Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Психологічні чинники копінг-поведінки майбутніх інженерів
(Класичний приватний університет, 2019) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Метою статті стало виявлення особливостей копінг-поведінки, їх типів, що домінують, стресостійкості, способів подолання труднощів у різних сферах діяльності студентів технічних спеціальностей. Також визначення психологічних чинників, що зумовлюють особливості копінг-поведінки. До чинників віднесено: суб'єктивний контроль, мотиви афіліації, типи психологічного захисту. У дослідженні взяли участь 47 респондентів. З них чоловіків – 32, жінок – 15. Середній вік за вибіркою – 19,7 років. Респонденти-другокурсники – 15 осіб, третьокурсники – 17, четвертокурсники – 15 осіб. Усі вони є студентами, що навчаються за спеціальностями: "Електротранспорт", "Технічна електрохімія", "Виробничі біотехнології". Установлено, що найчастіше серед базисних стратегій поведінки у стресових ситуаціях студенти використовують копінг-стратегію "Вирішення проблем". Високий рівень використання копінг-стратегії "Уникання проблем" має 15%, що свідчить про їхню пасивну поведінку у стресових ситуаціях. У стресових ситуаціях використовують позитивну переоцінку, планування та самоконтроль, показники яких свідчать про високу напруженість відповідних копінгів. 22,5% студентів мають низький рівень копінг-стратегії "Прийняття відповідальності", що свідчить про недостатнє усвідомлення власної участі у виникненні складних ситуацій та відповідальності за вихід із них. Виявлено, що продуктивні типи копінг-поведінки (вирішення проблем, прийняття відповідальності) продукують слабовиражена регресія та загальна інтернальність. Такий тип захисту, як позитивна переоцінка, що найчастіше проявляється в майбутніх інженерів, є результатом високої інтернальності в області міжособистісних відносин, а деструктивний – втеча-уникнення – наслідком недостатньо оптимального прояву Его-захистів заміни та регресії. Причиною того, що для респондентів практично нехарактерна копінг-стратегія, що пов’язана із прийняттям відповідальності, є високий загальний рівень інтернальності. З'ясовано особливості процесів психологічного подолання складних ситуацій у студентів технічних спеціальностей, як-от: виражена стратегія "Вирішення проблеми", але за наявності високонапружених копінгів – позитивної переоцінки, планування та самоконтролю. Такі особливості пов'язані з яскраво вираженим інтернальним типом контролю майбутніх інженерів і проявом у них таких захисних механізмів психіки, які розкривають їх як осіб із високою нормативністю поведінки.
Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів
(НТУ "ХПІ", 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
Психологія становлення професіоналізму майбутніх інженерів
(Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, 2017) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського", Одеса, 2017. У дисертації на засадах інтегративного підходу обґрунтована та презентована авторська концепція психологічних основ становлення професіоналізму майбутніх інженерів протягом етапу професійної підготовки у технічному виші. Схарактеризовано теоретичні підходи щодо розуміння проблеми професійного становлення майбутнього фахівця, результатом якого є поява такого новоутворення студентського віку, як професіоналізм. Презентовано феноменологію проблеми професіоналізму суб'єкта інженерної діяльності. Визначено місце професіоналізму у психологічній структурі інженерної діяльності. За рівневим підходом визначено професіоналізм майбутнього інженера як складний багатокомпонентний психологічний конструкт, процес становлення якого починається на етапі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. У роботі виявлено закономірності становлення професіоналізму майбутнього інженера під час навчання у виші. Визначено психологічні детермінанти розвитку професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей, до яких віднесено внутрішні протиріччя, навчально-професійні кризи та психологічні бар'єри. Визначено основні психолого-педагогічні умови становлення професіоналізму в технічному ВНЗ. Наведено результати емпіричного аналізу, що спрямований на розкриття динаміки становлення професіоналізму майбутніх фахівців інженерної галузі, специфіки прояву професіоналізму майбутніх інженерів, характеристики його складових, психологічної структури, верифікацію предикторів досліджуваного феномену, визначення типів інженерів-професіоналів. У дисертації розкрито результати апробації психолого-педагогічної програми супроводу становлення професіоналізму майбутніх інженерів впродовж навчання у технічному виші, кількісні та якісні показники якої свідчать про її ефективність.
