Кафедра "Фізичне виховання"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1195
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sport
Кафедра "Фізичне виховання" заснована в 1950 році з ініціативи тодішнього ректора, професора Михайла Федоровича Семка у зв’язку з реорганізацією кафедри військово-прикладної підготовки. Першим її завідувачем був Костянтин Терентійович Черниченко .
Спеціальність "Фізична культура і спорт" заснована в 1994 році. Кафедра володіє унікальною матеріальною базою для занять більш ніж з 30 видів спорту і рекреації.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
На кафедрі працюють понад 50 викладачів, тренерів, вчених, з них: 4 кандидата педагогічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат психологічних наук, 1– доктор філософії; 8 співробітників мають звання доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості формування уміння плавання у студентів у глибокій ванні басейна(Харківська державна академія фізичної культури, 2020) Борейко, Наталя Юріївна; Курій, Олена Володимирівна; Бабаджанян, Вікторія ВолодимирівнаУ статті надано характеристику поняттю «вміти плавати». Представлена технологія навчання умінню плавання студентів у глибокій ванні басейна. Визначено за допомогою анкетування кількість студентів 1 курсу, які мають навичку плавання. Наведено педагогічні умови до впровадження технології. Розроблено технологію для навчання плаванню студентів в глибокій ванні басейна.Документ Формування здоров'язбережувальної компетентності у здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Ганчева, Крістіна Миколаївна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Мироненко, Світлана ГеоргіївнаУ статті досліджуються питання головних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти засобами фізичної культури та спорту. Розглянуто, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості, які вона буде використовувати під час професійної діяльності. Визначено, що компетентність – це готовність вирішувати завдання зі знаннями справи. Надано авторське визначення здоров’язбережувальної компетентності: це знання особистості щодо основ здоров’я: психічного, фізіологічного та духовного; вміння: дотримуватися здорового способу життя та правильного харчування; навички: здійснювати різні вправи, займатися психогігієною та психопрофілактикою щодо власних сфер здоров’я. Розроблено структуру здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти. До неї віднесено наступні компоненти: когнітивний, емоційно-рефлексивний, мотиваційний та вольовий. Охарактеризовано, що: когнітивний компонент здоров’язбережувальної компетентності полягає у формуванні знань щодо фізичного виховання та спорту, про закономірності збереження і розвитку здоров’я і прагнення до самоосвіти в питаннях здоров’язбереження; емоційно-рефлексивний компонент полягає у здійсненні постійного аналізу та осмислення своїх власних дій та емоційних станів самопізнання в процесі заняття фізичною культурою та спортом; мотиваційний компонент здоров’язбережувальної компетентності має на меті постійне спонукання до занять фізичною культурою та спортом, задля забезпечення здорового способу життя; вольовий компонент – це здатність зосереджуватися на досягненні мети, пошуку шляхів та способів дотримання вибраної стратегії вдосконалення знань та постійне заняття фізичною культурою та спортом. Акцентовано увагу на тому, що для того, щоб студенти набули навичок здоров’язбереження, необхідно впроваджувати в освітню діяльність низку завдань: оздоровчих; освітніх; виховних. Зроблено висновок, що розвиток здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичної культури і спорту набуває особливого значення в сучасних умовах, оскільки йдеться про формування системи ціннісних орієнтацій і установок, що відповідають активній життєвій позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку і самовдосконалення, відповідальності за власне здоров’я і самореалізацію в соціальному та професійному середовищі.Документ Сучасний стан фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти під час війни в Україні(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Семаль, Наталія Володимирівна; Беседа, Наталія Анатоліївна; Фаріонов, Володимир Миколайович; Курій, Олена ВолодимирівнаУ статті розкрито особливості організації фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти. Підчас війни в Україні. Виявлено недоліки дистанційного навчання під час занять фізичними вправами. Зазначено сучасні підходи, рішення та методи фізичного виховання студентів в умовах війни. Проведено аналіз рівня фізичної підготовленості та рухової активності студентської молоді в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано стан здоров'я сучасної молоді та досліджено рівень мотивації студентів до занять з фізичного виховання. Під час аналізу літературних джерел визначено різні підходи до вирішення цієї проблеми: переосмислення змісту фізкультурно-оздоровчої освіти; удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи у закладах вищої освіти та педагогічної підготовки фахівців; підвищення рівня соматичного здоров'я в результаті впровадження контролю за функціональним станом організму в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності. Певне занепокоєння викликає невизначеність самої системи організації фізичного виховання студентів. На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культура є одним з найважливіших чинників формування, зміцнення і