Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Особливості структури темпераменту фахівців інженерної діяльності
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглядаються та досліджуються індивідуально-типологічні особливостей майбутніх інженерів. Зокрема розкрито структуру темпераменту студентів-інженерів і фахівців інженерної діяльності. Доведено існування специфічних для представників досліджуваної групи респондентів формально-динамічних властивостей. У дослідженні приймало участь 163 студентів технічних спеціальностей та 25 інженерів, що працюють за фахом.
Взаємозв'язок тривожності та самоефективності особистості
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2018) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У статті розглядається проблема розвитку сучасної особистості. Розкриваються зовнішні чинники, що зумовлюють тривожність людини. Визначається, що на досягнення успіху та самоефективність особистості впливає тривожність. За допомогою кореляційного аналізу емпірично доведено взаємозв'язок між особистісною та ситуативною тривожністю та само ефективністю особистості.
Толерантність особистості, критерії її розвитку
(НТУ "ХПІ", 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Стаття присвячена аналізу поняття толерантності, його філософському, педагогічному та психологічному аспектів. Розглядається сутність та критерії толерантної поведінки особистості. Визначено, що суб'єктами толерантності є не тільки окремі особистості, але й великі та малі соціальні групи, інститути держави Також акцентується увага на необхідності формування толерантності у студентів, за допомогою якої стабілізуються міжособистісні відносини та розв’язуються конфліктні ситуації між людьми.
Особливості та предиктори часової компетентності студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб’єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика «Смисложиттєві орієнтації» Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п’ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика «Ціль-Засіб-Результат» О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика «Шкали переживання часу» Є. І. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов’язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обґрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.
Розробка опитувальника "Базовий професіоналізм особистості майбутнього інженера"
(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито результати розробки й апробації опитувальника з вивчення особливостей розвитку базового професіоналізму особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей. Теоретична розробка опитувальника пов’язана із розумінням професіоналізму особистості майбутнього інженера як інтегрованої характеристики суб’єкта діяльності, яка вміщує не лише професійну компетентність, а й відображає високий рівень професійно значимих якостей, професійну ідентичність, акмеологічні складові, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, які забезпечують прогресивний розвиток фахівця. Розробка проводилася у два етапи. Результати першого етапи не дали змогу використовувати опитувальник через недостатній рівень надійності та валідності. На другому етапі результати перевірки засвідчили коректність опитувальника та можливість його проводити із майбутніми інженерами. Всього у дослідженні прийняло участь 363 респонденти. Валідність та надійність Опитувальника перевірялася за допомогою таких програм: статистичний пакет для соціальних наук SPSS (версія 20.0) та ITEMAN. Опитувальник складається з 31 твердження, відповідь за яким дається за допомогою шкали Лайкерта. Надійність опитувальника (показник Альфа-Кронбаха) складає 0,77, більшість шкал опитувальника узгоджені між собою та мають достатньо високий показник надійності. За результатами кореляційного аналізу виявлено багато позитивних кореляційних зв’язків, що підтверджує взаємопов’язаність шкал та тверджень опитувальника. Регресійний та кластер ний аналіз підтвердив валідність опитувальника. Дискримінативність його завдань мають адекватні показники в діапазоні від 0,390 до 0,516, що дозволяє говорити про його достатню надійність. Шкали опитувальника наступні: атенціональні здібності, стресостійкість, креативність, цілеспрямованість, посидючість, комуникативність, професійна мотивація, професійне мислення.
Психологічні особливості інженерної діяльності
(Херсонський державний університет, 2016) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано специфіку інженерної діяльності, її психологічні особливості, спрямованість на вирішення соціотехнічних завдань. Розкрито сучасні вимоги до особистості фахівця з інженерії, як вітчизняних роботодавців, так і зарубіжних організацій, що займаються реєстрацією інженерів, зокрема Certified Professional for Requirements Engineering та EMF International Register of Professional Engineers.
Методологічні основи психології становлення професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Херсонський державний університет, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано науково-методологічні підходи до дослідження психології становлення професіоналізму майбутніх інженерів. Основними методологічними підходами та принципами стали: діяльнісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, концепція становлення особистості у процесі професіоналізації, генетичний принцип і принцип системності, принцип активності.
Особливості та структура особистісного потенціалу майбутніх інженерів
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз феномену «особистісний потенціал». Розкрито особливості особистісного потенціалу студентів інженерно-технічних спеціальностей, зокрема такі показники самоорганізації, як цілеспрямованість, фіксація, планування; рефлексивності – системна рефлексія, інтроспекція, квазірефлексія; самодетермінації – самототожність, вибір, самовираження. Визначено, що ці особливості зумовлюють успішність професіоналізації майбутнього фахівця. За результатами факторного аналізу визначено структуру особистісного потенціалу студента-інженера: «самодетермінація із тенденцією до самореалізації», «стійка життєва самоорганізація», «занурення у власний внутрішній світ», «віра у сьогоднішній день».
Дослідження емоційного компоненту відношення студентів до обраної професії
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2013) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглядається та експериментально досліджується емоційна складова професійної ідентичності за допомогою колірного тесту відносин. Аналізуються рангові значення та кольорові асоціації до запропонованих категорій студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Виявляється гармонічність/дисгармонічність кольорових асоціацій до обраної професії.
Структура ціннісних орієнтацій людей різних поколінь
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2013) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Бєляєва, Людмила Володимирівна
У статті розкривається поняття ціннісних орієнтацій, аналізується їх структура. Спеціально розроблена анкета надала можливість дослідити особливості ціннісно-смислових спрямувань діяльності, суб'єктивно-значимих оцінок сучасного суспільства з точки зору досягнення особистістю оптимального рівня успішності, комфорту та конкурентоспроможності, необхідних для успішної соціалізації в сучасному суспільстві.