Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5257

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/ait/

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" (первісна назва – кафедра "Тракторобудування") створена разом із Харківським тракторним заводом у 1930 році у складі новоствореного автотракторного факультету (пізніше – факультет транспортного машинобудування). Засновником кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" був академік, доктор технічних наук, професор Медведєв Михайло Іванович, який очолював кафедру з 1930 по 1962г.

У 1972 році на базі кафедри "Автомобіле- і тракторобудування" було створено спеціальну кафедру "Колісні і гусеничні машини" для підготовки спеціалістів з танкобудування.

Кафедра "Автомобіле- і тракторобудування" за роки її існування внесла гідний внесок у становлення і розвиток наукової думки в області теорії автомобілів і тракторів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 3 доктори технічних наук, 8 кандидатів технічних наук, 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Analysis of the prospects for implementing a system of optimal weight distribution over the axles of modern mechnical front drive tractors
    (2023) Buchko, Ihor
    The article presents an evaluation analysis of the impact of wheeled agricultural tractors' running systems on the soil. The analysis showed that maintaining the optimal weight distribution during traction operations allows reducing the maximum pressure on the soil by 8…40 kPa. This makes it possible to increase up to 14% an average the share of the territory of Ukraine where modern wheeled tractors with single tires can be operated without violating agro-environmental requirements.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз ефективності здвоювання тракторних шин
    (Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2019) Ребров, Олексій Юрійович
    Один з відомих способів зменшити негативний ефект ущільнення ґрунту – це використання здвоєних тракторних шин. Слід зазначити, що здвоєння шин використовується лише для зниження максимального тиску на ґрунт, а не для збільшення тяги трактора. Особливо актуальною є проблема обґрунтуванням рівня тиску в шинах під час використання в одинарному та здвоєному варіантах, оскільки в обох випадках шина повинна бути максимально безпечною для навколишнього середовища. Впровадження якісного обробітку ґрунту колісним трактором, особливо навесні, з виконанням агроекологічних вимог вимагає значного зниження максимального тиску ґрунту, що зумовлює використання здвоєних шин. Найпростіший спосіб досягти цього – здвоїти штатні шини, якими обладнаний трактор, щоб знизити тиск на ґрунт до прийнятного рівня. Але ефективність такого рішення сумнівна, оскільки в такому разі, коли трактор працює з одинарними шинами, рівень його ущільнюючого впливу на ґрунт повинен бути занадто високим, що неприпустимо. З іншого боку, якщо трактор з одинарними шинами має досить прийнятний рівень тиску на ґрунт в літньо-осінній період, то ефективність здвоєння штатних шин для задоволення жорстких агроекологічних вимог навесні є сумнівною. З огляду на це у статті розглядається питання аналізу ефективності здвоєння саме штатних шин для виконання вимог агроекології та зниження максимального тиску на ґрунт до прийнятного рівня. Ефективність використання здвоєних шин визначалася з урахуванням вимог і норм дії ходових систем на ґрунт, а також ґрунтово-кліматичних умов України. Встановлено низьку ефективність здвоєння штатних шин, якими обладнаний трактор. Для здвоєння рекомендується використовувати інший комплект шин, які можуть експлуатуватися при зниженому внутрішньому тиску (0,4 бар), що забезпечить кращі показники максимального тиску на ґрунт. Такі шини повинні бути обрані для використання при мінімально допустимому внутрішньому тиску (0,4 бар). Сьогодні найкращі зразки тракторних шин можна використовувати на двох третинах території України без порушення агроекологічних вимог, а у разі здвоєного застосування – на 86–87%, що свідчить про необхідність використання гусеничних тракторів або змінних гусеничних рушіїв під час весняних польових робіт.