Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів
(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.
Карл Фрідріх Гаусс та розвиток природознавства у ХІХ ст.
(ТОВ "ТВОРИ", 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Перші директори-ректори НТУ "ХПІ". Нариси життєвого та творчого шляху
(Факт, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Дослідження «Перші директори-ректори НТУ «ХПІ». Нариси життєвого та творчого шляху» висвітлює наукову, педагогічну та насамперед організаційну діяльність перших очільників НТУ «ХПІ». У монографії представлено життєпис науковців, які очолювали заклад від дня створення у 1885 р. до реорганізації закладу на початку 1930-х рр. Публікація буде цікава тим, хто пов’язав свою долю з політехнічним університетом, а також усім, хто цікавиться історією вищої освіти.
Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
(2021) Гутник, Марина Валеріївна; Журило, Дмитро Юрійович; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
Мета вивчення навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полягає у формуванні у аспірантів поглиблених знань з історії зародження та подальшого розвитку вищої технічної освіти, провідних вищих технічних навчальних закладів України, зокрема Харківського політехнічного інституту, особливості розвитку та досягнень професорсько-викладацького складу, організації наукової діяльності та їх практичного застосування у своїй дослідницькій роботі. Завдання дисципліни: систематизація знань з історії вищої технічної освіти, зокрема Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", олюднення історії, формування патріотичного світогляду.
Професор Б. Ф. Вашура (1889–1969) – засновник напряму низьковольтного електроапаратобудування України
(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Гречко, Олександр Михайлович
Розглянуто наукову та педагогічну діяльність засновника напрямку низьковольтного електроапаратобудування України. Стверджується, що на початку ХХ століття, вже були створені усі необхідні умови для розгортання електротехнічної освіти в Україні. Ще наприкінці ХІХ ст. у Харківському технологічному інституті П. П. Копняєвим були розпочаті досить потужні наукові дослідження у галузі електричних вимірювань, електричних машин, техніки високих напруг, теоретичної електротехніки та підготовка інженерів-електриків. Зазначається, що науковий доробок та життєпис професора Б. Ф. Вашури – першого завідувача кафедри "Електричних апаратів" окремо не досліджувалися. Авторами представлено інформацію про родину майбутнього науковця, його освіту та перші роки діяльності. Уточнено дані про службу Б. Ф. Вашури в армії та подальшу роботуна Харківському електромеханічному заводі. Подано відомостіро перші наукові розробки ученого на ХЕМЗі. Наголошується, що Б. Ф. Вашура став автором методів розрахунку опорів апаратів автоматичного і неавтоматичного керування генераторами та двигунами, що знайшли широке застосування у проектних організаціях та електроапаратобудівній промисловості СРСР. Розглянуто викладацьку діяльність Б. Ф. Вашури у ХТІ. Представлено інформацію щодо реорганізації ХТІ та виокремлення Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ). Ученим було розроблено низку оригінальних дисциплін, що викладалися лише у ХЕТІ. Кафедра під керівництвом вченогостала провідною з підготовки наукових та інженерних кадрів у галузі низьковольтної електричної апаратури та науково-технічних проблем апаратобудування СРСР. Б. Ф. Вашура ініціював створення електроапаратних лабораторій, керував курсовим та дипломним проектуванням, удосконалював навчальні плани спеціальності з урахування вимог тогочасної електропромисловості. Розглянуто діяльність кафедри в евакуації під час Другої світової війни, реевакуації та у перші повоєнні роки. Окрім того, наведено відомості про аспірантів та тематику їхніх досліджень. Досліджено діяльність науковців під керівництвом Б. Ф. Вашури у 1960-ті рр. Стверджується, що у цей період вперше у СРСР створено автоматичні швидкодіючі вимикачі для тягових підстанцій електрифікованих шляхів. Підкреслено діяльність вченогоі у студентському науковому товаристві, а також надана інформація про засноване вченим наукове видання "Апаратник". Представлена найбільш повна бібліографія праць професора Б. Ф. Вашурита встановлено прізвища аспірантів вченого.
Міжнародний трансфер інновацій технічних наук України у ХХ ст.
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2019) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій Анатолійович
Досліджено інтеграцію наукових досягнень українських учених у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацького складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.