Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Підготовка кам'яновугільних фусів до утилізації
(ТОВ "Планета-Принт", 2020) Білець, Дар'я Юріївна
Проведено дослідження з визначення оптимальної кількості кам'яновугільних фусів у суміші з твердим носієм при підготовці їх до утилізації. Розроблені графічні та математичні залежності впливу кількості кам'яновугільних фусів у суміші зі шкаралупою волоського горіху та бурим вугіллям на кількість залиплої маси сумішей у масозмішувачі.
Дослідження впливу добавок двохатомних спиртів на величину детонаційної стійкості автомобільних бензинів
(Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Рейві, В. М.; Карножицкий, Павло Володимирович; Білець, Дар'я Юріївна
Досліджено вплив концентрації антидетонаційних кисневмісних добавок до низькооктанових бензинів на величину збільшення їх ОЧМ та ОЧД. Встановлено, що серед кисневих, протестованих як антидетонаційних добавок до автомобільного бензину, найбільш бажаними є етиленгліколь та МТБЕ, які дозволяють при низьких кінцевих показниках виробляти значне збільшення октанових чисел, характеризуючи таким чином високе прийняття моторного палива до цього виду добавок.
Процес отримання гудрону з важких вуглеводневих залишків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Карножицький, Павло Володимирович; Сіробаба, Мирон Олександрович; Терновська, Анастасія Сергіївна; Білець, Дар'я Юріївна
У роботі показано вивчення процесу отримання гудрону з важких вуглеводневих залишків. Проведено вхідні аналізи відібраних зразків нафти. Шляхом дистиляції під тиском нижче атмосферного отримані зразки гудронів.
Дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля Іванович
В роботі проведені дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів. Методом ІЧ-аналіз було проведені дослідження для визначення найбільш характерних функціональних груп в гумінових кислотах, одержаних з бурого вугілля. Серед найбільш характерних спектральних смуг гумінових кислот варто відмітити: фенольні −OH гідроксильні групи при 3380-3400 см⁻¹, аліфатичні смуги C–H при 2920-2940 см⁻¹, симетричні νCOO– карбоксильні та νCO (фенольні), νOH (аліфатичні) при 1100 см⁻¹. Встановлено, що саме наявність саме цих функціональних груп зумовлюють здатність гумінових кислот виконувати роль гібридного модифікатора по відношенню до полімерів.
Дослідження умов отримання толуольного екстракту та гумінових кислот з бурого вугілля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлов, Олександр Павлович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Білець, Дар'я Юріївна
У роботі представлені результати дослідження щодо впливу умов (маса наважки, умови екстракції, об’єм та концентрація реагентів тощо) отримання толуольного екстракту та гумінових кислот на їх вихід та показники якості.
Методи контролю якості твердих вуглецевих матеріалів
(Видавництво "Крок", 2022) Мірошниченко, Денис Вікторович; Шульга, Ігор Володимирович; Білець, Дар'я Юріївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна
У посібнику розглянуто теоретичні основи та методики дослідження фізико-хімічних властивостей твердих горючих копалин, в т.ч. з використанням автоматичних аналізаторів якості. Для студентів і аспірантів за спеціалізацією "Технології переробки нафти, газу та твердого палива", а також інженерно-технічних працівників вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств і організацій.
Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження
(ТОВ "Планета – Принт", 2021) Білець, Дар'я Юріївна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Карножицький, Павло Володимирович
У монографії наведено результати виконання комплексних досліджень, щодо визначення впливу технологічних факторів на склад та властивості продуктів отриманих при газифікації полідисперсних систем кам'яновугільного походження.
Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Білець, Дар'я Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання: розробка технології отримання штучних горючих газів шляхом газифікації побічних коксохімічних продуктів властивості котрих (висока в’язкість, адгезія, неплиність, неподрібнюваність) наразі унеможливлюють їх переробку. У вступі подано загальний опис роботи за напрямом теми дисертації: доведено актуальність теми, обґрунтовані мета та основні завдання роботи, визначені об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичну цінність отриманих даних та їх апробацію. У першому розділі подано огляд українських та зарубіжних досліджень, присвячених способам застосування та переробки побічних продуктів, які утворюються під час виробництва коксу. Проведено аналіз наукових робіт присвячених газифікації таких матеріалів, як одному з головних напрямів переробки побічних продуктів. У другому розділі розглянуті фізико–хімічні властивості головного об’єкту дослідження за напрямом дисертаційної роботи кам’яновугільних фусів. Обґрунтована доцільність використання у якості наповнювача шкаралупи волоського горіху та бурого вугілля, фізико–хімічні властивості яких наведені в цьому розділі. Визначено комплекс стандартизованих методів для дослідження обраних об’єктів, наведена характеристика необхідного обладнання для вирішення завдань. У третьому розділі наведено дослідження, щодо визначення оптимального співвідношення побічного продукту та наповнювача при приготуванні полідисперсних систем для газифікації. Встановлено, що під час змішування відбувається суттєва зміна гранулометричного складу досліджених сумішей. По-перше, збільшення вмісту кам’яновугільних фусів у сумішах призводе до зростання середнього діаметру часток, тобто відбувається їх агломерація. По-друге, шкаралупа волоського горіху більш стійка до механічного впливу порівняно з бурим вугіллям. У четвертому розділі досліджено кінетичні характеристики процесу газифікації та фактори, що впливають на них (температура, витрата повітря, природа сировини). Встановлено, що кінетичні криві процесу газифікації полідисперсних систем в інтервалі температур від 400 до 500 °С та витраті окиснювача (повітря) від 0,0005 до 0,004 м3/хв проходять 3 основні стадії. Визначено матеріальні баланси досліджуваних матеріалів при їх газифікації, а саме: вихід твердого залишку, газоподібних та сконденсованих продуктів. Визначено компонентний склад сконденсованих продуктів по кожному дослідженому матеріалу та вплив витрати повітря і температури на вихід таких компонентів, як: Н₂, О₂, N₂, СН₄, СО, СО₂, С₂Н₄ and С₂Н₆.. У п’ятому розділі розроблено принципову технологічну схему газифікації полідисперсних систем. Проведено розрахунок шарової газифікації досліджуваної сировини за технологією Lurgi. Отримані значення були порівняні з експериментальними. Встановлено, що за пропонованою технологією переробки вміст цільових компонентів генераторного газу, таких як СО та Н₂, значно більший, ніж при класичній газифікації. Визначено економічну оцінку роботи.
Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження
(Національна металургійна академія України, 2020) Білець, Дар'я Юріївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Вперше досліджено вплив складу полідисперсних систем на їх поведінку при підготовці до газифікації: час висипання, кут природного укосу та насипну густину при випусканні з бункеру, а також залипання при змішуванні. Розроблені математичні та графічні залежності впливу витрати повітря від 0,0005 до 0,004 м3/хв та температури 400 до 500 °С на значення констант швидкості та енергії активації, виходу твердого залишку, сконденсованих та газоподібних продуктів при газифікації полідисперсних систем. Розроблено принципову технологічну схеми газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження, яка може бути рекомендована до впровадження. Основними елементами технологічної схеми є масозмішувач, піч та електроконвертор. Встановлено, що з точки зору витрати електроенергії, оптимальний розмір вуглецевої насадки для електроконвертору становить 10–13 мм та визначено, що витрата вуглецевої насадки (коксу) в процесі газифікації становить 0,014 % від загальної маси наважки, або 0,575 % від маси конвертованої сировини. Встановлено, що при використанні пропонованого способу газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження можна отримати газ, теплота згоряння якого в 1,62–2,47 рази вища за теплоту згоряння газу, отриманого від газифікації за методом Lurgi. Основні теоретичні положення та експериментальні дані дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах «Хімічної технології переробки нафти і газу» Національного університету «Львівська політехніка», «Металургійного палива та вогнетривів» Національної металургійної академії України та «Технології переробки нафти, газу та твердого палива» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку