Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Особливості викладання гуманітарних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі
(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2010) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Автором розкривається проблема професійної підготовки майбутніх інженерів, особливості викладання циклу гуманітарних дисциплін. Визначена проблема розглядається в рамках концепції формування гуманітарно-технічної еліти.
Формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників: результати експерименту
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовані особливості організації формувального етапу експерименту з метою формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника. Виділено критерії та показники сформованості конфліктологічної культури: інтелектуально-пізнавальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний та предметно-практичний. Здійснено обґрунтування і забезпечення реалізації педагогічних умов, що дозволили виявити ефективність методики формування конфліктологічної культури.
Мотиваційна основа учіння майбутнього інженера
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У даній статті автор аналізує поняття мотивації, мотиву, потреби й цілей діяльності особистості. Також розкриває сутність мотиваційної основи навчання майбутнього інженера. Приводить фактори зовнішньої й внутрішньої привабливості мети навчання. Показує ті засоби формування мотивації навчання, які впливають на студентаз метою найбільш ефективногой повногооволодіннянавчальним матеріалом.
Педагогічні умови формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника
(Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2008) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2008. Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника. На основі аналізу теоретичних джерел розглянуто сутність конфлікту, його структуру та динаміку розв'язання. Визначено сутність конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Конфліктологічна культура складається із таких структурних компонентів: пізнавально-інтелектуального, аналітико-рефлексійного, мотиваційного, емоційного та практичного. Обґрунтовано, що процес формування конфліктологічної культури студентів машинобудівних спеціальностей забезпечується шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на основі розвитку професійних мотивів фахового спілкування в сфері машинобудування; включення у ситуації вибору з метою коригування прийняття рішень та організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища задля успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обґрунтовано показники і критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). Результатами експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.
Особливості та структура інтелекту майбутніх фахівців технічного і гуманітарного профілю
(Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті аналізуються та досліджуються структури інтелекту студентів різних спеціальностей з метою вичленення та розкриття специфічних для цих видів професійної діяльності інтелектуальних здібностей та подальшої побудови їх профілю. За допомогою факторного аналізу побудовано та обґрунтовано структуру інтелекту майбутніх інженерів зі зсувом до невербального і технічного та майбутніх психологів – зі зсувом до вербального та соціального інтелекту.
Індивідуально-характерологічні особливості студентів технічних та гуманітарних спеціальностей
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2013) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуті характерологічні особливості майбутніх інженерів та психологів, які продіагностовані за допомогою методики багатофакторного дослідження особистості Кеттелла (форма С). У дослідженні приймало участь 299 респондентів – студентів НТУ «ХПІ». Проаналізовані первинні та вторинні фактори, виконано якісне порівняння вибірок з метою встановлення рис та якостей, специфічних для студентів - представників інженерної сфери діяльності.