Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Педагогічна акме-технологія формування відповідальності професіоналів-лідерів у процесі професійної підготовки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Середа, Наталія Вікторівна
    Стаття присвячена проблемі формування відповідальності професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті. Автори бачать вирішення цієї проблеми шляхом розробки спеціальної педагогічної акме-технології. В роботі представлені характеристики структурних компонентів запропонованої технології (концептуальної, змістовної, процесуальних частин і програмно-методичного забезпечення). В ході дослідження визначено педагогічні умови формування відповідальності професіоналів-лідерів. Проаналізовано результати проведеного дослідження по встановленню впливу блоків факторів на сформованість відповідальності майбутніх професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті.
  • Ескіз
    Документ
    Філософсько-педагогічні аспекти професійно-особистісного саморозвитку та самовдосконалення майбутнього інженера
    (Класичний приватний університет, 2016) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
    Автор з'ясовує сутність філософсько-педагогічних поглядів Г. С.Сковороди, що знайшли своє втілення у концепції «Сродної праці» і виступають класичною спадщиною у проблематиці саморозвитку особистості. Розглянуто важливість змісту теоретичних філософсько-педагогічних аспектів для суб'єктів освітнього процесу і практичних кроків, які визначатимуть ефективність процесу особистісно-професійного саморозвитку і самовдосконалення майбутніх інженерів. Наголошується, що процес розвитку й самовдосконалення особистості визначається усвідомленням нею самозміни, самокорекції й саморегуляції й цілеспрямованістю їх здійснення. Обговорюються провідна ідея технології особистісно-професійного проектування майбутнього інженера та організаційні й психолого-педагогічні умовами її застосування у його підготовці.
  • Ескіз
    Документ
    Дидактичні особливості формування готовності до науково-педагогічної діяльності магістрантів спеціальності "Педагогіка вищої школи"
    (НТУ "ХПІ", 2014) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
    Статтю присвячено проблемам професійної підготовки магістрантів спеціальності "Педагогіка вищої школи". Автором розкрито особливості формування готовності до науково-педагогічної діяльності у слухачів магістерської програми з педагогіки вищої школи. Обговорюються особливості організації вивчення магістрантами навчальної дисципліни "Практична підготовка та стажування" на підставі запровадження контекстного підходу. Показано, що магістрантами з’ясовано сутність науково-педагогічної роботи та визначено перелік професійно важливих якостей, які характеризують авторитет педагога-дослідника. Розкрито дидактичні принципи та педагогічні умови професійної підготовки, що сприятимуть формуванню готовності до науково-педагогічної діяльності майбутніх викладачів.