Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Основи тонкого органічного синтезу
(ФОП Іванченко І. С., 2019) Жирнова, Світлана Вікторівна; Овсяннікова, Тетяна Олександрівна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Школьнікова, Тетяна Василівна; Тульська, Альона Геннадіївна
У посібнику викладено загальна методологія тонкого органічного синтезу та розглянуті області його використання на прикладах синтезу лікарських, духмяних, харчових і смакових речовин, засобів захисту рослин, барвників, матеріалів для фотографії і волокон. Для студентів усіх форм навчання спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія". Посібник може бути корисний для викладачів, аспірантів, працівників хімічної промисловості, а також для всіх, хто цікавиться розглянутими проблемами.
Збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти на PbO₂-аноді
(Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", 2019) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Тульська, Альона Геннадіївна; Муратова, Олена Миколаївна
Наведено результати експерименту щодо збільшення енергоефективності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Методом вольтамперометрії досліджено вплив добавок іонів CNSˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ, Fˉ на кінетику анодних процесів у водному розчині 3 моль/дм³ СН₃СООН + 0,5 моль/дм³ Н₂SO₄ на PbO₂-електроді. Встановлено, що добавки іонів Fˉ, Iˉ, Clˉ, Brˉ збільшують енергоефективність електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти (вихід за струмом становить 2,05–2,32 %).
The choice of method of dispersion the thickener for the production of the recycling plastic grease
(2019) Grigorov, Andrey; Tulskaya, Alena; Nahliuk, Mykhailo; Karchakova, Valeriia
The results of dispersing the thickener in the area of grease using a paddle stirrer (rotational speed = 100 and 1000 rpm) and ultrasonic treatment with a frequency of 44 kHz have been presented. It has been concluded that ultrasonic dispersion allows us to increase the dispersion of the thickener up to 3-5 microns and spread it evenly in the grease comparing to the mechanical dispersion. Increasing the degree of dispersion of the thickener allows improving the stability of the obtained grease, its adhesive properties. Also it allows reducing the duration of the process of greases producing.
Technology of modified bitumen production for the road construction
(2019) Mardupenko, Aleksey; Grigorov, Andrey; Sinkevich, Irina; Tulskaya, Alena
In the current article, there has been proposed technology of production of the modified bitumen that is based on the compounding of petroleum residue with solid domestic wastes at 420–470K. The advantages of technology are compactness of technological scheme, simplicity of technological equip-ment, and minimal hazardous emission. There have been obtained laboratory samples with the pro-perties that exceed the properties of commodity bitumen PRB-90/130 (petroleum road bitumen). The produced modified bitumen has expanded temperature range of application, which makes the bitumen universal for any climatic exploitation zone.
Ways of improving the equipment for primary petroleum refining
(2019) Sater, Nabil Abdul; Grigorov, Andrey; Tulskaya, Alena; Ovsiannikova, Tatiana; Sytnik, Alexey
The general ways of improvement the primary petroleum refining rigs have been described in this article. It has been proposed to consider the operational control of primary petroleum refining processes as the most perspective branch of petroleum industry due to its comparatively cheap implementation. Operational control has a significant influence on the safe operation of equipment, products quality and amount of harmful emissions. Electrical conductivity and relative permittivity have been defined as the specific parameters for effective operational control.Primary oil refining rigs are the most important part of any petroleum refinery. Despite the Nelson complexity index which is only 1,0 for refineries it should be considered that they have a strong impact on the secondary refining rigs. That’s why one of the most important task in the petroleum refining industry worldwide is improvement of primary oil refining rigs.
Production of boiler and furnace fuels from domestic wastes (polyethylene items)
(2018) Grigorov, Andrey; Mardupenko, Aleksey; Sinkevich, Irina; Tulskaya, Alena; Zelenskyi, Oleg
The results of the thermal destruction of solid domestic waste (which are polyethylene items) were presented for batch-type laboratory equipment. According to the modern requirements of EU for the amount of sulphur in fuel and boiler fuels, polyethylene items are a valuable source for pro-duction of these fuels. During atmospheric heating of the raw material in reactor the intensive destruction of polyethylene can be observed in the range of temperature 560–580 K. It has been defined the composition of products of polyethylene thermal destruction: 95 % (mass.) of liquid hydrocarbons, 4,5 % (mass.) of light hydrocarbon gases and 0,5 % (mass.) of coke. Fractionation of liquid hydrocarbons allows to separate 15 % (mass) of fraction 340-488 K, 14 % of fraction 406-518 K, 43 % of fraction 438-546 K and 27 % of residue (>623ºС fractions). Liquid products can be applied for production of boiler and furnace fuels independently and in a mixture with the petroleum processing products in different ratio.
Oil sludge as source of a valuable carbon raw material
(2018) Mardupenko, Aleksey; Grigorov, Andrey; Sinkevich, Irina; Tulskaya, Alena
General trends of recovery of oil sludge into the commodity products are presented below. The technology of concentrating of the carbon part of oil waste was justified. The sequence of processes for refining of sludge into the road and construction bitumen, antiseptic and waterproof materials and lubes was presented as a structural scheme.
Energy saving technologies in the petroleum refining processes
(2018) Danilov, Yurii; Sinkevich, Irina; Lavrova, Inna; Mardupenko, Aleksey; Tulskaya, Alena
This article describes the compounds of energetic material costs of the oil refining at the refineries and some tendencies of energy – saving technologies. It also shows the possibility of applying heat pumps, refrigeration machines, heat pipes for refining plants modernization and reduction in energy consumption.
Методологія активації пористих графітових електродів
(НТУ "ХПІ", 2019) Рутковська, Катерина Сергіївна; Тульська, Альона Геннадіївна; Сінкевич, Ірина Валеріївна; Бровін, Олександр Юрійович; Білозьоров, Олександр Юрійович
Для удосконалення існуючих процесів електрохімічного синтезу і створення нових електрохімічних технологій є розробка електродних матеріалів, що володіють високою електрокаталітичною активністю, стабільністю та повинні складатися з недефіцитних вихідних компонентів. Показана перспективність використання поруватих графітових електродів з каталітично активними покриттями платиною, оксидами вольфраму і молібдену. В якості основи електродів використовувався поруватий графіт. З метою інтенсифікація процесу проводили активацію графіту ПГ-50. Для збільшення каталітичної активності, а також питомої поверхні електрода на поверхню графітових електродів осаджували активний вуглець (АВ).
Обґрунтування вибору промоторів утворення пероксо-груп для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти
(НТУ "ХПІ", 2018) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульська, Альона Геннадіївна; Шахін, Іссам Хуссейн; Самойленко, Сергій Олексійович
Пероксиоцтова кислота − це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов’язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Продемонстрована можливість електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти з концентраціями, достатніми для практичного використання в різноманітних галузях. Обґрунтовано необхідність застосування промоторів утворення пероксо-груп для збільшення виходу за струмом цільового продукту. Показано, що аніони, адсорбовані на поверхні платинового електроду, впливають на селективність анодного процесу і швидкість виділення кисню.