збереження здоров'я людини. Все це безпосередньо стосується студентської молоді. Підвищення ефективності фізичного виховання студентів вимагає вирішення низки наукових проблем, пов'язаних з пошуком і науковим обґрунтуванням більш раціональних форм, засобів і методів оптимізації стану їх здоров'я і фізичної працездатності. Визначено, що основним завданням сучасної системи фізичного виховання у закладах вищої освіти є: підвищення у студентів рівня фізичної підготовленості, забезпечення оптимальних умов для їх фізичного розвитку, формування потреби до систематичних занять фізичними вправами. Аргументовано, що кожний заклад вищої освіти та викладачі мають змогу самі обирати методи та способи викладання фізичної культури, головне, щоб студенти досягали результатів та покращували своє фізичне та емоційне здоров’я.Документ Особливості проведення занять із плавання в режимі дистанційного навчання у ВНЗ в умовах воєнного стану(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Родигіна, Віта Петрівна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Курій, Олена ВолодимирівнаУ статті зазначено, що в умовах воєнного стану дистанційна освіта – це єдина можливість навчитися та отримувати необхідні знання віддалено від навчального закладу. Сучасний аналіз навчального процесу показав, що в умовах дистанційного навчання необхідно звертати особливу увагу на специфіку підготовки студентів з фізичного виховання спеціалізації «плавання». Указано на відсутність «живого» контакту між викладачем і студентом, відсутність місця для занять з плавання, недостане технічне забезпечення освітнього процесу, яке не в змозі повною мірою забезпечити студентам засвоєння різних методик навчання плавання. Зазначено, що при дистанційних заняттях з фізичного виховання спеціалізації «плавання» практикується «сухе» плавання – спеціальні вправи на суші, засновані на техніках та елементах технік плавання у воді, імітація руху плавця. Платформою, на якій реалізується освітній процес, з «сухого» плавання є додаток Microsoft 365, до якого входять корпоративна пошта, програма Teams для спілкування онлайн, презентації до лекцій з дисципліни, теоретичний матеріал для підготовки до методик практичних занять, список літератури та інших інформаційних ресурсів. Указано, що студенти наприкінці семестру отримують диференційований залік за результатами освоєння курсу лекційних та методико-практичних занять, виконання практичних завдань з наданням відео з комплексом вправ, виконання індивідуальних практичних робіт. Зазначено, що серед основних труднощів, які виникають під час навчання в умовах воєнного стану, викладачі відзначають відсутність Інтернету у них та здобувачів освіти, загострення бойових дій, обстріли, відключення енергопостачання, сирен повітряної тривоги, перебування у бомбосховищах під час занять. Приведені комплекси фізичних вправ для різних способів плавання для загальної та спеціальної підготовки плавців. Дозування виконання вправ було запропоновано в індивідуальному порядку для кожного студента в залежності від фізичної та технічної підготовки. Виконання має бути з великою амплітудою та в оптимальному темпі. Указано, що при виконанні всіх комплексів фізичних вправ студенти повинні обов’язково здійснювати самоконтроль за самопочуттям та здійснювати контроль за частотою дихання та частотою серцевих скорочень. Сформульовано рекомендації щодо побудови навчального процесу із плавання в формі дистанційної навчання в умовах війни.Документ Мотивація ціннісного ставлення до здоров'я студентів хімічних фахів в процесі їхньої професійної підготовки(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Родигіна, Віта Петрівна; Курій, Олена Володимирівна; Бабаджанян, Вікторія ВолодимирівнаОднією з актуальних та важливих медико-соціальних проблем на сучасному етапі є збереження та зміцнення здоров’я молоді. Увага до проблеми формування мотивації на ціннісне ставлення до здоров’я студентською молоддю пояснюється тим, що рівень здоров’я студентів становить чималу частку в структурі населення й формує в майбутньому трудові ресурси нашої країни. У статті розглянуті роль мотивації у формуванні ціннісного ставлення до здоров’я студентів хімічних фахів. Студенти хімічних спеціальностей, незважаючи на свою майбутню професійну діяльність, яка здійснюється в умовах впливу на організм шкідливих хімічних речовин, на жаль, мало приділяють часу та зусиллям на збереження власного здоров’я. Було визначено рівень обізнаності студентів хімічних фахів першого курсу з ведення здорового способу життя. Для підвищення ефективності щодо підвищення мотивованості студентів хімічних спеціальностей на ціннісне ставлення до свого здоров’я була розроблена здоровоохоронна модель, яка ґрунтується на комплексному підході та взаємозв’язку навчальної та виховної роботи протягом усього періоду навчання.Документ Етапи та тенденції розвитку іншомовної освіти в контексті підготовки майбутніх учителів(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2020) Оніщук, І. І.; Шапошнікова, Олена Павлівна; Шальов, А. С.; П'ясецька, Н. А.; Тонконог, Н. І.; Зелінська, Т. М.; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Шпильова, М. О.