Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7696

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20223

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.fractions

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Паливо для судноплавства, отримане з вторинної полімерної сировини
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Чернявський, Андрій Володимирович; Григоров, Андрій Борисович
    В статті розглянуто можливість розширення сировинної бази процесу виробнитва моторних палив, зокрема палив для судноплавства, за рахунок використання вторинної полімерної сировини. Встановлено, що дана сировина, яка представлена різними поліолефінами, характеризується відсутністю або досить низьким (до 150–200 ррm) вмістом сірковмісних сполук. Отже, за таким показником як вміст сірки, використовуючи технології термічного або каталітичного піролізу в апараті реакторного типу, з вторинної полімерної сировини можна отримати палива, які за вмістом сірки (0,5 % та 0,1 %, відповідно) будуть відповідати marine gasoil (MGO) або low sulfur marine gasoil (LS-MGO). Експериментально встановлено, що в продуктах термічного піролізу вторинної полімерної сировини міститься до 30–40 % олефінових вуглеводнів, які мають низьку хімічну стабільність та підвищену, у порівнянні з парафіновими та нафтеновими вуглеводнями, гігроскопічність. Такі продукти, з огляду на їх властивості, доцільно використовувати лише як компоненти морських палив. На відміну від цього, продукти каталітичного піролізу (процес відбувався з використанням цеолітного каталізатору ZSM-5) вторинної полімерної сировини навпаки, мають високу хімічну стабільність внаслідок низького (до 3 %) вмісту олефінових вуглеводнів. Але, при цьому, вони містять у своєму складі до 15 % ароматичних вуглеводнів, що не перевищує загально прийняті обмеження на їх вміст у моторних паливах. Визначено, що основним параметром, яким можна регулювати деякі показники якості отриманих продуктів, виступає температура початку кипіння отриманих фракцій. Її збільшення значно знижує гігроскопічність та підвищує температуру спалаху отриманих продуктів. Разом з тим, значно підвищувати цей показник не доцільно, з огляду на зниження виходу цільового продукту (збільшення температури початку кипіння фракції лише на 1 °С призводить до зниження її виходу на 0,275–0,325 %).
  • Ескіз
    Документ
    Деякі аспекти виробництва автомобільних бензинів Євро 5
    (ТОВ "Планета-Принт", 2020) Григоров, Андрій Борисович; Троценко, Олександр Володимирович
    Запропоновано загальний методологічний підхід щодо виробництва автомобільних бензинів марок А-92 та А-95 з вузьких прямогоних фракцій, отриманих з установок первинної переробки нафти або газового конденсату, та антидетонаційних добавок.
  • Ескіз
    Документ
    Оперативний контроль процесу первинної переробки вуглеводневої сировини
    (ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2022) Сатер, Набіль Абдель; Григоров, Андрій Борисович
    У статті розглянуто шляхи вирішення проблеми, що виникає при первинній переробці нафтової, газоконденсатної та іншої вуглеводневої сировини, що в технічній літературі має назву «ефект накладення фракцій». Ця проблема пов’язана з використанням технологічного обладнання, зокрема ректифікаційних колон, і може бути вирішена шляхом оперативного контролю і регулювання технологічних параметрів (температури, тиску, кількості зрощення, тощо) процесу поділу вуглеводневої сировини на фракції. Оперативний контроль поділу сировини на фракції повинен базуватися на системі, яка включає блок оперативного контролю технологічних параметрів (за показниками якості отриманих фракцій) та блок корегування, який дозволяє оперативно вести регулювання параметрів до необхідного рівня, що забезпечить певну якість отриманої продукції. Первинна інформація про якісні характеристики отриманих фракцій, зокрема вміст домішок (Х, %) більш низкокиплячих компонентів іншої фракції, повинна надходити від датчиків, що розташовані на трубопроводах основних матеріальних потоків, що виходять з ректифікаційної колони. В якості контрольованих показників для визначення Х, запропоновано використовувати показник відносної діелектричної проникності, що є мірою електричних властивостей як сировини, так і отриманих фракцій, а також значення таких фізико-хімічні показників як густина та кінематична віскозність. Експериментально встановлено, що зі збільшенням вмісту у досліджуваних фракціях домішок суміжних фракцій з меншими температурними межами википання відбувається зниження значень зазначених величин. На підставі цих даних були отримані рівняння множинної регресії, які спроможні адекватно (R2=0,9847÷0,9969) визначати величини вмісту домішок Х в суміжних фракціях. Отримані рівняння дають змогу оперативно визначити ефект накладення суміжних фракцій, що може бути використано при впровадженні системи оперативного контролю процесу ректифікації на установках первинної переробки вуглеводневої сировини.