Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13

Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.
Ресурси резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю під час воєнного стану
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна
Стаття присвячена дослідженню ресурсів резільєнтності майбутніх психологів, що займаються волонтерською діяльністю в сфері надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії. Дослідження сфокусоване на вивченні рівня резільєнтності та копінг механізмів, які забезпечують здатність майбутніх психологів до адаптації в умовах постійного емоційного стресу. В дослідженні взяли участь 50 майбутніх психологів у віці 18-22 роки як респонденти, що були поділені на дві групи залежно від наявності чи відсутності волонтерського досвіду під час воєнного стану. Було виявлено, що майбутні психологи, які займаються волонтерською діяльністю в основному спираються на когнітивні та поведінкові копінги і недостатньо використовують емоційні, що може вказувати на їхню неготовність працювати з власними емоціями.
Формування лідерської компетентності майбутніх психологів засобами психоло-педагогічного тренінгу в процесі професійної підготовки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Мартиненко, Євгеній
В статті з’ясовано, що формування лідерської компетентності у майбутніх психологів є надзвичайно запитаним. Спираючись на дослідження науковців, було розглянуто сутність понять "лідер", "лідерська компетентність". В дослідженні зазначено, що ефективне формування лідерської компетентності відбувається шляхом набуття індивідуумом успішного лідерського досвіду в моделюючих тренінгових ситуаціях. Для перевірки ефективності психологопедагогічного тренінгу, спрямованого на формування лідерської компетентності майбутніх психологів нами було організовано педагогічний експеримент, констатувальний етап якого проходив осіннього семестру 2021/2022 навчального року "НТУ ХПІ".
Комунікативні властивості студентів-психологів, схильних до лідерства
(Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Богдан, Жанна Борисівна; Чебакова, Юлія Григорівна
Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів-психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності "Психологія", що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку.
Гендерні особливості полікомунікативної емпатії студентів-лідерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Розглянуто проблему прояву полікомунікативної емпатії у студентів, що характеризуються вираженими лідерськими якостями. Було проаналізовано роль емпатії в становленні лідерського стилю студентів. В ході дослідження було визначено, що емпатія є однією з найбільш важливих рис в структурі особистості сучасного студентського лідера, а її формуванню має приділятися особлива увага в закладах вищої освіти. Емпіричне дослідження лідерських здібностей дозволило визначити, що близько 29% студентів володіють вираженими на високому рівні лідерськими здібностями. Аналіз гендерних особливостей прояву полікомунікативної емпатії студентів-лідерів дозволив визначити, що у дівчат емпатія розвинена краще, ніж у хлопців. В статті наводяться перспективні напрямки розвитку теми дослідження.
Оцінка дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних здобувачів І-ІІІ рівнів вищої освіти спеціальності "Психологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Стаття присвячена проблемі дослідження рівня розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних у майбутніх психологів, що навчаються за різними рівнями вищої освіти. Для проведення дослідження було залучено здобувачів вищої освіти за трьома рівнями та п’ятьох докторів психологічних наук як експертів. Респондентам (n=75) пропонувалося виконати практичне завдання, яке мало на меті продемонструвати їхню здатність до перетворення простого практичного питання на модель дослідження, що враховувала б всі необхідні етапи та методи математичної обробки даних. Було проаналізовано результати досліджень, які вказують на наявність статистично вірогідних відмінностей і рівні розвитку дослідницьких вмінь та навичок математичної обробки даних. Було визначено, що найвищим цей показник є у здобувачів за третім, а найнижчим – за другим рівнем вищої освіти.
Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України
(2019) Романовський, Олександр Георгійович; Квасник, Ольга Віталіївна; Мороз, Володимир Михайлович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Трансформаційні процеси в сучасному суспільстві викликають необхідність переорієнтації сучасної освіти та перерозподілу векторів її розвитку в площину дистанційного навчання. Закономірна зміна пріоритетів у перспективах розвитку вищої освіти спрямована на розширення кола користувачів та здобувачів освітніх та інформаційних ресурсів. Існуюча парадигма розвитку освіти, з огляду на постійні зміни характеристик середовища її функціонування, все частіше стає об'єктом трансформаційних перетворень свого змісту та структури. Рефлексія теоретико-методологічної моделі розбудови педагогічної наукової думки стає підґрунтям для перегляду місця та ролі інструментарію традиційних педагогічних технологій у забезпеченні процесу освітньої комунікації між суб'єктами та об'єктами освітньо-наукової діяльності. Реалізація потенціалів дистанційної форми навчання, так само як і підвищення рівня використання педагогами інформаційно-комунікативних технологій, потребує не тільки усвідомлення останніми переваг тих чи інших педагогічних технологій, але й готовності об'єктів освітньо-наукової діяльності до сприйняття визначеної до засвоєння інформації. З огляду на необхідність розширення інформаційно-аналітичного підґрунтя щодо перспектив використання дистанційної форми навчання в Україні, а також для визначення детермінант її розвитку, авторами публікації було розглянуто історичну ретроспективу становлення дистанційної форми навчання на міжнародному та національному рівнях, а також проведено анкетування здобувачів вищої освіти щодо сили прояву окремих з детермінант (факторів) розвитку дистанційної освіти в Україні. За результатами аналізу відповідей респондентів була оцінена значущість впливу деяких з факторів на динаміку розвитку дистанційної освіти в Україні, а саме: індивідуальних особливостей людини; відсутності на ринку освітніх послуг актуальних відповідно до попиту на ринку праці пропозицій щодо освітніх програм; недосконалості змісту, форм та технологій реалізації дистанційних курсів, а також нездатності закладів вищої освіти забезпечити ефективність реалізації навчальних програм; недосконалості інституціонального середовища щодо забезпечення організації дистанційної освіти; неготовності роботодавців та представників соціуму визнати еквівалентність отриманих у межах дистанційної освіти знань, умінь та навичок тим компетентностям, які можуть бути сформовані в межах традиційних форм навчання. Стаття містить результати аналізу тенденцій розвитку масових відкритих онлайн-курсів та огляд змісту нормативно-правового забезпечення щодо функціонування дистанційної освіти. У статті запропоновано авторську класифікацію основних переваг та недоліків впровадження освіти на відстані за такими основними видами: організаційно-педагогічний, інформаційно-технологічний та психологічний. Стаття містить узагальнення та висновки щодо предмету наукової уваги.
Психолого-педагогічні аспекти діагностики та шляхів формування відповідальності особистості майбутніх фахівців
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Богдан, Жанна Борисівна; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Середа, Наталія Вікторівна; Солодовник (Бутенко), Тетяна Олександрівна
У статті проведено теоретико-методологічний аналіз дефініції "відповідальність”, розглянуто різні види структури складного феномену відповідальності особистості; проаналізовано чотирикомпонентну структуру відповідальності особистості, що включає в себе когнітивний, мотиваційний, поведінково-вольовий, морально-духовний компоненти. На основі поданої структури, що дозволяє дослідити рівні сформованості відповідальності особистості від надвідповідальності до невідповідальності за всіма компонентами, було проведено діагностику рівня відповідальності особистості здобувачів другого освітнього рівня “магістр” за трьома спеціальностями 053 “Психологія”, 011 “Освітні, педагогічні науки”, 281 “Публічне управління та адміністрування”. З’ясовано, що здобувачі жодної зі спеціальностей не мають достатньо розвиненої відповідальності за всіма компонентами, що зумовлює необхідність розробки та впровадження відповідної розвиваючої та корекційної програми в освітній процес. На основі отриманих результатів було запропоновано психолого-педагогічну програму, що складається з трьох блоків - інформаційного, операційно-діяльнісного та рефлексивного - для комплексного підвищення рівня відповідальності особистості студентів-магістрантів.
Індивідуально-психологічні чинники апатії у студентів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна
Розглянуто проблему апатії студентів як чинника відсутності продуктивності у навчанні. Проаналізовано останні вітчизняні та зарубіжні дослідження, що присвячені підходам до визначення феномену апатії, що свідчить про її полікультурність. Розкрито цей феномен як відсутність можливості визначення мети, відсутність енергії та інтересу, байдужість до змін і труднощі в ухваленні рішень. У межах емпіричного дослідження визначено дві групи респондентів із високим і низьким рівнем апатії. Відповідно до виділених рівнів були встановлені індивідуально-психологічні чинники апатії. Такими чинниками виявилися інтроверсія, залежність від інших, емоційна нестійкість, нерозвинута академічна мотивація. Відповідно у респондентів із низькою апатією вираженими є цінності: цікава робота, впевненість у собі, незалежність, освіченість, відчуття суб’єктивного благополуччя.
Моделювання соціалізаційних процесів студенства засобами інноваційних психологічних технологій (трансформаційних ігор)
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2017) Попова, Галина Вікторівна; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Богдан, Жанна Борисівна
У статті аналізуються соціалізовані процеси і кризові ситуації в студентські роки. Наводиться опис трансформаційних коучінгових ігор, що моделюють ситуа-ції в області особистісних, групових і професійних відносин. Розглядаються ре-зультати дослідження ціннісних протиріч у майбутніх фахівців в умовах моделю-вання кар'єрного шляху за допомогою коучингової трансформаційної гри «Призначення». Представлені дані спостережень щодо гендерних особливостей типових ціннісних протиріч майбутніх фахівців.