Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Відповідальність за реформування системи забезпечення якості вищої освіти: аналіз думки роботодавців та напрями вдосконалення механізмів публічного управління у сфері вищої освіти
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Олександр; Мороз, Володимир Михайлович
    В публікації досліджено проблематику участі роботодавців в оцінюванні ефективності функціонування системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. В статті висвітлено особливості використання методу опитування для отримання інформації щодо рівня якості вищої освіти, а також наведено результати аналізу змісту анкет та інтерв’ювання роботодавців щодо рівня відповідальності окремих з стейкхолдерів у проведенні реформ системи забезпечення якості вищої освіти. В статті запропоновано напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення якості вищої освіти на університетському та державному рівнях.
  • Ескіз
    Документ
    Фактори вибору місця здобуття вищої освіти як об’єкт публічного управління забезпеченням її якості (за результатами опитування студентів українських закладів вищої освіти)
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович; Бука, Станіслав
    В публікації висвітлено результати опитування студентів щодо сили прояву окремих детермінант якості вищої освіти. За результатами аналізу відповідей респондентів було встановлено факт домінування тих складових змісту феномену якості вищої освіти, які пов’язані з формуванням конкурентних переваг фахівця та його здатністю до отримання більшого рівня заробітної плати. Найменша за силою прояву значущість у формуванні категоріального змісту якості вищої освіти, на думку студентів, відведена детермінантам можливості людини здійснювати особистісний розвиток та розуміти зміст подій навколо себе. Обґрунтовано напрями вдосконалення змісту та практики використання нормативно-правового механізму державного управління забезпеченням якості вищої освіти та подано пропозиції щодо зміни фокусу уваги у тлумаченні змісту відповідної категорії.
  • Ескіз
    Документ
    Атестація професорсько-викладацького складу, як метод нормативно-правового механізму державного управління: протиріччя використання та напрями удосконалення
    (Інститут законодавства Верховної Ради України, 2015) Мороз, Володимир Михайлович
    У публікації надано результати аналізу змісту атестації як кадрової технології. З’ясовано місце та роль атестації у межах державно-управлінського впливу на розвиток кадрового потенціалу системи вищої освіти. Розглянуто зміст нормативно-правових актів щодо атестації науково-педагогічних працівників з одночасним визначенням основних протиріч які впливають на її ефективність. Стаття містить висновки щодо напрямів удосконалення та розвитку змісту інституціонального підґрунтя з метою підвищення ефективності процесу атестації професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.