Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Дослідження стабільності та біологічної активності препарату на основі наночасток золота для використання у стоматології
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Ніконов, Андрій Юрійович; Смірнова, Ольга Леонідівна; Русанова, В. Г.; Житомирський, А. О.; Мартинович, С. С.
Електрохімічне формування оксидних плівок на титановому сплаві Ti6Al4V у етиленгліколь-водних електролітах для одержання біоінертних покриттів та підвищення корозійної стійкості медичних імплантатів
(Національний університет цивільного захисту України, 2021) Тарахно, Олена Віталіївна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Ніконов, Андрій Юрійович; Житомирський, А. О.; Мухіна, Ю. В.; Пилипенко, О. І.
Тіокарбамідно-цитратні електроліти як альтернатива ціанідним електролітам у вирішенні проблем захисту довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям
(Національний університет цивільного захисту України, 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Ніконов, Андрій Юрійович; Пилипенко, О. І.; Бровін, Олександр Юрійович; Мухін, З. С.
Хімічна обробка поверхні в реставрації художніх виробів зі срібла
(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Смірнова, Селіна Дмитрівна; Сушко, В. А.; Смірнова, Ольга Леонідівна
У публікації представлено результати наукової роботи, що присвячена удосконаленню реставрації художніх виробів зі срібла, яка передбачає ефективне і делікатне хімічне очищення поверхні. Розглянуто основні проблеми, що мають місце при зберіганні та відновленні срібних предметів декоративно-прикладного мистецтва. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій провідних фахівців у галузі реставрації та обробки металів. Уперше запропоновано розчин на основі тіосечовини, сульфамінової кислоти і поверхнево-активних речовин. Перевагою даного засобу над відомими аналогами є заміна агресивних речовин на нешкідливі речовини, що є сприятливим фактором для делікатної обробки предметів мистецтва, виготовлених зі срібла та його сплавів, особливо з дорогоцінним камінням. Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності застосування даного засобу для обробки предметів антикваріату, музейних експонатів у реставраційних роботах.
Особливості процесу електрохімічного полірування срібла та його ювелірного сплаву 925° у кислих тіосечовинно-цитратних розчинах із застосуванням стаціонарного режиму електролізу
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Представлені результати дослідження кінетики електродних реакцій, що перебігають на сріблі та його ювелірному сплаві 925° в кислих тіосечовинно-цитратних розчинах. Такі розчини стабільні в роботі й дають змогу експлуатувати їх упродовж тривалого часу. Анодне розчинення металу відбувається з утворенням комплексної солі типу Ag(SC(NH₂)₂)₃(C₆H₇O₇). Встановлено, що в таких розчинах досягається ефект полірування срібної поверхні, який обумовлений утворенням на поверхні аноду оксидно-сольової плівки, що формується за потенціалів ≥ +0,345 В. Розчинення срібла відбувається через пасивну плівку, яка сприяє перебіганню анодного процесу переважно на активних ділянках – мікровиступах профілю поверхні. Швидкість розчинення срібла обмежена гальмуванням електродної реакції на стадії дифузії хімічних продуктів, що утворюються, в об’єм електроліту. На процес полірування срібла впливають поверхнево-активна речовина (далі – ПАР) етиленгліколь, робоча густина струму або потенціал (напруга). Підібрано оптимальне співвідношення концентрацій компонентів розчинів для досягнення максимального ефекту полірування. Встановлено, що електрохімічне полірування може бути ефективним у стаціонарному режимі. Обрані умови проведення процесу (рН = 3,5–4,5, t = 18–25°С) та режим електролізу (jₐ = 3–4 мA∙см⁻², U = 2–2,4 B). Розраховано анодний вихід за струмом (80–100%) і питомі втрати металу (10–24 мг/(дм²∙хв)). Одночасно з анодним процесом на катоді відбувається виділення компактного осаду срібла, що дає змогу підтримувати в розчині постійну концентрацію іонів металу та розв’язати проблему якості продукції й ресурсозбереження. Отримані дані пропонується використовувати для декоративного, функціонального та протикорозійного оброблення срібних поверхонь виробів технічного, ювелірного й медичного (стоматологічного) призначення.
