії електротехнічної науки становить система принципів та основних підходів пізнання й діалектики. У науковому пошуку використовувалися принципи історичної науки: об’єктивність, науковість, історизм, всебічність, системність, конкретність, а також принцип опори на історичні джерела та принцип історіографічної традиції. На основі сучасної методологічної бази з дотриманням наукових принципів та застосуванні сукупності методів, виявлені зміни, що відбувалися у розвитку електротехнічної галузі під впливом технічного прогресу, на тлі соціально-політичних змін.
Вітчизняний досвід наукових студій в контексті цивілізаційного поступу України: наукові електротехнічні школи України (1950–1960 рр.)
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2016) Тверитникова, Олена Євгенівна
В статті розкрито досягнення українських науковців-електротехніків як представників інтелектуальної еліти. Розглянуто особливості формування наукової електротехнічної школи в системі Інституту електродинаміки Національної Академії наук України, фундаментальні дослідження якої стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня і достойним внеском у скарбницю світової науки. Досліджено діяльність наукових колективів провідних вищих технічних навчальних закладах України. З'ясовано, що прикладні наукові дослідження з проблем перетворення та стабілізації параметрів електромагнітної енергії, аналізу; оптимізації і автоматизації режимів електроенергетичних систем; інформаційно-вимірювальних систем; підвищення ефективності та надійності процесів електромеханічного перетворення енергії були спрямовані на пошуки новітніх технологій та внесли корінні перетворення у виробництві в цілому. Висвітлено внесок провідних вчених та лідерів наукових шкіл у розвиток електротехнічної світової науки: О. М. Міляха, І. М. Постнікова, С. О. Лебедєва, Л. В. Цукерника, О. Г. Івахненка, С. М. Фертика, І. С. Рогачова, В. Г. Холмського, Т. П. Губенка, Г. І. Денисенка.
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П. П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
(Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, 2018) Tverytnykova, Olena; Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено діяльність професора П. П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З'ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Вчений у галузі електротехніки – член-кореспондент АН УРСР О. М. Мілях (до 110-річчя зі дня народження)
(Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, 2016) Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено науковий доробок видатного українського вченого в галузі електродинаміки, член-кореспондента АН УРСР О. М. Міляха в контексті розвитку світової електротехнічної науки. Обґрунтовано внесок ученого в заснування наукового напряму перетворювальної техніки в Україні. Розкрито організаційну діяльність на посаді вченого секретаря Інституту електротехніки АН УРСР та директора Інституту електродинаміки АН УРСР.
Формування теоретичної бази для розвитку електротехніки як галузі технічних наук у ХІХ ст.
(НТУ "ХПІ", 2008) Тверитникова, Олена Євгенівна; Дульфан, А. Я.
Детально проанализованы этапы становления теоретической электротехники. Освещена роль украинских ученых в становлении теоретических основ электротехники.
Професор П. П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
(НТУ "ХПІ", 2017) Клепіков, Володимир Борисович; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П. П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П. П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом.
Основні етапи становлення і розвитку теоретичних основ електротехніки в Україні (перша половина ХХ ст.)
(НТУ "ХПІ", 2008) Тверитникова, Олена Євгенівна
Досліджено основні етапи розвитку теоретичних основ електротехніки в Україні у світовому контексті. Простежено процес становлення електротехніки як науково-технічної дисципліни. Висвітлено роль і внесок українських вчених у розвиток світової електротехнічної науки.