Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20236

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.compounding

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Dielectric Control of Motor Fuel Compounding Plants
    (2022) Sater, Nabil Abdel; Grigorov, Andrey; Neustroieva, Gelena; Bondarenko, Oleksandr; Matukhno, Vasyl; Vavreniuk, Sergii
    The article proposes the use of operational dielectric control system to increase the efficiency of operation of automatic compounding of motor fuels. These plants are used at oil refining enterprises in Ukraine and are an integral part of the technological chain of the commercial fuels production. It is established that all the main components and additives used for the production of commercial gasoline brands A-92, A-95 and A-98 have higher values (εmix) than straight run base gasoline. And this, in turn, can be used for operational control of the gasoline compounding process. This control can be carried out on the basis of the information received from capacitive sensors which are located in pipelines of the main material streams. Moreover, the control is carried out on the content of components (X, %) or on the value of the octane number (ON, point) of the mixture on the basis of experimentally obtained dependences 𝜀𝜀mix=𝑓𝑓(𝑋𝑋) and ОN=𝑓𝑓(𝜀𝜀mix).
  • Ескіз
    Документ
    Отримання дизельного палива з поліпшеними властивостями
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.
    Відомо, що одним із шляхів підвищення рівня експлуатаційних властивостей дизельних палив є введення до їх складу спеціальних компонентів – присадок. Цей шлях на сьогоднішній день є досить раціональним та економічно доцільним для України, особливо в умовах відсутності якісної нафтової сировини для виробництва палив, що у свою чергу призводить до значної імпортозалежності. Спектр присадок, які використовуються у дизельних паливах, є вельми різноманітним, що вносить певні складності до підбору їх збалансованого пакету, особливо з огляду на їх ефективність та сумісність одна з одною. Дещо спростити цю процедуру можливо за рахунок додавання до дизельних палив поліфункціональних присадок, використанню яких присвячено багато періодичної літератури. Спираючись на актуальність напрямку наукових досліджень, пов’язаного з поліпшенням властивостей дизельного палива, яке виробляється на підприємствах нафтопереробної галузі України, нами було запропоновано використовувати у складі дизельних палив речовину, яка відноситься до класу ароматичних діазосполук та володіє поліфункціональними властивостями. Так, дана присадка додавалася до прямогонної дизельної фракції (240–350 °С) у кількості до 1,0 %, з подальшим дослідженням властивостей отриманої суміші. Дослідження показали, що присадка значно поліпшує низькотемпературні властивості (на -10 °С), сприяє підвищенню густини і віскозності та додатково надає стійкий колір (від жовтого до помаранчевого) дизельному паливу. Отже, може бути використана у складі товарних дизельних палив, с підвищеними експлуатаційними властивостями.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання гідроізоляційних матеріалів з вторинної сировини
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Григоров, Андрій Борисович; Тульська, Альона Геннадіївна; Гордієнко, Денис Олександрович
    Розглянуто можливість отримання з вторинної сировини, представленої відпрацьованими змащувальними оливами, автомобільними шинами та полімерними виробами, гідроізоляційних матеріалів. Дані матеріали за своїми властивостями є аналогами бітумних мастик та можуть бути використані для гідроізоляції підземних комунікацій різного функціонального призначення.
