Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Документ
    Роль науково-дослідної роботи студентів в навчальному процесі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сінкевич, Ірина Валеріївна; Мардупенко, Олексій Олександрович; Тульська, Альона Геннадіївна; Левін, Євген Давидович
    У статті розглядаються питання науково-дослідної роботи студентів, компоненти та функції науково-дослідної роботи. Виділяються види та форми науково-дослідної роботи у навчальний та позанавчальний час. Особливу практичну значимість здобувають уміння фахівця адекватно сприймати складні ситуації життя, правильно їх оцінювати, швидко адаптуватися до нових пізнавальних ситуацій, цілеспрямовано переробляти наявну інформацію, шукати та доповнювати її відсутньої, знати закономірності її оптимального використання, прогнозувати результати діяльності, використовуючи свій інтелектуальний і творчий потенціал. На кожному рівні навчання необхідно розвивати у студентів творче мислення, дослідницькі вміння, без яких важко як продовжувати освіту, так і реалізовуватись на ринку праці. У зв'язку із цим науково-дослідна діяльність здобуває все більше значення та перетворюється в один з основних компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця. Науково-дослідницька діяльність вдосконалює не лише професійний рівень, а й формує специфічні навички та звички, відповідний склад мислення та спілкування. У зв’язку з новими вимогами до якості підготовки спеціалістів, відповідаючи потребам прискореного науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, науково-дослідницька діяльність студентів розглядається як важливий фактор удосконалення всієї системи підготовки спеціалістів для різних галузей народного господарства. Саме науково-дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом і впливає на формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців. Таким чином, щоб успішно управляти науково-дослідною роботою студентів, динамікою її складових елементів, викладачеві необхідно чітко уявляти її головні завдання: який об’єкт дослідження обрати і які методи дослідження застосовувати. Тому стратегічним завданням у цьому напрямку є передбачення таких умов, засобів: форм і змісту діяльності, які є найбільш сприятливими та оптимальними для розвитку і удосконалення науково-дослідної роботи. Відповідно науково-дослідницька діяльність повинна бути організована так, щоб студенти після закінчення навчального закладу прагнули до постійного підвищення свого професійного рівня. Людина має постійно навчатися, співвідносячи свої знання з новими вимогами, своїми потребами, потребами соціуму, ринку праці. Сама особистість і є її професійним інструментарієм.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання гідроізоляційних матеріалів з вторинної сировини
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна; Гордієнко, Денис Олександрович
    Розглянуто можливість отримання з вторинної сировини, представленої відпрацьованими змащувальними оливами, автомобільними шинами та полімерними виробами, гідроізоляційних матеріалів. Дані матеріали за своїми властивостями є аналогами бітумних мастик та можуть бути використані для гідроізоляції підземних комунікацій різного функціонального призначення.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки з виконання випускної кваліфікаційної роботи "Проект магістрального трубопроводу нафтобази"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна
    Методичні вказівки призначені для надання студентам необхідної допомоги у належній підготовці та виконанні випускної кваліфікаційної роботи бакалавра з хімічної технології. У методичних вказівках детально наведено основні вимоги до змісту і структури випускної кваліфікаційної роботи з хімічної технології у цілому та класифікація, призначення та склад магістрального трубопроводу нафтобази. Призначені для бакалаврів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія".
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки з виконання випускної кваліфікаційної роботи "Проект установки піролізу етанової фракції"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна
    Методичні вказівки призначені для надання студентам необхідної допомоги у належній підготовці та виконанні випускної кваліфікаційної роботи бакалавра з хімічної технології. У методичних вказівках детально наведено основні вимоги до змісту і структури випускної кваліфікаційної роботи з хімічної технології у цілому та теоретичні основи, технологічна схема, розрахунок установки піролізу етанової фракції. Призначені для бакалаврів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія".
