Кафедра "Іноземні мови"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2854

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/foreign

Кафедра "Іноземні мови» була заснована у 1950 році з ініціативи доктора фізико-математичних наук А. П. Рогінського.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри навчають іноземній мові майбутніх спеціалістів різних інженерних галузей. Понад 20 років кафедра успішно співпрацює з Мовним центром Магдебурського університету (Німеччина).

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 7 кандидатів наук: 4 – педагогічних, 2 – філологічних, 1 – технічних наук; 4 співробітника мають звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Зворотний зв'язок у системі вищої освіти в навчанні іноземної мови: системно-синергетичний аспект
(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
Надано теоретично-методологічне обґрунтування застосування зворотного зв’язку в системі вищої освіти та педагогічному процесі, зокрема в навчанні іноземної мови, з позицій системно-синергетичного підходу. Аргументовано, що необхідність зворотного зв’язку в складноорганізованій системі освіти та педагогічного процесу визначена їх консолідованістю інформаційними потоками, що забезпечують функціональний зв’язок між елементами, збереження самототожності, підвищення рівня організації та реалізацію визначеної природою системи педагогічної мети. Продемонстровано, що системоутворюючою в системі освіти є інформаційно-комунікативна підсистема «викладач – студент», самореференції, консолідації, підвищенню рівня організації якої сприяє зворотний педагогічний зв’язок. Охарактеризовано основні типи зворотного зв’язку (позитивний і негативний, аудиторний та позааудиторний, усний та письмовий, безпосередній та опосередкований, миттєвий та відтермінований, коригувальний та описовий, генералізований та локалізований, імперативний та мотиваційний, короткий та розгорнутий) й розглянуто передумови його ефективності (корелятивність педагогічній меті, узгодженість із поточними завданнями та педагогічними ситуаціями, методична обґрунтованість, інструментальна забезпеченість, ознайомлення студентів із критеріями оцінювання, конструктивність, системність, лабільність, персоніфікованість, діалогічність, орієнтованість на мотивацію студента, позитивна психологічна забарвленість). Аргументовано, що функціями зворотного зв’язку в інформаційно-комунікативній системі «викладач – студент», заснованими на закономірності інформаційного обігу в складноорганізованих системах, є інформаційно -діагностична, коригувальна, мотивувальна, виховна, проективна. Доведено, що особливістю зворотного зв’язку в навчанні іноземної мови є орієнтованість на максимально ефективне здобуття студентами іншомовної комунікативної компетентності, багатокомпонентність якої зумовлює застосування у навчанні різних форм і видів зворотного зв’язку на різних етапах педагогічної комунікації та актуалізацію усіх його функцій.
Multilingualism and fluent switching between languages
(CPN Publishing Group, 2024) Вракіна, Вікторія Вікторівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Беркутова, Тетяна Іванівна
The prevalence and cognitive mechanisms of multilingualism are explored, emphasizing the cognitive advantages and cultural competence associated with bilingualism and multilingualism. The role of stereotypes and associations in language switching is discussed, highlighting how sociocultural factors influence language choice. Techniques for achieving language proficiency and switching between languages are also provided, emphasizing the combination of art and science necessary for rapid adaptation to diverse linguistic environments.
Соціальне регулювання дотримання принципів академічної доброчесності у закладах вищої освіти: теоретичний аспект
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
Досліджено теоретичні аспекти соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Доведено його комплексний характер та диференціацію на морально-етичне і правове, які функціонально доповнюють одне одного і відрізняються за принципами реалізації, встановленням і забезпеченням відповідних норм. Відзначено, що правова відповідальність за дотримання академічної доброчесності поділяється на відповідальність за виконання правових норм і за їх порушення, тобто на позитивну відповідальність, реалізовану у правовій поведінці, та негативну юридичну відповідальність за порушення правової норми, пов’язану із застосуванням державного примусу. Продемонстровано, що основними рисами правової відповідальності за порушення правових норм академічної доброчесності є формальна визначеність, загальнообов’язковість, гарантування державним примусом, зв’язок із процесуальними формами реалізації. З’ясовано недоліки нормативно-правового закріплення у законодавстві України правових вимог щодо дотримання академічної доброчесності у ЗВО. Аргументовано особливе значення морально-етичного регулювання дотримання академічної доброчесності, зумовлене зв’язком освітніх процесів із ціннісною сферою, формуванням особистості, трансляцією моральноетичних норм у поколіннях здобувачів освіти, наукових і педагогічних працівників. Підкреслено гнучкість, неімперативність морально-етичного регулювання, його заснованість на професійних традиціях та інтеріоризації соціальних цінностей й норм. Доведено, що у функціональному аспекті значення соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у межах освітньої системи полягає у забезпеченні її цілісності, поступального розвитку, гармонізації взаємодії учасників освітнього процесу на етичних засадах; на рівні «зовнішнього функціонування» освітніх інституцій – у забезпеченні їх ефективної взаємодії з суспільством, в інтересах його розвитку, згідно актуальних вимог. Підкреслено, що дотримання принципів академічної доброчесності є чинником і гарантом комунікаційного балансу, комунікаційного консенсусу і мінімалізації комунікаційних ризиків у системі вищої освіти та її взаємодії з суспільством.
Підвищення якості контролю знань студентів з іноземної мови за допомогою дистанційних засобів, Placement test для оптимізації процесу
(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
Досліджено шляхи підвищення якості контролю знань студентів з іноземної мови за допомогою дистанційних засобів, зокрема Placement Test як початкової ланки навчального процесу. Проаналізовано місце, функції і значення Placement Test у навчанні іноземної мови і тестовому контролі його результатів. Охарактеризовано переваги і недоліки тестового контролю, вимоги до тестів та їхню структуру. Висловлено міркування про перспективність адаптації у вітчизняних ЗВО систем «вхідного» тестування Inside Out, Oxford Online Placement Test, English First, C-Test, зокрема у дистанційних формах. На матеріалі узагальнення результатів застосування Placement Test аргументовано необхідність його доповнення усною співбесідою з метою виявлення іномовної комунікативної компетенції. Вказано на доцільність узгодження структури тесту з професійною спрямованістю, освітніми програмами і рівнем мовної підготовки студентів того чи іншого ЗВО.
Тенденції розвитку самостійної роботи студентів в університетах Великобританії
(2020) Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна; Беркутова, Тетяна Іванівна
Інноваційність у навчанні іноземної мови з позицій системного підходу
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2018) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
Метою статті є обґрунтування з позицій системного підходу доцільності застосування інноваційних підходів і методів у навчанні іноземної мови. Результати дослідження. Аргументовано доцільність наукового осмислення перспектив модернізації навчання іноземної мови з позицій системного підходу, з огляду на структуру функцій мови, діяльності студента, рівнів іномовної освіти. Проаналізовано принципи і перспективи застосування лінгвосоціокультурного, комунікативного, діяльнісного підходів. Виокремлено та охарактеризовано методи, що відповідають принципам і цілям кожного з них. Висновки. Встановлено, що впровадження інноваційних підходів і методів у навчання іноземної мови є складником цілісної концепції динамічної, "відкритої", інноваційної освіти, орієнтованої на виклики соціокультурного середовища. Доведено, що з позицій системного підходу у доборі інноваційних підходів і методів доцільно покеровуватись критерієм міри охоплення ними: функцій мови як об’єкту вивчення; перетворювальної, пізнавальної, комунікативної, ціннісно-орієнтаційної діяльності студентів; пізнавального, розвиваючого, виховного, власне навчального рівнів та пізнавальної, розвиваючої, освітньої цілей іномовної освіти. Аргументовано, що найбільш перспективним у модернізації викладання іноземної мови є лінгвосоціокультурний підхід, здатний інтегрувати принципи комунікативного і діяльнісного підходів. Наголошено, що реалізації принципів підходу на шляху формування лінгвосоціокультурної компетентності сприяє комплексне застосування інноваційних інтерактивних методів навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної, перетворювальної, комунікативної діяльності студентів: "методу компетентнісних завдань", ігрових ситуацій (методу сценарію, методу симуляції, "мозкового штурму", конкурсів, вікторин, гри-агону, творчої гри, пізнавальної гри тощо), "методу занурення", "методу громади", "навчання у співпраці", проектної роботи, методу "ПОПН-формули", кейс-методу.
Тестовий контроль з іноземної мови як система: теоретико-методологічне обґрунтування з позицій системно-синергетичного підходу
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія Вікторівна
З позицій системно-синергетичного підходу аргументовано, що перспективним напрямом управління навчанням іноземної мови є застосування тестового контролю, осмисленого як система, позначена цілісністю, структурно-функціональною визначеністю й ізоморфністю системі іншомовної освіти. Продемонстровано, що до переваг тестового контролю належать його об’єктивність, можливість точного виміру, отримання достовірної кількісної інформації, валідність, визначеність, надійність, прогностична цінність. Підкреслено, що системність тестів з іноземної мови забезпечує охоплення ними: усіх функцій контролю навчального процесу – діагностичної, навчальної, корегуючої, виховної – у їх взаємозв’язку і хроноструктурі, в узгодженні із хроноструктурою навчального процесу, його проміжними завданнями, супідрядними кінцевій меті здобуття нормативних іншомовних компетенцій – атрактору вдосконалення окремих типів тестів і тестової системи загалом; усіх аспектів іншомовної компетентності: аудіювання, мовлення, читання, письма; виявлення як навчальних успіхів студентів, так і їхніх здібностей до вивчення іноземної мови. Наголошено, що, крім системності тестового контролю загалом, як система, позначена цілісністю, визначеністю складу і структури, може бути розглянутий кожен окремий тест. Висловлено міркування, що функціонування тестового контролю як системи передбачає застосування низки інтегрованих у світову практику тестів: Placement Test, Progress Test, Diagnostic Test, Proficiency Tests, Prognostic Test, Aptitude Tests. Проаналізовано функціональне призначення, переваги і недоліки, особливості застосування кожного з них, перспективи їхньої адаптації до вітчизняних освітніх реалій і соціокультурних запитів сьогодення. Акцентовано на перспективності упровадження в навчання іноземної мови адаптивного принципу тестування, згідно з яким студенти, на підставі самооцінки, виконують ті завдання, які відповідають фактичному рівню їхніх базових знань, а кожне наступне детерміновано виконанням попереднього.