  • Ескіз
    Документ
    Властивості котельного палива, компаундованого вузькими паливними фракціями
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій Борисович; Сінкевич, Ірина Валеріївна
    З метою поліпшення експлуатаційних властивостей, зокрема в’язкісно-температурних, котельного палива запропоновано їх компаундування з вузькими пали-вними фракціями, отриманими шляхом термічної деструкції вторинної полімерної си-ровини (поліетилену низького тиску та поліпропілену). При компаундуванні мазуту марки 100 з вузькими паливними фракціями, відбу-вається зниження значень густини до 865 (873) кг/м3, умовної в’язкості до 2,50 (2,63) град. ум., температури застигання до 8 (13) °С) , вмісту сірки до 0,17 % мас. та підвищу-ється нижча теплота згоряння до 43606 (43850) кДж/кг. При цьому, відбувається посту-пове зниження величини показника температури спалаху до 114(127) °С. Таке зниження є негативним моментом, який призводить до підвищення поже-жонебезпеки мазуту при його використанні, зберіганні, перекачування і транспорту-ванні. Але, при цьому, значення показника температури спалаху, згідно вимог норма-тивної документації, знаходяться у допустимих межах. Тобто, значенням саме цього показника можна обмежувати вміст у мазуті вузьких паливних фракцій. Визначено, що раціональна концентрація вузьких паливних фракцій у складі то-пкового мазуту марки 100, знаходиться у межах до 30% мас. У цих межах спостеріга-ється припустиме зниження значень температури спалаху – показника, що характеризує пожежонебезпеку мазуту при його використанні, зберіганні, перекачування і транспор-туванні на фоні поліпшення інших експлуатаційних властивостей мазуту. Виробництво запропонованого компаундованого котельного палива з одного бо-ку дозволяє розширити сировинну базу процесу, шляхом залучення до виробничого процесу вторинну полімерну сировини – тверді побутові відходи, що підлягають обов’язковій утилізації, з іншого – задовольнити існуючий попит на котельне паливо, за рахунок підвищення обсягів його виробництва.
  • Ескіз
    Документ
    Діелькометричний контроль роботи установки компаундування автомобільних бензинів
    (Крок, 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    Запропоновано систему діелькометричного контролю роботи установки компаундування товарних автомобільних бензинів марок А-80, А-92, А-95 та А-98. Дана система дозволить здійснювати оперативний контроль технологічного процесу компаундування, корегувати склад товарних автомобільних бензинів, тим самим формуючі їх експлуатаційні властивості.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання компоненту котельного палива з вторинного поліпропілену
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті запропоновано підвищувати рівень властивостей котельного палива – мазуту шляхом його компаундування з продуктом, який отримано при термічній деструкції вторинних поліпропіленових матеріалів. Термічна деструкція поліпропіленової сировини здійснювалася у лабораторних умовах, у апараті реакторного типу при кінцевій температурі деструкції 395 °С та тиску 0,11 МПа, при цьому, був отриманий продукт/компонент з температурами википання від 160–240 °С до 360 °С. Дослідження фізико-хімічних показників цього продукту/компоненту показали, що він має поліпшенні низькотемпературні властивості, високу температуру спалаху та характеризується відсутністю сірки. Встановлено, що зі збільшенням температури кипіння продукту/компоненту спостерігається збільшення його в’язкості, температури спалаху та температури застигання, що пов’язано з видаленням з нього легкокиплячих фракцій. Збільшення температури початку кипіння компоненту призводить до зменшення його масового виходу, що, у остаточному підсумку, також впливає і на підвищення його собівартості. Значення коефіцієнтів інформативності, розрахованих для показників якості, які використовувались при визначенні якості продукту/компоненту, показали, що найбільш інформативними показниками, використання яких є доцільним при подальших дослідженнях у цьому напрямку, є кінематична в’язкість, температура спалаху та застигання. Отриманий продукт/компонент можна використовувати або для поліпшення властивостей (низькотемпературних властивостей, зниження сірки) товарного котельного палива, або для доведення некондиційного палива до вимог ДСТУ та ТУ.
  • Ескіз
    Документ
    Technology of modified bitumen production for the road construction
    (2019) Mardupenko, Aleksey; Grigorov, Andrey; Sinkevich, Irina; Tulskaya, Alena
    In the current article, there has been proposed technology of production of the modified bitumen that is based on the compounding of petroleum residue with solid domestic wastes at 420–470K. The advantages of technology are compactness of technological scheme, simplicity of technological equip-ment, and minimal hazardous emission. There have been obtained laboratory samples with the pro-perties that exceed the properties of commodity bitumen PRB-90/130 (petroleum road bitumen). The produced modified bitumen has expanded temperature range of application, which makes the bitumen universal for any climatic exploitation zone.