Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Мотивація трудової діяльності: крос-культурні особливості та їхній прояв у системі соціально-економічних відносин
(Університет банківської справи, 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси і, як наслідок, підвищення рівня взаємозалежності національних економік сприяють актуалізації питань узгодження не лише змісту національних систем соціально-економічних відносин, а й механізмів державного управління розвитком трудових ресурсів. Складність вирішення цих питань обумовлюється, з одного боку, існуванням суперечностей як на рівні релігійно-культурологічних доктрин, зацікавлених у використанні потенціалів інтеграції до світової спільноти країн, так і у площині традицій функціонування національних соціально-економічних систем, а з другого — наявністю особливостей (відмінностей) у сприйнятті соціальними об’єктами місця і ролі окремих з детермінант у забезпеченні подальшого розвитку людини, держави і суспільства. Серед таких детермінант позиціонують у тому числі й ті з них, природа виникнення яких пов’язана з діями людини щодо задоволення нею своїх потреб у трудовій діяльності. Урахування національним урядом таких потреб, як і пов’язаних з ними мотивів, усе далі частіше розглядається на рівні однієї з обов’язкових умов для підвищення ефекту від інтеграції країни до світових політичних та економічних інститутів. З огляду на неабияку значущість інтеграційних процесів для України та обумовлену ними необхідність адаптування національної державної політики до вимог євроатлантичних політичних та економічних інститутів питання крос-культурних особливостей, у тому числі й у контексті формування трудових можливостей людини, є суспільно-політично та соціально-економічно значущими. З’ясування крос-культурних особливостей через призму проблематики мотивації трудової діяльності було здійснено в межах авторського дослідження "Оцінка рівня розвитку трудового потенціалу особистості". Відповідно до програми дослідження було проведено опитування респондентів з України, Латвії та Фінляндії. Партнерами в організації дослідження на території Європейського Союзу виступили кафедра менеджменту Інституту транспорту та зв’язку (Рига, Латвія) і кафедра індустріального менеджменту Університету прикладних наук Савония (Варкаус, Фінляндія). Фокус уваги, запропонованих у змісті анкети питань, було зосереджено на з’ясуванні: перешкод, які заважають людині використовувати наявний у неї трудовий потенціал; потужності впливу якісних характеристик трудового потенціалу на його загальний рівень; розподілу часток відповідальності між людиною, організацією і державою за ефективність формування трудового потенціалу особистості. За результатами аналізу відповідей респондентів було з’ясовано місце і роль крос-культурних особливостей мотивації трудової діяльності в системі ціннісних орієнтацій людини, а також обґрунтовано напрями впливу окремих релігійно-культурологічних доктрин на ефективність функціонування системи трудової мотивації.
Державне управління сферою охорони здоров’я як напрям впливу на розвиток трудового потенціалу соціального об’єкту
(Національний університет цивільного захисту України, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
В статті надано стислу характеристику медико-демографічного стану населення України, а також визначено напрями державної політики щодо його покращення. Обґрунтовано залежність трудового потенціалу соціального об’єкту від рівня його здоров’я. За результатами аналізу відповідей респондентів з’ясовано значущість детермінанти здоров’я в системі якісних характеристик трудового потенціалу. Сформульовано висновки щодо можливості використання механізмів державного управління охороною здоров’я для забезпечення розвитку трудового потенціалу соціального об’єкту, а також запропоновано напрями вдосконалення змісту та практики їх використання.
Державне управління сферою охорони здоров'я: характеристика кількості та тематичного спрямування дисертаційних досліджень
(Донецький державний університет управління, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
Визначено напрями проведення аналізу тематичного спрямування наукових досліджень щодо державного управління сферою охорони здоров’я, а також обґрунтовано можливість зосередження наукової уваги на кількості та якості захищених дисертаційних робіт. Проведено аналіз захищених у спеціалізованих вчених рад Д 26.810.01 та Д 26.810.02 дисертацій, фокусом наукової уваги яких були питання функціонування та розвитку сфери охорони здоров’я. За результати проведеного аналізу надано характеристику напрямів та рівня опрацювання наукової проблематики державного управління сферою охорони здоров’я у межах галузі науки "Державне управління"
Досвід кадрового менеджменту США для українського менеджменту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мороз, Володимир Михайлович; Спичак, А. С.
