Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin
Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.
Переглянути
18 результатів
Результати пошуку
Документ Архітектор Олексій Миколайович Бекетов(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Новгородов, Дмитро ВолодимировичДокумент Внесок Якова Ісідоровича Шнеє в розвиток турбінобудування(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Меньшиков, Станіслав ОлександровичДокумент Астрономічні об'єкти, названі на увічнення пам'яті академіка М. П. Барабашова(Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", 2024) Коваль, Ю. Ю.Документ Розвиток досліджень з історії науки через аматорські розвідки на початку 20 ст.: доробок астронома Миколи Барабашова(ФОП Жукова Ірина Віталіївна, 2024) Гутник, Марина ВалеріївнаРозглядається процес впровадження науково-технічних технологій, ідей та методів західноєвропейської науки і техніки у різні сфери суспільного життя мешканців Російської імперії, частиною якої на той час була Україна. Наголошується на значному відставанні проти досліджень у країнах Західної Європи та Америки. В той час, коли на Заході вже існували спеціальні кафедри з історії науки й техніки, в Російській імперії ця галузь науки була ще на ранніх стадіях формування, а значну частину наукових досліджень ініціювали окремі вчені, часто на власному ентузіазмі. Аналіз робіт тогочасних дослідників показав, що розвиток науки і техніки відбувався одночасно в різних країнах, але в Російській імперії цей процес часто був ініційований не централізовано, а на рівні окремих наукових осередків, зокрема, університетів, які стали центрами концентрації наукової думки в першій половині 19 ст. Характерною особливістю перших наукових товариств в Російській імперії була їх енциклопедичність і відсутність вузької спеціалізації. Наприклад, Вільне економічне товариство в Петербурзі та Філотехнічне товариство в Харкові включали в себе дослідників з різних галузей науки. Лише в другій половині 19 ст. починається процес спеціалізації наукових організацій та диференціації наукових дисциплін, що сприяло подальшому розвитку науки й техніки в Російській імперії. Зазначається, що окрім офіційних наукових установ, значний внесок у розвиток науки внесли аматорські дослідження. В цей час виникли наукові товариства, які об’єднували як професіоналів, так і серйозних аматорів, що намагалися задовольнити своє прагнення до наукової діяльності. Роль аматорських досліджень у розвитку науки особливо підкреслюють сучасні дослідники. Україна також має свої приклади успішних аматорів-науковців. Яскравим прикладом є Микола Павлович Барабашов, який на початку 20 ст. починав як аматор, але згодом став провідним астрономом. Його діяльність, як і діяльність інших аматорів, не лише сприяла розвитку науки, але й формувала наукову спільноту, яка мала великий вплив на подальший розвиток досліджень в Україні. Аматорські дослідження відігравали важливу роль у формуванні «великої» науки, оскільки багато наукових установ і досліджень виросли саме з ініціатив аматорів, які, незважаючи на відсутність професійної підготовки, часто робили важливі наукові відкриття. Це явище заслуговує на увагу в контексті історії науки й техніки, адже воно показує, як навіть у несприятливих умовах можна було досягати значних наукових успіхів.Документ Інноваційні підходи у викладанні навчальних дисциплін на початку ХХ ст. (на прикладі Харківського технологічного інституту)(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-08) Гутник, Марина ВалеріївнаУ статті досліджено впровадження інноваційних підходів у викладанні у вищій школі на початку ХХ ст. Висвітлено, що сучасні українські університети активно застосовують цифровізацію освіти, запроваджуючи онлайн-платформи для дистанційного навчання, створюючи електронні бібліотеки та використовуючи цифрові інструменти для інтерактивного викладання. Це дозволяє студентам мати доступ до навчальних матеріалів з будь-якого місця та в будь-який час. Проаналізовано історичний контекст формування системи вищої освіти в Україні на початку ХІХ ст., коли вступні іспити мали формальний характер, а система оцінювання не була регламентованою. У цей період професори мали значну свободу у викладанні, що впливало на навчальний процес та оцінювання студентів. Наведено приклади індивідуальних методів оцінки, що використовувалися в університетах того часу. Особлива увага приділена переходу від курсової до предметної системи навчання в Харківському технологічному інституті на початку ХХ ст. Запровадження предметної системи із іспитами за опанування конкретних предметів дозволило студентам мати гнучкий графік навчання, однак призвело до подовження терміну навчання. Такий підхід спирався на досвід Європейських країн. Разом із тим, результати наукових досліджень викладачів впроваджувалися у практику, таким чином відбувалося оновлення навчальних планів. Проаналізовано бюрократичний процес переходу на нову систему навчання та розглянуто вплив цього переходу на організацію навчального процесу. Представлено інформацію про роботу тогочасного ректора та провідних викладачів із впровадження нових для того часу підходів у викладанні та організації навчального процесу, а також наведено приклади найбільш знакових методик. Окрім суто адміністративної діяльності ректор проводив наукову та методичну роботу, що у підсумку оформилося у оригінальні методичні підходи. Підкреслено, що інноваційні підходи початку ХХ ст. включали насамперед внесок окремих особистостей, що прагнули змін у вищій освіті та вдосконалення методів подачі матеріалу студентам. Ці зміни стали фундаментом для сучасної системи вищої освіти, що продовжує розвиватися і адаптуватися до нових викликів.Документ Urban planning in Ukraine from the 19th to the early 20th century: integration of science and state management(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Tverytnykova, Olena; Gutnyk, Maryna; Heinemann, ManfredThe research is dedicated to analyzing the process of urbanization, particularly the formation and development of cities in northeastern Ukraine at the end of the 19th and beginning of the 20th cen. Special attention is given to the city of Kharkiv and the activities of its mayor, Oleksandr Kostiantynovych Pohorelko (1848–1912). The importance of urban studies as a key direction of humanities research that determines the development of the nation, community, and state is justified. The main tasks faced by the city during that period, such as the municipalization of the economy and the expansion of the city’s rights to private property objects, are highlighted. The role of scientists and researchers, including D. I. Bahalii and M. F. Sumtsov, in promoting the modernization of the city through active participation in municipal authorities is discussed. As a result of the research, significant contributions of O. K. Pohorelko and his colleagues to the development and improvement of Kharkiv at the end of the 19th cen. are identified. The conclusions of the research emphasize the importance of combining scientific potential and civic activism for the implementation of infrastructure development projects in the city.Документ Науковий доробок Сергія Фокіна у галузі хімії(Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020) Ткаченко, Світлана СергіївнаДокумент Сучасні проблеми терміноутворення в новітній історії України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Частій, Дар'я Дмитрівна; Суслопаров, Олег ЮрійовичДокумент Деякі питання політики більшовиків у галузі вищої освіти України(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2023) Ковтун, Георгій Андрійович; Сміян, Олександр ВалерійовичДокумент До 170-річчя з дня народження професора Івана Михайловича Пономарьова(Друкарня-видавництво Твори, 2022) Кабачек, Володимир Вікторович; Бєлєвцов, В. І.