Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5193

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/auts

Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах" виділилася в самостійну одиницю у складі електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту в 1948 році з кафедри "Електричні апарати". У момент створення вона мала назву Кафедра "Автоматика і телемеханіка". Першим завідувачем кафедри став кандидат технічних наук, доцент Файвель Аронович Ступель.

За роки свого існування кафедра випустила понад 3500 фахівців.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки "Статистична обробка експериментальних даних" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Методи аналізу та автоматизованої обробки даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Івашко, Андрій Володимирович; Лунін, Денис Олександрович; Євсін, Андрій Вікторович
Для збору та обробки експериментальних даних в даний час широко використовується комп'ютерна техніка. Її застосування дозволяє збільшити швидкість обробки експериментальної інформації, виявити ті, або інші закономірності. У початковий період розвитку комп'ютерної техніки її використання вимагало обов'язкового знання основ програмування та самостійного складання відповідних програм, що суттєво обмежувало широке використання обчислювальної техніки під час обробки експериментальних даних у природничих та технічних науках. В даний час існує значна кількість програмних пакетів, що не вимагають поглиблених знань в галузі програмування і дозволяють вирішувати щирий спектр завдань обробки даних.
Методичні вказівки "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сальніков, Дмитро Валентинович; Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович
Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна програмно-апаратна архітектура паралельних обчислень CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю.
Цифрові фільтри
(2023) Івашко, Андрій Володимирович; Лунін, Денис Олександрович
Методичні вказівки містять також індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт, які допоможуть краще зрозуміти особливості тих або інших алгоритмів. Для покращення засвоєння навчального матеріалу роботи супроводжуються також індивідуальними домашніми завданнями та прикладами їх виконання.
Моделювання комп'ютерних мереж
(2023) Лунін, Денис Олександрович; Гапон, Анатолій Іванович
Для підвищення ефективності функціонування мереж підприємства повинні використовуватися засоби їх поширення у випадку збільшення кількості робочих станцій та користувачів. Це призводить до необхідності більш детального вивчення та використання спеціальних пристроїв та відповідних стандартів для об’єднання окремих локальних мереж в єдину.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт "Системи цифрової обробки сигналів"
(2022) Івашко, Андрій Володимирович; Лунін, Денис Олександрович; Гунбін, Михайло Володимирович
Синтез та дослідження цифрових пристроїв та кінцевих автоматів
(2022) Караман, Дмитро Григорович; Лунін, Денис Олександрович; Гапон, Дмитро Анатолійович
Основною метою виконання лабораторних робіт є ознайомлення студентів з основними принципами внутрішньої організації та роботи обчислювальних пристроїв цифрової техніки та систем управління, надання знань і практичних навичок, що необхідні для аналізу та проектування обчислювальних модулів та систем управління, побудованих на базі дискретної логіки та цифрових детермінованих скінченних автоматів. Лабораторні роботи та методичні вказівки до них укладені таким чином, аби студенти могли виконувати лабораторні роботи самостійно, у дистанційному та асинхронному режимах навчання.
Проходження сигналу через лінійні ланцюги
(2022) Гапон, Дмитро Анатолійович; Лещенко, Вячеслав Михайлович; Васильченков, Олег Георгійович
Радіотехнічні ланцюги, що застосовуються для перетворення сигналів, дуже різноманітні за своїм складом, структурою та характеристиками. У процесі розробки та аналітичного дослідження використовують різні математичні моделі, що задовольняють вимогам адекватності та простоти.
Програмування на мові С++
(2022) Зуєв, Андрій Олександрович; Караман, Дмитро Григорович; Денисенко, Микола Анатолійович
Методичні вказівки призначені для вивчення основ мови програмування С++ як на практичних і лабораторних роботах, так і для самостійного вивчення. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні принципи програмування та методи написання програм на мові С++, а саме: вбудовані і користувацькі типи даних, структури і масиви та їх ініціалізація і використання, оператори мови С++, логічні і математичні функції, цикли і умовні оператори, функції, передача аргументів і повернення результату роботи функції, шаблони і обробка виключних ситуацій, а також основи роботи з потоками введення-виведення.
Електронні підсилювачі
(2022) Гапон, Анатолій Іванович; Лещенко, Вячеслав Михайлович; Васильченков, Олег Георгійович
Методичні вказівки розроблено для студентів очної, заочної та дистанційної форми навчання за спеціальністью 172 "Телекомунікація та радіотехніка"». В якості лабораторної бази рекомендовано використовувати прикладний пакет Multisim з вільним доступом. Для грунтовного розуміння матеріалу перед виконанням робіт необхідно вивчити матеріал навчального посібника. Звіт про виконання надсилається в гугл-класс, або в TIMS, або в надрукованому вигляді особисто викладачу.