Досвід кадрового менеджменту Японії для українського менеджменту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мороз, Володимир Михайлович; Басенко, А. В.
Рівень впливу якості вищої освіти на добробут особи яка її здобула: результати анкетування латвійських студентів
(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович
Значущість окремих детермінант якості вищої освіти в контексті експертних оцінок європейських студентів
(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2019) Мороз, Володимир Михайлович; Бука, Інта Станіславівна
Відповідальність за реформування системи забезпечення якості вищої освіти: аналіз думки роботодавців та напрями вдосконалення механізмів публічного управління у сфері вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Олександр; Мороз, Володимир Михайлович
В публікації досліджено проблематику участі роботодавців в оцінюванні ефективності функціонування системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. В статті висвітлено особливості використання методу опитування для отримання інформації щодо рівня якості вищої освіти, а також наведено результати аналізу змісту анкет та інтерв’ювання роботодавців щодо рівня відповідальності окремих з стейкхолдерів у проведенні реформ системи забезпечення якості вищої освіти. В статті запропоновано напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення якості вищої освіти на університетському та державному рівнях.
Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України
(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.
Залежність якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації ЗВО: аналіз думки роботодавців і напрями вдосконалення державної політики
(Університет банківської справи, 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Романовський, Олександр Георгійович; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Попова, О. В.
Ураховуючи той факт, що Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area ідентифікують роботодавців на рівні одного з основних стейкхолдерів забезпечення якості вищої освіти, було проведено їхнє опитування в межах позагрантового проєкту "Оцінка якості вищої освіти". Серед фокусів уваги проекту були в тому числі й ті питання, зміст яких зосереджувався на з'ясуванні думки роботодавців щодо існування залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування і спеціалізації ЗВО. Використовуючи інструментарій експертного інтерв'ю та анкетування, було опитано 184 роботодавців з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Отримані результати були розглянути через призму аналізу університетських рейтингів за напрямом з'ясування спеціалізації та форм власності тих з університетів, які займають у їх межах так звані топові позиції. Проведений аналіз дозволив виявити принципові розбіжності між трендами національного академічного рейтингу "ТОП-200 Україна" та міжнародного університетського рейтингу "QS World University Rankings" щодо спеціалізації та форм власності ЗВО-лідерів. Було встановлено, що серед топових університетів світового рівня домінують класичні ЗВО та існує паритет між кількістю приватних та державних ЗВО у межах обраної для аналізу вибірки. Аналіз національного академічного рейтингу дозволив констатувати той факт, що серед топових українських університетів домінують спеціалізовані ЗВО, а частка приватних ЗВО взагалі відсутня. Сприйняття результатів опитування роботодавців та результатів аналізу змісту університетських рейтингів через призму залежності якості вищої освіти від джерел її фінансування та спеціалізації університету, дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення державної політики у сфері вищої освіти. Серед практичних заходів, реалізація яких, з одного боку, забезпечить підвищення якості вищої освіти, а з іншого – сприятиме оптимізації використання державного бюджету на утримання та розвиток системи вищої освіти, було запропоновано розробити та забезпечити виконання двох державних цільових програм, а саме: Програми пріоритетного розвитку спеціалізованих ЗВО та Програми пріоритетного розвитку класичних ЗВО. Для кожної з цих програм було визначено критерії відбору ЗВО для включення у програму, а також визначено граничну кількість її учасників. Крім того, в статті обґрунтовано необхідність залучення роботодавців до моніторингу якості вищої освіти на регіональному та державних рівнях, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління забезпеченням якості вищої освіти.