У науковому дискурсі загальновизнано, що існуюча система іншомовної освіти є результатом її тривалого історичного розвитку, тому аналіз і узагальнення історичного досвіду даної галузі є необхідним у період модернізації сучасної гуманітарної освіти в Україні. Аналіз історичних, соціальних, культурних та педагогічних умов і чинників, що призвели до змін мети, завдань, змісту іншомовної освіти в Україні, дозволив визначити три етапи розвитку іншомовної освіти у контексті підготовки майбутніх учителів фізичної культури у педагогічних університетах України в період з середини ХХ до початку ХХІ століття. Перший етап (1950 – 1960) – етап формування загальнонаукового інтересу до феномену іншомовної освіти. Другий етап (1970 – 1980) – іншомовна освіта в умовах реформування вищої школи. Третій етап (1990 – 2018) – етап сталого розвитку іншомовної освіти в умовах інтеграції в європейський освітній простір. Історіографічний аналіз дозволив визначити міждисциплінарну сутність іншомовної освіти, яка полягає в тому, що: вивчення будь-якої нерідної мови має супроводжуватися вивченням культури народу, котрий розвиває вміння розуміти світову культуру в цілому, формує здатність орієнтуватися в сучасному полікультурному й інформаційному суспільстві.Документ Добова періодичність вегетативних функцій у плавців з урахуванням фаз багатоденних біоритмів(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2022) Баламутова, Наталія Михайлівна; Блошенко, Олена Іванівна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Шейко, Лілія ВікторівнаУ цій роботі вивчена добова періодичність показників серцево-судинної та дихальної систем у плавців залежно від фаз фізичного багатоденного біоритму на початку змагального етапу підготовки. В умовах спортивного збору 5 дівчат і 11 юнаків у віці 15-17 років кандидатів у майстри і майстрів спорту з плавання, взяли участь у дослідженні. Оцінка функціонального стану кожного спортсмена проведена на початку і наприкінці збору. Стан здоров’я, сон, оцінка самопочуття і тому подібне про плавців врахована при аналізі матеріалу. По рівню функціональної підготовленості випробовувані були розділені на 3 групи: з хорошим функціональним станом, з його погіршенням в результаті гострого респіраторного захворювання або перевтоми, і із задовільним станом. Виявлена наявність двох піків величин показників вегетативних функцій, які спостерігаються після першого та третього тренувань. У разі обміну спокою показники вегетативних функцій найповніше відбивають стан спортсмена в день обстеження.Документ Робоча програма з навчальної дисципліни "Фізичне виховання". Спеціалізація з виду спорту "Плавання"(2023) Юшко, Олексій Володимирович; Борейко, Наталя Юріївна; Блошенко, Олена Іванівна; Ширяєва, Світлана Вікторівна; Родигіна, Віта Петрівна; Кучеренко, Григорій Григорович; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Курій, Олена ВолодимирівнаМета викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання». Спеціалізація з виду спорту «Плавання» передбачає виховання у студентів потреби оволодівати знаннями, уміннями й навичками, засобами зі спеціалізацій з виду спорту «Плавання», збереження і зміцнення здоров’я, послідовне формування фізичної культури особистості фахівця, яке відповідає першому (бакалаврському) рівню вищої освіти, застосування набутих цінностей в життєдіяльності майбутніх фахівців.Документ Визначення психофізичного стану здоров'я людини(2022) Родигіна, Віта Петрівна; Блошенко, Олена Іванівна; Бабаджанян, Вікторія Володимирівна; Курій, Олена Володимирівна; Ширяєва, Світлана ВікторівнаМетодичні рекомендації підготовлено для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей НТУ "ХПІ" (основна група, спеціальна медична група) при переведенні навчального процесу у дистанційну форму навчання. Запропоновано студентам визначити стан свого здоров’я. За матеріалами практичної роботи студенти отримають теоретичні знання зі стану власного здоров’я, оволодіють методикою його розрахунку за допомогою використання спеціальних методик та технологій, які ґрунтуються на тест-опитуваннях учасників, де підраховується загальна сума балів. Аналіз отриманих матеріалів може слугувати основою для аналізу та самооцінки рівня власного здоров’я та тренованості, щоб коригувати навантаження під час занять фізичною культурою та спортом. Встановлено критерії оцінки виконання даної практичної роботи. Надано зразок структури практичної роботи (додаток А). Практична робота "Визначення психофізичного стану здоров’я людини" є продовженням методичних розробок із застосуванням здоров’язбережувальних технологій.Документ Функционально-диагностический подход к системе воспитания спортивной работоспособности пловцов(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2021) Баламутова, Наталия Михайловна; Шейко, Лилия Викторовна; Ширяева, Светлана Викторовна; Курий, Елена Владимировна; Бабаджанян, Виктория ВладимировнаПроблема восстановления работоспособности спортсменов после тренировочных и соревновательных нагрузок является одной из актуальных в спорте. Результаты наших исследований, проведенных в процессе круглогодичной тренировки членов сборных команд по плаванию юридического и политехнического университетов, показали, что одной из систем, испытывающих наибольшее напряжение и изменения под влиянием тренировочной нагрузки является нервно-мышечный аппарат. Цель работы заключалась в организации восстановления спортивной работоспособности, в основу которой положен функционально-диагностический подход. Предложенная система восстановления спортивной работоспособности, базирующаяся на постоянном учете функционального состояния организма пловцов, позволяет обеспечить адекватное использование восстановительных средств, высокую индивидуализацию и эффективность воздействия.