Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20225

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.dielectric constant

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Dielectric Control of Motor Fuel Compounding Plants
    (2022) Sater, Nabil Abdel; Grigorov, Andrey; Neustroieva, Gelena; Bondarenko, Oleksandr; Matukhno, Vasyl; Vavreniuk, Sergii
    The article proposes the use of operational dielectric control system to increase the efficiency of operation of automatic compounding of motor fuels. These plants are used at oil refining enterprises in Ukraine and are an integral part of the technological chain of the commercial fuels production. It is established that all the main components and additives used for the production of commercial gasoline brands A-92, A-95 and A-98 have higher values (εmix) than straight run base gasoline. And this, in turn, can be used for operational control of the gasoline compounding process. This control can be carried out on the basis of the information received from capacitive sensors which are located in pipelines of the main material streams. Moreover, the control is carried out on the content of components (X, %) or on the value of the octane number (ON, point) of the mixture on the basis of experimentally obtained dependences 𝜀𝜀mix=𝑓𝑓(𝑋𝑋) and ОN=𝑓𝑓(𝜀𝜀mix).
  • Ескіз
    Документ
    Використання діелектричної проникності нафти для прогнозування напрямку її переробки
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Сатер, Набиль Абдель; Чернявський, Андрій Володимирович
    Представлено метод оперативного прогнозування напрямку переробки нафтової сировини, заснований на визначенні її діелектричної проникності. Даний метод може використовуватися, як попередній етап у дослідженні потенційних можливостей сировини та легко реалізується в умовах нафтового промислу та НПЗ.
  • Ескіз
    Документ
    Метод прогнозування напрямку переробки вуглеводневої сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    В статті запропоновано раціоналізувати роботу установок з переробки вуглеводневої сировини, за рахунок її класифікації за типами, використовуючи критерій прогнозування (КП) напрямку переробки. Такий підхід у загальному випадку буде сприяти раціональному використанню технологічного обладнання, зниженню металоємності апаратів та схем переробки, зниженню енергетичних витрат за рахунок рекуперації надлишкового тепла та зниження теплообміну з навколишнім середовищем, ефективному використанню насосного обладнання. При цьому, також буде підвищуватися загальна культура виробництва та буде спостерігатися зменшенням шкідливого навантаження на довкілля. Експериментальні дослідження показали, що показники відносної діелектричної проникності (ε), кінематичною в’язкістю (ν20, мм2/с) та коксівністю за Конрадсоном (хк, %) вуглеводневої сировини, суттєво залежать від її хімічного та фракційного складу. Зважаючи на це,запропонований КП повинен базується на урахуванні означених вище показників. Експериментальні дослідження дозволили визначити певні граничні значення КП у відповідності до яких, вуглеводневу сировину можна віднести до певного типу: тип 0 – КП≤1,50; тип 1, 2 – 1,50 ≤ КП≤ 5,50 ; тип 3 – 5,50 ≤ КП≤11,00 ; тип 4 – КП ˃11,00. На підставі розрахованих значень КП, в подальшій перспективі, можна розробити раціональні схеми технологічної переробки вуглеводневої сировини, які будуть відноситися до паливного, оливного та комбінованого напрямку (варіанту). В залежності від потреби у певних видів нафтопродуктів, цільовими компонентами, які отримують при реалізації даних схем є вуглеводневі гази, моторні і котельні палива, змащувальні оливи, нафтовий кокс, бітуми, побічні продукти – гази деструкції, парафін, смоли і асфальтени.
  • Ескіз
    Документ
    Оперативний контроль процесу первинної переробки вуглеводневої сировини
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    У статті розглянуто шляхи вирішення проблеми, що виникає при первинній переробці нафтової, газоконденсатної та іншої вуглеводневої сировини, що в технічній літературі має назву «ефект накладення фракцій». Ця проблема пов’язана з використанням технологічного обладнання, зокрема ректифікаційних колон, і може бути вирішена шляхом оперативного контролю і регулювання технологічних параметрів (температури, тиску, кількості зрощення, тощо) процесу поділу вуглеводневої сировини на фракції. Оперативний контроль поділу сировини на фракції повинен базуватися на системі, яка включає блок оперативного контролю технологічних параметрів (за показниками якості отриманих фракцій) та блок корегування, який дозволяє оперативно вести регулювання параметрів до необхідного рівня, що забезпечить певну якість отриманої продукції. Первинна інформація про якісні характеристики отриманих фракцій, зокрема вміст домішок (Х, %) більш низкокиплячих компонентів іншої фракції, повинна надходити від датчиків, що розташовані на трубопроводах основних матеріальних потоків, що виходять з ректифікаційної колони. В якості контрольованих показників для визначення Х, запропоновано використовувати показник відносної діелектричної проникності, що є мірою електричних властивостей як сировини, так і отриманих фракцій, а також значення таких фізико-хімічні показників як густина та кінематична віскозність. Експериментально встановлено, що зі збільшенням вмісту у досліджуваних фракціях домішок суміжних фракцій з меншими температурними межами википання відбувається зниження значень зазначених величин. На підставі цих даних були отримані рівняння множинної регресії, які спроможні адекватно (R2=0,9847÷0,9969) визначати величини вмісту домішок Х в суміжних фракціях. Отримані рівняння дають змогу оперативно визначити ефект накладення суміжних фракцій, що може бути використано при впровадженні системи оперативного контролю процесу ректифікації на установках первинної переробки вуглеводневої сировини.
  • Ескіз
    Документ
    Діелькометричний контроль роботи установки компаундування автомобільних бензинів
    (Крок, 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    Запропоновано систему діелькометричного контролю роботи установки компаундування товарних автомобільних бензинів марок А-80, А-92, А-95 та А-98. Дана система дозволить здійснювати оперативний контроль технологічного процесу компаундування, корегувати склад товарних автомобільних бензинів, тим самим формуючі їх експлуатаційні властивості.