Дослідження динаміки формування оксидних плівок на сплаві TI6AL4V у електролітах на основі етиленгліколю
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Токайчук, Т. М.; Сьомкіна, Олена Володимирівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Пилипенко, Олексій Іванович
Наведені результати дослідження утворення оксидних плівок на сплаві Ti6Al4V у електролітах, що складаються з етиленгліколю, води (5 об. %) і NH₄F. Показано, що за с(NH₄F) = 0,5–2,0 г∙л⁻¹ формувальні залежності, що відображають динаміку утворення оксидних плівок на металі при електрохімічному окисленні, є лінійними залежностями напруги на комірці від часу електролізу. Отримані дані вказують на те, що анодне окислення сплаву за цих умов приводить до утворення оксидних плівок діелектричного типу, для яких максимальна товщина визначається величиною напруги. Забарвлення отриманих плівок не залишається постійним і не відповідає кольору плівок, отриманих у разі оксидування сплаву в електролітах, що не містять іонів-активаторів. Кут нахилу формувальних залежностей збільшується зі зростанням густини анодного струму, що узгоджується з пропорційним збільшенням швидкості окислення металу під час підвищення заданого значення густини струму jₐ. У електролітах, що містять NH₄F у кількості 2,5 г∙л⁻¹ і вище, вид формувальних залежностей визначається jₐ. За високих jₐ лінійний хід залежностей вказує на те, що швидкість утворення плівки перевищує швидкість її хімічного розчинення. За jₐ = 1–2 А∙дм⁻² залежності втрачають лінійний характер, і відбувається утворення пористих оксидних плівок. Отримані дані дозволяють зробити висновок про можливість формування плівок бар’єрного та пористого типів шляхом зміни параметрів електролізу при електрохімічному окисленні сплаву Ti6Al4V у розчинах на основі етиленгліколю. Вони є передумовою для розробки технологічних основ отримання оксидних плівок з функціональними властивостями з можливістю використання як біоінертних і біосумісних покриттів основи для отримання каталізаторів, корозійностійких покриттів.
Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Засіб для чищення виробів зі срібла і його сплавів
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Смірнова, Селіна Дмитрівна; Морченко, Єгор Володимирович
Винахід належить до галузі хімічної обробки металевої поверхні, а саме стосується засобів для очищення виробів зі срібла і його сплавів у кислих розчинах, і може бути використаний у побуті та промисловому виробництві для зняття забруднень і усунення потемніння поверхні ювелірних і столових виробів, предметів прикладного мистецтва й антикваріату. Заявлено засіб, який містить компоненти при наступному співвідношенні, г/л: тіосечовину 8-12; сульфамінову кислоту 25-30; етиловий спирт 20-25; гліцерин 5-10 і воду - решта. Технічний результат: швидко та ефективно очищує поверхню, не містить токсичних і агресивних компонентів, абразивних матеріалів, є універсальним, тобто придатним для всіх сплавів срібла і посріблених поверхонь, не потребує застосування дорогих, дефіцитних реагентів і складних технічних умов.
Спосіб захисту титану від пітингової корозії
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Пилипенко, Олексій Іванович; Смірнова, Ольга Леонідівна; Бухіник, Ольга Олексіївна; Анікєєва, Поліна Сергіївна
Спосіб захисту титану від пітингової корозії полягає у введенні у робочий розчин карбонату натрію у кількості 10-30 г/л. У робочий розчин додатково вводять гідроксид натрію у кількості 10-15 г/л.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи "Вибір і обґрунтування екологічно безпечних технологій при проєктуванні гальванічних ліній"
(Моделіст, 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Бровін, Олександр Юрійович
Екологічні проблеми гальванотехніки привертають до себе широку увагу в основному через тривале забруднення навколишнього середовища іонами важких металів (ІТМ). У той же час у суспільстві відбувається розуміння того, що подальший розвиток техніки і технології по шляху створення нових продуктів з новими якостями часто заходить у суперечність з функціонуванням природного середовища. Тому актуальною проблемою сьогодення є створення нових ефективних ресурсозберігаючих і природо-охоронних технологій. На даний час у гальванотехніці склалися два основні напрямки: розвиток промислових технологій і розробка засобів і методів очищення стічних вод. На жаль обоє напрямки розвиваються самостійно і найчастіше незалежно друг від друга. Не зважаючи на те, що промивні води гальванічних дільниць, в яких використовуються токсичні й шкідливі речовини, знешкоджуються за допомогою спеціальних методів, робочий персонал систематично піддається впливу цих речовин, що може викликати важкі отруєння, професійні захворювання, а іноді призводить до летального результату. Нерідкими є випадки ігнорування з боку виробництва щодо заходів очищення промислових стічних вод, які скидаються в міські каналізаційні мережі або прилеглі водойми. Це призводить до згубних, а іноді й незворотних, процесів у природному середовищі. Методичні вказівки містять цінні довідкові дані – екологічні характеристики компонентів технологічних розчинів, які дозволяють провести аналіз розчинів і електролітів з метою оптимізації безпеки процесу одержання гальванічного покриття. Описано методику, за якою можна оцінити ступінь екологічної небезпеки як окремих хімічних речовин, так і розчинів електролітів на їх основі. Поданий матеріал допоможе знайти підхід до проблеми створення екологічно безпечного гальванічного виробництва. Для кращого засвоєння навчального матеріалу і мотивації студентів практична робота проводиться у формі ділової гри, що є важливим елементом активної форми навчання. Здобуті навички допомагають їм в успішній роботі при виконанні курсового і дипломного проєктування. Мета роботи – вибір, обґрунтування і розробка технологічного процесу одержання металевого покриття або іншої обробки поверхні, який дозволив би покращити умови праці та зменшити шкідливий вплив гальванічного виробництва на навколишнє середовище.