Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Modern Trends in The Use of Additives in Fuel and Oil Materials (Overview)
    (2022) Trotsenko, Oleksandr; Grigorov, Andrey; Nazarov, Valerii; Nahliuk, Mikhail
    Domestic and foreign literature data were reviewed on the conditions and features of additives use, their required content in fuel and oil materials, and the study of their characteristics in order to systematize data on additives used to improve the operational properties of fuel and oil materials. The use of additives in the composition of fuel and oil materials can significantly increase the level of their operational properties, without serious production costs associated with deep cleaning and preliminary preparation of raw products, compounding of raw products, technical re-equipment of production, etc. A list of additives was offered to fuel and oil materials used in the world practice of their production and application, added with dyes. These additives should be included in the main package of production branded premium fuel and oil materials, create their classification, simplify the procedure for identifying different batches, simplify the procedure for transportation, storage and distribution of fuel and oil materials. At the same time, among all the variety of dyes that are currently used for coloring to fuel and oil materials, the most appropriate is to use those that carry out multifunctional properties. These properties, depending on the type of materials, along with the color, can be density, detonation resistance, anti-corrosion. This approach, on one hand, will allow to balance the amount and properties of additives included in the overall package, on the other hand - will reduce production cost of the fuel and oil materials.
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти виробництва автомобільних бензинів Євро 5
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Троценко, Олександр Володимирович
    Запропоновано загальний методологічний підхід щодо виробництва автомобільних бензинів марок А-92 та А-95 з вузьких прямогоних фракцій, отриманих з установок первинної переробки нафти або газового конденсату, та антидетонаційних добавок.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування 1,3-дифенілтріазена як антидетонаційної присадки до автомобільних бензинів
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2022) Троценко, Олександр Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті надано аналіз наявних уявлень щодо механізму дії антидетонаційних присадок, котрі на сьогоднішній день широко застосовуються в автомобільних бензинах. Розглянуто найімовірніші реакції, які протікають з вуглеводнями паливно-повітряної суміші при її потраплянні до камери згоряння двигуна внутрішнього згоряння. Означені реакції, головним чином, репрезентовано крекінгом з утворенням активних радикалів, які в свою чергу вступають у реакції окиснення киснем повітря. Утворені таким чином гідропероксиди приймають участь в ланцюгових реакціях окиснення, що сприяє виникненню ефекту детонаційного згоряння паливно-повітряної суміші. З огляду на ці реакції, як антидетонаційну присадку до автомобільних бензинів запропоновано використовувати 1,3-дифенілтріазен, який входить до класу діазосполук. Принцип антидетонаційної дії цієї речовини полягає, насамперед, в можливості її термічного розкладання в діапазоні температур 130-160 °С. При цьому будуть утворюватися азот, радикали фенілу і аніліну. Радикал фенілу, який є однією з найнестабільніших частинок, через свою підвищену реакційну здатність миттєво реагує з найбільш активними радикалами палива: атомарним воднем; метильним і гідроксильним радикалами. При цьому велика імовірність утворення серед продуктів подібних взаємодій молекулярного водню, толуолу та фенолу. Це стабільні сполуки, які не здатні продовжувати та підтримувати ланцюгові реакції окиснення, що виникають при згорянні паливно-повітряної суміші в камері згоряння двигуна. Таким чином, у зоні реакції за безпосередньої участі фенільних радикалів відбувається зниження концентрації радикалів-ініціаторів ланцюгових окисних реакцій, що веде до обриву ланцюга. Також, дуже позитивним моментом від використання 1,3-дифенілтріазену є те, що цю речовину можливо використовувати у композиції зі спиртами або з метил-трет-бутиловим ефіром у прямогінних бензинових фракціях нафти, їх суміші з фракціями каталітичного крекінгу та риформінгу. Використання запропонованої добавки у складі автомобільних бензинів повністю відповідає вимогам стандарту екологічної безпеки Євро-5.