Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20233

Налаштування

Автор: search.filters.author.Григоров, Андрій БорисовичКлючове слово: search.filters.subject.catalyst

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Паливо для судноплавства, отримане з вторинної полімерної сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті розглянуто можливість розширення сировинної бази процесу виробнитва моторних палив, зокрема палив для судноплавства, за рахунок використання вторинної полімерної сировини. Встановлено, що дана сировина, яка представлена різними поліолефінами, характеризується відсутністю або досить низьким (до 150–200 ррm) вмістом сірковмісних сполук. Отже, за таким показником як вміст сірки, використовуючи технології термічного або каталітичного піролізу в апараті реакторного типу, з вторинної полімерної сировини можна отримати палива, які за вмістом сірки (0,5 % та 0,1 %, відповідно) будуть відповідати marine gasoil (MGO) або low sulfur marine gasoil (LS-MGO). Експериментально встановлено, що в продуктах термічного піролізу вторинної полімерної сировини міститься до 30–40 % олефінових вуглеводнів, які мають низьку хімічну стабільність та підвищену, у порівнянні з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями, гігроскопічність. Такі продукти, з огляду на їх властивості, доцільно використовувати лише як компоненти морських палив. На відміну від цього, продукти каталітичного піролізу (процес відбувався з використанням цеолітного каталізатору ZSM-5) вторинної полімерної сировини навпаки, мають високу хімічну стабільність внаслідок низького (до 3 %) вмісту олефінових вуглеводнів. Але, при цьому, вони містять у своєму складі до 15 % ароматичних вуглеводнів, що не перевищує загально прийняті обмеження на їх вміст у моторних паливах. Визначено, що основним параметром, яким можна регулювати деякі показники якості отриманих продуктів, виступає температура початку кипіння отриманих фракцій. Її збільшення значно знижує гігроскопічність та підвищує температуру спалаху отриманих продуктів. Разом з тим, значно підвищувати цей показник не доцільно, з огляду на зниження виходу цільового продукту (збільшення температури початку кипіння фракції лише на 1 °С призводить до зниження її виходу на 0,275–0,325 %).
  • Ескіз
    Документ
    Використання Fe, Zn та Ni при виробництві морського палива шляхом каталітичного піролізу полімерної сировини
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    Розглянуто можливість використання в складі каталізатору піролізу вторинної полімерної сировини, металів Fe, Zn та Ni. Такий підхід дозволяє отримувати частково декарбонізоване та деароаматизоване морське паливо, що характеризується високою окислювальною стабільністю.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення екологічності автомобільних бензинів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Троценко, Олександр Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті розглянуто заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації великих міст, за рахунок зниження шкідливої дії вихлопних газів, що утворюються при експлуатації автомобільного транспорту. Обґрунтовано, що безпосереднє підвищення екологічності автомобільних бензинів є найбільш перспективним підходом щодо зниження токсичності вихлопних газів. Досягти цього підвищення можливо за рахунок зниження в складі бензинів розчинених вуглеводневих газів (C4H10 та ізоC4H10) і металів (Pb, Fe, Mn); полегшення фракційного складу бензинів (зниження температури кін-ця кипіння); зменшення в бензинах вмісту сірки, ароматичних вуглеводнів та олефінів. Зниження цих небажаних, з екологічної точки зору, компонентів, дозволить підвищити якість автомобільних бензинів до прийнятих в Україні, вимог Євро-5, а також значно подовжити термін експлуатації спеціальних каталізаторів, що встановлюються на автомобільний транспорт з метою очищення вихлопних газів. Досліджено вплив на бензинову фракцію (п.к. – 180 °С) та товарні автомобільні бензини А-95, оксигенатів (метилтрет-бутилового ефіру та етилового спирту) і 1,3-діфенілтриазену. Встановлено, що використання 1 % мас. 1,3-дифенілтріазену, в складі прямогоного бензину дозволяє підвищити його стійкість до детонації на 12 пунктів, знизити токсичність вихлопних газів на 24 % за вмістом СО та 17 % за вмістом СН. Визначено, що додавання до товарних бензинів А-95 1,3-дифенілтріазену в кількості 1 % мас., на відміну від оксигенатів, не призводить до змінення випаровуваності бензинів та їх фізичної стабільності. Використання в складі товарних автомобільних бензинів 1,3-дифенілтріазен, завдяки його позитивним властивостям, в майбутньому, дозволить оптимізувати використання інших присадок, зокрема оксигенатів, які сьогодні широко застосовуються в технології виробництва товарних автомобільних бензинів.