Кафедра "Іноземні мови"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2854
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/foreign
Кафедра "Іноземні мови» була заснована у 1950 році з ініціативи доктора фізико-математичних наук А. П. Рогінського.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Викладачі кафедри навчають іноземній мові майбутніх спеціалістів різних інженерних галузей. Понад 20 років кафедра успішно співпрацює з Мовним центром Магдебурського університету (Німеччина).
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 7 кандидатів наук: 4 – педагогічних, 2 – філологічних, 1 – технічних наук; 4 співробітника мають звання доцента.
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Засоби формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023) Карасьова, Олена В'ячеславівнаУ педагогіці накопичено достатньо досвіду для вирішення наукових та практичних завдань, пов’язаних із проблемою формування основ професійної спрямованості студента. У науковій літературі професійну спрямованість розглядають як провідну властивість особистості, до якої входить вся система спонукань до життя та діяльності, що визначає вибірковість відносин, позицій та активності у професійній діяльності. Проблема професійно-орієнтованого спілкування розглядається у роботах багатьох учених і практиків. У свою чергу проблема навчання іноземної мови на основі принципів професійно-орієнтованого спілкування тісно пов’язана з питаннями мотивації. Комунікативно-орієнтований підхід є сьогодні методичним стандартом, а творчість учнів є однією з характерних ознак комунікативно-орієнтованого підходу. Творчий елемент комунікативного підходу дозволяє організувати у навчальному процесі застосування іноземної мови у продуктивній діяльності, включаючи спілкування, сферу обслуговування, бізнес, менеджмент, юриспруденцію, мистецтво, самоосвіту. Мета статті – визначити та охарактеризувати засоби формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети дослідження було використано комплекс теоретичних методів – аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, вивчення нормативно-програмної документації за темою дослідження. Результати дослідження. Однією з основних вимог сучасної програми з іноземної мови для немовних спецільностей є реалізація комунікативного методу навчання. Метою навчання іноземної мови стає не тільки професійно-орієнтоване навчання чотирьом взаємопов’язаним видам мовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письмо) на іноземній мові, а й володіння іноземною мовою для вираження своїх думок засобами іноземної мови. Сутність комунікативної концепції під час навчання студентів іноземної мови на немовних спеціальностях, полягає в тому, що в процесі навчальних занять створюються спеціальні умови, в яких студент, спираючись на набуті знання, самостійно вирішує комунікативні завдання засобами іноземної мови в процесі моделювання ситуацій професійного спілкування або процесі пошуку ро зв’язків під час читання наукової літератури. При цьому опора робиться на спосіб організації нав чання за допомогою активних методів та вироблення мотивації формування іншомовної професійно-орієнтованої комунікативної компетентності. Метою навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей є оволодіння мовленнєвою діяльністю. Мовленнєві вміння пов’язані саме з «комунікативним» рівнем мислення. У цьому плані розумова сторона мовного вміння полягає в тому, щоб здійснювати управління мовною діяльністю на основі моделей досвіду, моделей почуттів, моделей ситуацій та вихідних результатів. Отже, потрібно розвивати мовленнєве вміння в умовах вирішення комунікативних завдань мовного спілкування. У процесі розвитку мовного вміння перед студентами має ставитися мовленнєве завдання. Крім того, мовленнєва вправа має бути пов’язана з «мотиваційною і операційною активністю». Таким чином, підвищення професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів не мовних спеціальностей є важливим завданням при навчанні іноземної мови на немовних спеціальностях. Отже, курс іноземної мови, передбачає комунікативну спрямованість та професійну орієнтацію в ході навчання читання, говоріння, аудіювання та письма, ставить перед викладачем цілу низку проблем, вирішення яких можливо лише за комплексному підході навчання спілкуванню. Іншими словами, потрібна якась сполучна ланка між навчанням мови, що має свою специфіку, та загальним рівнем професійних знань студента, його кругозором та розумовою діяльністю. Прагматично релевантні лінгвістичні засоби спілкування необхідно підбирати при організації іншомовного професійного спілкування студентів з урахуванням майбутньої професії для адекватної інтерпретації повідомлень. При сучасному напрямку навчання мови через спілкування, а не спілкування через мову це означає, що спочатку має бути визначена мета спілкування, а потім тема. Висновки. Отже, у своїй практичній діяльності викладач отримує потужний допоміжний інструмент, що дозволяє формувати у студентів немовних спеціальностей не тільки знання в галузі іноземної мови, а й впливати на формування його професійного кругозору, принципів сприйняття та осмислення проблеми взаємин з колегою у немовній дійсності, аналізу логіки подій, що відбуваються, в кінцевому рахунку, активізувати розумову діяльність всього ходу пізнання в період навчання.Документ Зворотний зв'язок у системі вищої освіти в навчанні іноземної мови: системно-синергетичний аспект(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія ВікторівнаНадано теоретично-методологічне обґрунтування застосування зворотного зв’язку в системі вищої освіти та педагогічному процесі, зокрема в навчанні іноземної мови, з позицій системно-синергетичного підходу. Аргументовано, що необхідність зворотного зв’язку в складноорганізованій системі освіти та педагогічного процесу визначена їх консолідованістю інформаційними потоками, що забезпечують функціональний зв’язок між елементами, збереження самототожності, підвищення рівня організації та реалізацію визначеної природою системи педагогічної мети. Продемонстровано, що системоутворюючою в системі освіти є інформаційно-комунікативна підсистема «викладач – студент», самореференції, консолідації, підвищенню рівня організації якої сприяє зворотний педагогічний зв’язок. Охарактеризовано основні типи зворотного зв’язку (позитивний і негативний, аудиторний та позааудиторний, усний та письмовий, безпосередній та опосередкований, миттєвий та відтермінований, коригувальний та описовий, генералізований та локалізований, імперативний та мотиваційний, короткий та розгорнутий) й розглянуто передумови його ефективності (корелятивність педагогічній меті, узгодженість із поточними завданнями та педагогічними ситуаціями, методична обґрунтованість, інструментальна забезпеченість, ознайомлення студентів із критеріями оцінювання, конструктивність, системність, лабільність, персоніфікованість, діалогічність, орієнтованість на мотивацію студента, позитивна психологічна забарвленість). Аргументовано, що функціями зворотного зв’язку в інформаційно-комунікативній системі «викладач – студент», заснованими на закономірності інформаційного обігу в складноорганізованих системах, є інформаційно -діагностична, коригувальна, мотивувальна, виховна, проективна. Доведено, що особливістю зворотного зв’язку в навчанні іноземної мови є орієнтованість на максимально ефективне здобуття студентами іншомовної комунікативної компетентності, багатокомпонентність якої зумовлює застосування у навчанні різних форм і видів зворотного зв’язку на різних етапах педагогічної комунікації та актуалізацію усіх його функцій.