Кафедра "Фізичне виховання"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport

Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .

Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Робоча програма з навчальної дисципліни "Фізичне виховання. Спеціальна медична група"
(2023) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Долгарева, Марія Георгіївна; Церетелі, Вікторія Олександрівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Афанасьєва, Олена Миколаївна; Юрченко, Вікторія Борисівна; Зінченко, Ліна Володимирівна
Мета навчальної дисципліни «Фізичне виховання. Спеціальна медична група» передбачає: виховання у студентів потреби оволодівати знаннями, уміннями й навичками засобами з видів рухової активності; формування вміння застосовувати набуті цінності в життєдіяльності майбутніх фахівців; збереження і зміцнення здоров’я; послідовне формування фізичної культури особистості фахівця.
Технологія відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору
(Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2023) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Церетелі, Вікторія Олександрівна; Гасан, Юлія Миколаївна
Мета роботи – визначити ефективність запропонованої технології відновлення функціонального стану студентів, котрі опинилися в умовах обмеженого простору через пандемію, воєнний стан у країні або неможливість користування запропонованими засобами фізичної активності за межами одного приміщення. Методи дослідження. Для визначення функціонального стану студентів використовували опитувальники (ступінь хронічного стомлення та гострого фізичного стомлення), та визначення фізіологічних резервів організму студента за індексом Руф’є. Результати. Запропоновано під час дистанційного навчання, коли студенти більшу часу проводять в обмеженому просторі, для підтримання та поліпшення функціонального стану, виконувати вправи з фітнес-йоги, включати психоемоційне тренування та на протязі доби робити рухові хвилини. Виявлено рівень стомлення та функціонального стану студентів експериментальної групи на початку та у кінці експерименту, після застосування розробленої технології. Встановлено залежність функціонального стану від рухової активності. Висновки. Доведена ефективність застосування розробленої технології відновлення функціонального стану студентів в умовах обмеженого простору.
Практикум з аеробіки
(2023) Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна; Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна
Методичні вказівки підготовлено для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей НТУ «ХПІ» (основна медична група). Метою практикуму є надання студентам теоретичних знань основ аеробіки для написання самостійної практичної роботи. Завданням роботи є складання комбінацій з аеробіки. Студентам запропоновано літературний огляд з теми, надано зразок структури роботи. Встановлено критерії оцінки виконання практичної роботи.
Оволодіння основними засобами розвитку гнучкості та її удосконалення
(2018) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Долгарева, Марія Георгіївна; Горільчаник, Ольга Григоріївна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна
Фізична культура, спорт, туризм все ширше упроваджуються в наше життя, виховують і загартовують людей, укріплюють їх здоров’я, підвищують трудову активність. Система фізичного виховання є невід’ємною частиною системи виховання людей. Мета фізичного виховання – зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей людини, формування і вдосконалення життєво важливих рухових навичок і умінь, направлених на підготовку до праці і захисту Батьківщини. Структура опорно–рухового апарату людини дозволяє їй виконувати рухові дії з великою амплітудою. Проте, часто через недостатню еластичність м’язів, зв’язок і сухожиль вона не може повністю реалізувати ці можливості. Водночас, якщо у людини належним чином не розвинена рухомість у суглобах, то вона не зможе оволодіти технікою багатьох рухових дій. Рухливість у суглобах позначають терміном гнучкості. Вплив фізичних вправ на гнучкість багатогранний та ефективний. Він дуже добре впливає на організм. Вправи для розвитку гнучкості дозволяють не тільки збільшувати амплітуду рухів але й певним чином впливають на формування м’язових волокон. Поєднання вправ на гнучкість і силу сприяє формуванню "довгих м’язів, розвитку пропорційної "атлетичної статури", які збільшують рухливість у грудній клітині, та хребті. Виховуючись фізично студент повинен: 1. Мати уявлення щодо поняття фізичних якостей "гнучкість". 2. Уміти запропонувати засоби та методи для її розвитку. 3. Оволодіти основними засобами складання програм, переважно спрямованих на розвиток гнучкості.
Фізичні вправи для оволодіння основними засобами розвитку координаційних здібностей та їх удосконалення
(2018) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Долгарева, Марія Георгіївна; Горільчаник, Ольга Григоріївна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна
Виконання вправ на оволодіння координаційними здібностями дає можливість людині раціонально узгоджувати рухи ланок тіла при вирішенні конкретних рухових завдань, що необхідно при подальшому використанні навичок в професійно–прикладній діяльності. Координаційні здібності – це сукупність рухових здібностей, що визначають швидкість освоєння нових рухів, а також уміння адекватно перебудовувати рухову діяльність при несподіваних ситуаціях. Основними компонентами координаційних здібностей є здібності до орієнтування в просторі, рівноваги, реагування, диференціюванню параметрів рухів, здатності до ритм, перестроювання рухових дій, вестибулярна стійкість, довільне розслаблення м’язів. Їх можна розділити на три групи. Перша група. Здібності точно узгоджувати і регулювати просторові, часові та динамічні параметри рухів. Друга група. Здібності підтримувати статична (позу) і динамічну рівновагу. Третя група. Здатності виконувати рухові дії без зайвої м’язової напруженості ( скутості ). Студент повинен мати уявлення щодо поняття фізичної якості "координація", вміти запропонувати засоби і методи для її розвитку, оволодіти різними вправами на розвиток координації, набути здатність до виконання тестів. Матеріально–технічне забезпечення: 1. Спортивне обладнання необхідне для досягнення конкретної мети (легкоатлетичний інвентар, бар’єри різної висоти , гімнастичні лави, м’ячи, набивні м’ячи, скакалка, різні обтягування), музичне обладнання. 2. Секундомір, спортивний свисток, методичні вказівки.
Основи дозування фізичних вправ при застосуванні атлетичних тренажерів. Оцінка силових можливостей
(2018) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Долгарева, Марія Георгіївна; Горільчаник, Ольга Григоріївна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна
В наш час значного поширення набуло явище гіподинамії. Гіподинамія – порушення функцій організму (опорно–рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення) при обмеженні рухової активності, зниженні сили скорочення м’язів. Основною профілактикою є рух, фізичні навантаження й здоровий спосіб життя. Саме заняття на атлетичних тренажерах є найбільш оптимальним варіантом попередження гіподинамії, тому що дозування вправ з постійним опором є найбільш точним і дає можливість системного тренування окремих груп м’язів. Студент повинен: 1. Мати уявлення щодо поняття "силові здібності" та основи дозування фізичних вправ при застосуванні атлетичних тренажерів для розвитку окремих груп м’язів. 2. Уміти запропонувати засоби та методи для їх розвитку. 3. Оволодіння основними засобами динамічних навантажень з постійним опором. 4. Вміти виконувати комплекси вправ, переважно спрямованих на розвиток сили та окремих груп м’язів: плечового поясу, ніг, спини, черевного пресу. Матеріально-технічне забезпечення: гімнастичні лавки, гантелі, штанги, експандери, гімнастичні мати, силові тренажери.
Формування обізнаності з фізичної культури у студентів спеціальної медичної групи
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна
Розглянуті питання обізнаності з фізичної культури серед студентської молоді. Розроблені, впровадженні та експериментально перевірені педагогічні умови щодо підвищення знань з фізичної культури студентів спеціальної медичної групи 1–3 курсів навчання.
Ефективність застосування вправ з петлями ТРХ для розвитку силових якостей студенток з аеробіки
(Друкарня Мадрид, 2021) Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Войда (Алпатова), Алла Анатоліївна; Гасан, Юлія Миколаївна
Методика мотивації молоді на здоровий спосіб життя
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2019) Ткаченко, Г. В.; Дегтярьова, Ірина Вікторівна; Гасан, Юлія Миколаївна
У статті розглядається організація прищеплення цінностей здорового способу життя і фізичної культури у підлітково-молодіжному середовищі. Для молоді характерна недостатня сформованість позитивних соціально-значущих стереотипів. Для більшості молодих людей характерно байдужо-пасивне ставлення до свого здоров'я і відсутність культури його підтримки, що може привести до формування негативних поведінкових деформацій, які впливають на виховання і змінюють весь хід подальшого розвитку особистості. Розглянуто перепони на шляху формування здорового способу життя. Перелічено мотиви занять фізичною культурою. Запропоновано експрес-програму пропаганди цінностей здорового способу життя. Тисячі людей в Україні, які ведуть здоровий спосіб життя, швидше за все становлять виняток, ніж норму. Нормою для більшості є турбота про здоров'я тільки тоді, коли здоров'я погіршується, і починаються хвороби. Тому для того щоб здоровий спосіб життя став нормою для більшості людей необхідні значні соціальні зміни.