Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 547

Chornobyl: a History of the Past or a Demonstration. How Science Can Solve the Problems of the Future?!
(Serednyak T. K., 2019) Sokol, Y.; Minakova, K.; Petrov, S.; Radohuz, S.; Lazurenko, O.; Zaitsev, R.; Lavrova, I.; Sincheskul, O.; Ilyinskaya, O.; Shestopalov, O. V.
The possibilities of a well-known historical event as a starting point for teaching various scientific and technical aspects are shown. In particular, it is indicated how, as an example of the Chornobyl disaster, it is possible to elucidate in detail the principles of the work of the nuclear power engineering and the scientific basis of the processes that took place during and after the accident (based on sections of the school course of physics covering nuclear physics). It is also indicated for scientific discoveries and implementation, as well as engineering and technical solutions that were used during the elimination of the consequences of the accident. Thus, one man-made disaster allows us to disassemble this problem from the history of science and technology, physics, chemistry and ecology. Thus, this approach allows us to introduce the aspects of multidisciplinarity into learning, and to point out the interconnections of different types of sciences, which promotes a better understanding of the need for comprehensive development by students, and motivates the study of natural sciences [1–2].
STEM Techniques in History Lessons
(Serednyak T. K., 2019) Radohuz, S.; Petrov, S.; Ananieva, V.; Gutnyk, M.; Minakova, K.
The article analyses STEM methods, shows tips and tricks that could be useful in history lessons, especially when we are talking about "History of science" or "History of technology". Based on the own experience article proposed methods which could make lessons more interesting, give them more freshness and fun. We special chose the examples, which could be easily repeated in every class. Most of them needn’t special materials or equipment. It also helps to deepening of knowledge and systematization of skills, forms interdisciplinary connections. But the main point of shown methods – that them could deal with the problem of small rating of natural sciences in youth and could change its dramatical reduction.
Професор Костянтин Олексійович Зворикін – один із фундаторів науки з технології матеріалів
(Запорізький національний університет, 2019) Гутник, Марина Валеріївна
Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів – Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними – дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов’язав своє наукове життя з Харківським практич ним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.
Конфлікт інтерпретацій листа скіфів Дарію першому
(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2019) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Предметне послання скіфів перському цареві Дарію І, що складалося з пташки, жабки, мишки й стріл, не містило авторських інтонацій, бо самі скіфи утрималися від роз’яснень його змісту. Чисте артикулювання німе. Тому адресат змушений ставати співавтором скіфського листа й самостійно його інтонувати. Фактично скіфи спровокували Дарія інтонувати, з одного боку, свої владні бажання, а з іншого боку, правдоподібні інтенції скіфів. Це самороздвоєння спричинює внутрішній конфлікт і заганяє Дарія в глухий кут. Його жадання вичитати зі скіфського послання їхнє визнання власної капітуляції дисонувало з їхньою фактичною непокірною поведінкою. І ця пастка спрацьовує так, що Дарій сам схиляється до капітуляції, бо його інтонації діють як детонації – таємна психологічна зброя скіфів у царині символів. Інтерпретатора деморалізує його власне тлумачення. Сама композиція листа відбиває космологічні уявлення скіфів і виявляє їхнє бачення світобудови: небо-земля-вода. Дарій без проблем зчитав чітко артикульований предметами шар повідомлення, фігуральний зміст якого не давався легко, бо через загальнодоступний код транслювалося зашифроване звернення. Тлумачення листа іншими особами відбиває світогляд останніх і виявляє неперекладності й різночитання, обумовлені відмінностями культур. Тільки Дарій мав справу з речами, тоді як решта тлумачів – із словами різних мов, що позначають ті речі. Але за будь-яких умов це повідомлення вимагає живих інтонацій. Змістовно лист дозволяє вичитати з себе і жарт, і капітуляцію, і відверту погрозу тощо. Конфлікт інтерпретацій можуть спричиняти як лінгвістичні чи світоглядні неперекладності різних культур, так і політична заангажованість інтерпретаторів. Тому інтерпретація предметного повідомлення так само, як і вербального, залежить від його інтонаційного наповнення.
Моральні засади сучасного суспільства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Вандишева-Ребро, Надія Валентинівна
Креативні (культурні) індустрії в сучасному суспільстві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Міщенко, Марина Миколаївна
The benefits of introducing multiculturalism for Ukraine
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Malikov, V. V.
Публічний простір в історії ЛГБТ+ людей Харкова 1991–2013 років (до постановки питання)
(Харківський національний медичний університет, 2019) Маліков, Василь Володимирович
Публічний простір міста визначається як відкритий і загальнодоступний, такий, в якому відбуваються зібрання і політична репрезентація всіх громадян. Він є безпосереднім матеріальним виразом концептуального простору, в якому громадяни вільно обговорюють суспільно важливі питання. Метою статті є визначити проблематику, умови і межідослідження можливостей і способів саморепрезентації ЛГБТ+ спільноти в історичному часі і публічному просторі Харкова.
Образ мірошника у поезіях Якова Щоголева
(Видавець Олександр Савчук, 2019) Красіков, Михайло Михайлович
У статті аналізується амбівалентний образ мірошника (як чесного працівника і як людини, схильної до авантюр, до пошуку "легких грошей") у творах українського поета ХІХ ст. Якова Щоголева "Мірошник" та "Климентови млини" в контексті слобожанського фольклору. З’ясовується доля оспіваних класиком української літератури млинів, що близько двох століть існували у селі Климентовому (нині – Охтирський район Сумської області), наводяться репродукції картин і фотографії, де їх зображено. Деякі з них публікуються вперше.
Дві картини з вітряками з колекції етнографічного музею "Слобожанські скарби" імені Г. Хоткевича НТУ "ХПІ"
(Видавець Олександр Савчук, 2019) Красіков, Михайло Михайлович
У повідомленні описано дві роботи із зображеннями вітряків з фондів Етнографічного музею "Слобожанські скарби" імені Гната Хоткевича Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Перша робота – наївна картина невідомого художника-аматора кінця ХІХ – початку ХХ століття, де змальовано сільську ідилію. Друга – графічний твір відомого художника Дениса Чернова початку ХХІ ст.