Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4372

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ukin

Кафедра "Українознавство, культурологія та історія науки" створена в 2018 році на основі об’єднання кафедр: "Етика, естетика та історія культури" (від 1977), "Історія науки і техніки" (від 2004) і "Політична історія" (1920-ті рр.).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Основою концепції виховної роботи є гуманізація й гуманітаризація всього навчального процесу.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор історичних наук, 8 кандидатів історичних наук, 3 – філософських, 2 – технічних, 1 філологічних; 1 співробітник має звання професора, 13 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Методичні вказівки та плани семінарських занять з навчальної дисципліни "Етика ділових відносин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Серед компетенцій, важливих для кваліфікованих фахівців, важливу роль відіграють так звані soft skills – уміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми у виконанні робочих завдань, особливо коли йдеться про роботу в колективі. До таких умінь відносять не тільки вміння слухати, домовлятися, переконливо говорити і писати, а й вести перемовини та виступати публічно. Курс з «Етики ділових відносин», окрім названого, знайомить студентів з діловим етикетом і націлений допомогти майбутнім фахівцям формувати навички етичної поведінки в професійній діяльності як у вітчизняному, так і в міжнародному бізнес-середовищі. Основна мета курсу – сформувати у студентів необхідні для їхньої майбутньої професійної діяльності теоретичну базу знань про сутність, структуру, норми і правила етикету, а також практичні навички бізнес-етикету. Досягнення поставленої мети планується через вирішення наступних задач: 1)допомогти студентам набути етичні компетентності в діловій сфері, 2)створити умови для практики здобутих знань в типових ситуаціях ділових відносин, 3) заохочувати їх доповідати, дискутувати, впевнено презентувати себе, свою роботу, вміння і навички.
Голос Лесі Українки у "Пост-опері"
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Антиномія письма – голосу в "трьох хвилинах" Лесі Українки
(Enigma corporation, 2022) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
The article is devoted to the analysis and interpretation of the hidden and still unexplored antinomy of the writing and the voice in Lesya Ukrainka’s philosophical dialogue "Three Moments". This antinomy is conducted through all three moments, and, therefore, is not accidental. Each of the three moments continues in its acoustic space with the corresponding audio accompaniment, which determines the goal – to analyze the intonation structure of the poem. Club, prison, emigration – the space of moments of a different "intonation crisis" of Girondist, who wants, but can not write for different reasons. The letter itself ultimately brings him doom (from the letters of the one who decided to write). It has been found that the deep basis of the three moments is the archetype of the triple soul, each one responds to its challenge in a certain time and space. From the "cultural" space of the club, where the conf lict of the Mind with the Heart arises, the moments of Girondist’s life pass through the prison space to the "natural" space in exile. His intonation crises are as follows: 1) one who intones vividly but does not write; 2) one who wants to, but cannot write due to internal detonation; 3) one who is desperate and exhausted in the articulation of writing. Every crisis is provoked and asked by Montagnard. The transformations of the Girondist worldview caused by him seem irreversible. Great power is attributed to writing: from the power to grant privileges, to broadcast testaments, to unite the hearts of friends – to powerful ambitions, powerful destructive intentions, equivalent to the strength of a strong army or the aim of a sniper bullet. The voice yields to the power of writing and is defeated in a battle with the archives of memory. But the power of writing is undermined by despair and emotional exhaustion.
Конфлікт інтерпретацій листа скіфів Дарію першому
(Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2019) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Предметне послання скіфів перському цареві Дарію І, що складалося з пташки, жабки, мишки й стріл, не містило авторських інтонацій, бо самі скіфи утрималися від роз’яснень його змісту. Чисте артикулювання німе. Тому адресат змушений ставати співавтором скіфського листа й самостійно його інтонувати. Фактично скіфи спровокували Дарія інтонувати, з одного боку, свої владні бажання, а з іншого боку, правдоподібні інтенції скіфів. Це самороздвоєння спричинює внутрішній конфлікт і заганяє Дарія в глухий кут. Його жадання вичитати зі скіфського послання їхнє визнання власної капітуляції дисонувало з їхньою фактичною непокірною поведінкою. І ця пастка спрацьовує так, що Дарій сам схиляється до капітуляції, бо його інтонації діють як детонації – таємна психологічна зброя скіфів у царині символів. Інтерпретатора деморалізує його власне тлумачення. Сама композиція листа відбиває космологічні уявлення скіфів і виявляє їхнє бачення світобудови: небо-земля-вода. Дарій без проблем зчитав чітко артикульований предметами шар повідомлення, фігуральний зміст якого не давався легко, бо через загальнодоступний код транслювалося зашифроване звернення. Тлумачення листа іншими особами відбиває світогляд останніх і виявляє неперекладності й різночитання, обумовлені відмінностями культур. Тільки Дарій мав справу з речами, тоді як решта тлумачів – із словами різних мов, що позначають ті речі. Але за будь-яких умов це повідомлення вимагає живих інтонацій. Змістовно лист дозволяє вичитати з себе і жарт, і капітуляцію, і відверту погрозу тощо. Конфлікт інтерпретацій можуть спричиняти як лінгвістичні чи світоглядні неперекладності різних культур, так і політична заангажованість інтерпретаторів. Тому інтерпретація предметного повідомлення так само, як і вербального, залежить від його інтонаційного наповнення.
Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія та культура України"
(2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Красіков, Михайло Михайлович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
Навчальна дисципліна «Історія та культура України» базується на поєднанні двох наук – історії та культурології, що передбачає міждисциплінарний підхід в її вивченні. Матеріали курсу укладено за притаманним історії України хронологічним поділом, який водночас враховує періодизацію загальноєвропейської історії та культури.
Основні причини появи китайської діаспори на теренах України в першої третині XX сторіччя
(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Журило, Дмитро Юрійович
Метою статті є необхідність висвітлити основні причини появи чималої кількості китайських робітників на теренах Російської імперії. На початку ХХ сторіччя китайські робітники масово їхали на заробітки по усьому світу. Вже в той час скрутні економічні умови, перенаселення, жебрацтво були притаманні китайському суспільству. Виключно працьовитих китайців було затребувано на роботу і в Україні. Частина робітників приїхали легально, за запрошенням Російського уряду, частина – нелегально. Бо, навіть при низькій зарплатні, доходи гастарбайтерів були в рази більше, ніж на їхньої батьківщині.Китайські робітники найбільш активно працювали в гірничої та металургійної галузях. Чимало їх працювало й на підприємствах. Кількість лише легальних робітників перевищувала 200 тисяч чоловік. Але, з початком Першої світової війни, китайці попали у скрутне становище. Скасування робочих місць, здороження життя призвело до скорочення сере китайських робітників. Частина китайських робітників вимушені були займатися пограбуваннями та нальотами. Більшовики першими визнали можливість використання китайських робітників в революції. Чимала кількість китайців приймали участь в революційних подіях, воювали з білою армією. Але, китайські бійці воювали н за ідею, а за плату. Жорстокість китайців у відношенні до місцевого населення призводила до поголовного знищення полонених китайців білою армією. Шансів вижити при попаданні у полон у китайців практично не було. Після закінченні війни більша частина китайців повернулися до справ, якими вони займалися до війни. Чимала кількість їх асимілювалися. Вони брали шлюб з місцевими жінками. У цих шлюбах народжувалися діти. Це призвело до появи чималої кількості діточок, які носили не типові прізвища для українців. Практично ніхто з цих діточок не мав по-батькові, бо це не було типовим для китайських імен. Наведено приклади використання різних імен китайцями з течією часу. С закінченням Громадянської війни незначна кількість китайців повернулися додому. Навіть до 1923 р. виїхати на батьківщину китайські робітники не мали змоги. Більша частина китайців отримала вид на проживання в УРСР. Вони активно працювали у промисловості та силових відомствах України, наприклад, у міліції.Таким чином, авторами зроблено спробу пояснити появу в актових записах РАГСу прізвищ, які не є типовими для України. Наведено методику контролю за іноземцями, яка діяла в Україні в 1920-ті роки.
Антропологічний вимір «нерівної всім рівності»
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
Доведено, що у дослідженнях афоризму Г. Сковороди «нерівна всім рівність», що є заголовком до емблеми фонтану, бракує уваги до її деталей та їх осмислення. Висловлено думку, що деконструкція цієї унікальної композиції виявляє не тільки навмисно закладені в неї сенси (інтонації), а й дисонанси, які суттєво проблематизують (детонують) «навмисні» сенси, тим самим відкриваючи поле для нових досліджень.
Philosophical questions in "Of grammatology" by J. Derrida
(Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2019) Haidamachuk, O. V.
Тональність "Есе про походження мов... " Ж.-Ж. Руссо
(Гілея, 2019) Гайдамачук, Ольга Володимирівна
За базові беруться дві тези: 1) М. Фуко про первинність тональності щодо будь-якого сприйняття і 2) В. Бібіхіна про властивий філософським текстам діапазон найтонших тональностей, щоб перевірити тезу Ж. Дерріда про постійну тривожність "Есе про походження мов…" Ж.-Ж. Руссо. Тональність визначається за оціночною лексикою поверхових ключів: у заголовках, зачині і висновках, першому й останньому абзацах основного тексту. З'ясовується, що замість "постійної стривоженості" у заголовках трьох розділів, присвячених музиці, наявна занепокоєність. Як висновок, верифікація постійної тривоги "Есе" має бути доповнена аналізом глибинних засобів.