Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 86

Система підготовки фахівців у галузі публічного управління та адміністрування в Австралії: на прикладі університету Фліндерс
(2020) Мороз, Володимир Михайлович; Логош, Х. І.
Система профільної підготовки державних службовців у Франції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мухіна, К. А.; Мороз, Володимир Михайлович
Мотивація трудової діяльності: крос-культурні особливості та їхній прояв у системі соціально-економічних відносин
(Університет банківської справи, 2020) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Володимир Михайлович; Грень, Лариса Миколаївна; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна
Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси і, як наслідок, підвищення рівня взаємозалежності національних економік сприяють актуалізації питань узгодження не лише змісту національних систем соціально-економічних відносин, а й механізмів державного управління розвитком трудових ресурсів. Складність вирішення цих питань обумовлюється, з одного боку, існуванням суперечностей як на рівні релігійно-культурологічних доктрин, зацікавлених у використанні потенціалів інтеграції до світової спільноти країн, так і у площині традицій функціонування національних соціально-економічних систем, а з другого — наявністю особливостей (відмінностей) у сприйнятті соціальними об’єктами місця і ролі окремих з детермінант у забезпеченні подальшого розвитку людини, держави і суспільства. Серед таких детермінант позиціонують у тому числі й ті з них, природа виникнення яких пов’язана з діями людини щодо задоволення нею своїх потреб у трудовій діяльності. Урахування національним урядом таких потреб, як і пов’язаних з ними мотивів, усе далі частіше розглядається на рівні однієї з обов’язкових умов для підвищення ефекту від інтеграції країни до світових політичних та економічних інститутів. З огляду на неабияку значущість інтеграційних процесів для України та обумовлену ними необхідність адаптування національної державної політики до вимог євроатлантичних політичних та економічних інститутів питання крос-культурних особливостей, у тому числі й у контексті формування трудових можливостей людини, є суспільно-політично та соціально-економічно значущими. З’ясування крос-культурних особливостей через призму проблематики мотивації трудової діяльності було здійснено в межах авторського дослідження "Оцінка рівня розвитку трудового потенціалу особистості". Відповідно до програми дослідження було проведено опитування респондентів з України, Латвії та Фінляндії. Партнерами в організації дослідження на території Європейського Союзу виступили кафедра менеджменту Інституту транспорту та зв’язку (Рига, Латвія) і кафедра індустріального менеджменту Університету прикладних наук Савония (Варкаус, Фінляндія). Фокус уваги, запропонованих у змісті анкети питань, було зосереджено на з’ясуванні: перешкод, які заважають людині використовувати наявний у неї трудовий потенціал; потужності впливу якісних характеристик трудового потенціалу на його загальний рівень; розподілу часток відповідальності між людиною, організацією і державою за ефективність формування трудового потенціалу особистості. За результатами аналізу відповідей респондентів було з’ясовано місце і роль крос-культурних особливостей мотивації трудової діяльності в системі ціннісних орієнтацій людини, а також обґрунтовано напрями впливу окремих релігійно-культурологічних доктрин на ефективність функціонування системи трудової мотивації.
Державне управління сферою охорони здоров’я як напрям впливу на розвиток трудового потенціалу соціального об’єкту
(Національний університет цивільного захисту України, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
В статті надано стислу характеристику медико-демографічного стану населення України, а також визначено напрями державної політики щодо його покращення. Обґрунтовано залежність трудового потенціалу соціального об’єкту від рівня його здоров’я. За результатами аналізу відповідей респондентів з’ясовано значущість детермінанти здоров’я в системі якісних характеристик трудового потенціалу. Сформульовано висновки щодо можливості використання механізмів державного управління охороною здоров’я для забезпечення розвитку трудового потенціалу соціального об’єкту, а також запропоновано напрями вдосконалення змісту та практики їх використання.
Державне управління сферою охорони здоров'я: характеристика кількості та тематичного спрямування дисертаційних досліджень
(Донецький державний університет управління, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
Визначено напрями проведення аналізу тематичного спрямування наукових досліджень щодо державного управління сферою охорони здоров’я, а також обґрунтовано можливість зосередження наукової уваги на кількості та якості захищених дисертаційних робіт. Проведено аналіз захищених у спеціалізованих вчених рад Д 26.810.01 та Д 26.810.02 дисертацій, фокусом наукової уваги яких були питання функціонування та розвитку сфери охорони здоров’я. За результати проведеного аналізу надано характеристику напрямів та рівня опрацювання наукової проблематики державного управління сферою охорони здоров’я у межах галузі науки "Державне управління"
Досвід кадрового менеджменту США для українського менеджменту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мороз, Володимир Михайлович; Спичак, А. С.
Досвід кадрового менеджменту Японії для українського менеджменту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мороз, Володимир Михайлович; Басенко, А. В.
Рівень впливу якості вищої освіти на добробут особи яка її здобула: результати анкетування латвійських студентів
(Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2018) Мороз, Світлана Анатоліївна; Бука, Інта Станіславівна; Мороз, Володимир Михайлович
Значущість окремих детермінант якості вищої освіти в контексті експертних оцінок європейських студентів
(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2019) Мороз, Володимир Михайлович; Бука, Інта Станіславівна
Відповідальність за реформування системи забезпечення якості вищої освіти: аналіз думки роботодавців та напрями вдосконалення механізмів публічного управління у сфері вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мороз, Світлана Анатоліївна; Мороз, Олександр; Мороз, Володимир Михайлович
В публікації досліджено проблематику участі роботодавців в оцінюванні ефективності функціонування системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. В статті висвітлено особливості використання методу опитування для отримання інформації щодо рівня якості вищої освіти, а також наведено результати аналізу змісту анкет та інтерв’ювання роботодавців щодо рівня відповідальності окремих з стейкхолдерів у проведенні реформ системи забезпечення якості вищої освіти. В статті запропоновано напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення якості вищої освіти на університетському та державному рівнях.