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб переробки поліпропіленових відходів
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна
    Спосіб переробки поліетиленових відходів передбачає попереднє розчинення поліпропіленових відходів у нафтовій дистилятній фракції з температурою кипіння 170-360 °C при співвідношенні 1:5. Після розчинення сировини здійснюється відгін не менше ніж 90 % (мас.) розчинника, а отриманий продукт змішується з відпрацьованою змащувальною оливою при температурі 120-140 °C у співвідношенні 1:1-1:3, у результаті чого отримують консерваційне пластичне мастило.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб визначення адгезійних властивостей пластичних мастил
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2019) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна
    Спосіб визначення адгезійних властивостей пластичних мастил включає визначення швидкості обертання, при якій на металевій поверхні спостерігають сповзання шару пластичного мастила певної товщини. Додатково проводять визначення температури пластичного мастила, при якій здійснюють випробування та враховують розташування зразка до осі обертання.
  • Ескіз
    Документ
    Основи тонкого органічного синтезу
    (ФОП Іванченко І. С., 2019) Жирнова, Світлана Вікторівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Тульська, Альона Геннадіївна
    У посібнику викладено загальна методологія тонкого органічного синтезу та розглянуті області його використання на прикладах синтезу лікарських, духмяних, харчових і смакових речовин, засобів захисту рослин, барвників, матеріалів для фотографії і волокон. Для студентів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія". Посібник може бути корисний для викладачів, аспірантів, працівників хімічної промисловості, а також для всіх, хто цікавиться розглянутими проблемами.
  • Ескіз
    Документ
    Збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти на PbO₂-аноді
    (Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Тульська, Альона Геннадіївна; Муратова, Олена Миколаївна
    Наведено результати експерименту щодо збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Методом вольтамперометрії досліджено вплив добавок іонів CNSˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ, Fˉ на кінетику анодних процесів у водному розчині 3 моль/дм³ СН₃СООН + 0,5 моль/дм³ Н₂SO₄ на PbO₂-електроді. Встановлено, що добавки іонів Fˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ збільшують енергоефективність електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти (вихід за струмом становить 2,05–2,32 %).
  • Ескіз
    Документ
    Анодні процеси в електрохімічному синтезі метансульфонової кислоти
    (Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Матрунчик, Ольга Леонідівна; Тульська, Альона Геннадіївна; Дерібо, Світлана Германівна; Лещенко, Сергій Анатолійович
    Synthesis of methanesulfonic acid occurs during the course of an anode reaction – oxidation of dimethyl sulfoxide (DMSO). The application of the electrochemical method of oxidation DMSO allows you to control the process. The control parameters are: the potential of the anode, the catalytic activity of the anode material, the temperature of the electrolyte, promoters and inhibitors in the electrolyte. Voltamperic dependences of methanesulfonic acid from dilute solutions of DMSO with background with sulphate acid were contemplated. The emergence of a half-wave at cyclic voltammetric dependences and the dependence of its limiting current density on the concentration of DMSO indicates the occurrence of adsorption processes. We can talk about the process of oxidation of DMSO to methanesulfonic acid through the intermediate stage of the formation of dimethylsulphone. The possibility of electrochemical synthesis of methanesulfonic acid in a diaphragm electrolyzer with the ratio of the anode current density to the cathode 20:1 is shown.
  • Ескіз
    Документ
    Методологія активації пористих графітових електродів
    (НТУ "ХПІ", 2019) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Бровін, Олександр Юрійович; Білозьоров, Олександр Юрійович
    Для удосконалення існуючих процесів електрохімічного синтезу і створення нових електрохімічних технологій є розробка електродних матеріалів, що володіють високою електрокаталітичною активністю, стабільністю та повинні складатися з недефіцитних вихідних компонентів. Показана перспективність використання поруватих графітових електродів з каталітично активними покриттями платиною, оксидами вольфраму і молібдену. В якості основи електродів використовувався поруватий графіт. З метою інтенсифікація процесу проводили активацію графіту ПГ-50. Для збільшення каталітичної активності, а також питомої поверхні електрода на поверхню графітових електродів осаджували активний вуглець (АВ).