Особливості та предиктори часової компетентності студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб’єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика «Смисложиттєві орієнтації» Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п’ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика «Ціль-Засіб-Результат» О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика «Шкали переживання часу» Є. І. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов’язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обґрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.
Розробка опитувальника "Базовий професіоналізм особистості майбутнього інженера"
(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розкрито результати розробки й апробації опитувальника з вивчення особливостей розвитку базового професіоналізму особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей. Теоретична розробка опитувальника пов’язана із розумінням професіоналізму особистості майбутнього інженера як інтегрованої характеристики суб’єкта діяльності, яка вміщує не лише професійну компетентність, а й відображає високий рівень професійно значимих якостей, професійну ідентичність, акмеологічні складові, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, які забезпечують прогресивний розвиток фахівця. Розробка проводилася у два етапи. Результати першого етапи не дали змогу використовувати опитувальник через недостатній рівень надійності та валідності. На другому етапі результати перевірки засвідчили коректність опитувальника та можливість його проводити із майбутніми інженерами. Всього у дослідженні прийняло участь 363 респонденти. Валідність та надійність Опитувальника перевірялася за допомогою таких програм: статистичний пакет для соціальних наук SPSS (версія 20.0) та ITEMAN. Опитувальник складається з 31 твердження, відповідь за яким дається за допомогою шкали Лайкерта. Надійність опитувальника (показник Альфа-Кронбаха) складає 0,77, більшість шкал опитувальника узгоджені між собою та мають достатньо високий показник надійності. За результатами кореляційного аналізу виявлено багато позитивних кореляційних зв’язків, що підтверджує взаємопов’язаність шкал та тверджень опитувальника. Регресійний та кластер ний аналіз підтвердив валідність опитувальника. Дискримінативність його завдань мають адекватні показники в діапазоні від 0,390 до 0,516, що дозволяє говорити про його достатню надійність. Шкали опитувальника наступні: атенціональні здібності, стресостійкість, креативність, цілеспрямованість, посидючість, комуникативність, професійна мотивація, професійне мислення.
Психологічні особливості інженерної діяльності
(Херсонський державний університет, 2016) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано специфіку інженерної діяльності, її психологічні особливості, спрямованість на вирішення соціотехнічних завдань. Розкрито сучасні вимоги до особистості фахівця з інженерії, як вітчизняних роботодавців, так і зарубіжних організацій, що займаються реєстрацією інженерів, зокрема Certified Professional for Requirements Engineering та EMF International Register of Professional Engineers.
Методологічні основи психології становлення професіоналізму студентів інженерно-технічних спеціальностей
(Херсонський державний університет, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовано науково-методологічні підходи до дослідження психології становлення професіоналізму майбутніх інженерів. Основними методологічними підходами та принципами стали: діяльнісний підхід, особистісно-орієнтований підхід, концепція становлення особистості у процесі професіоналізації, генетичний принцип і принцип системності, принцип активності.
Особливості та структура інтелекту майбутніх фахівців технічного і гуманітарного профілю
(Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті аналізуються та досліджуються структури інтелекту студентів різних спеціальностей з метою вичленення та розкриття специфічних для цих видів професійної діяльності інтелектуальних здібностей та подальшої побудови їх профілю. За допомогою факторного аналізу побудовано та обґрунтовано структуру інтелекту майбутніх інженерів зі зсувом до невербального і технічного та майбутніх психологів – зі зсувом до вербального та соціального інтелекту.
Аналіз сучасних підходів щодо визначення наукової категорії "професіоналізм особистості"
(Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2013) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті аналізуються підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо визначення поняття професіоналізму, психологічних особливостей професіоналів, розкриваються інваріанти професіоналізму/непрофесіоналізму.
Оптимізм майбутнього інженера як умова його успішного особистісно-професійного розвитку
(Аксіома, 2014) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті досліджено особливості оптимізму, його важливість для успішного особистісного та професійного розвитку. Визначено, що оптимізм розкриває мотиваційну спрямованість особистості на успіх, яка у несприятливих обставинах активізується, розвивається і закріплюється. За допомогою теоретичного аналізу розкриті індивідуально-психологічні детермінанти оптимізму: загальна довіра, особливості сенсожиттєвих орієнтацій та мотивація особистості, які були емпірично перевірені. Емпіричний аналіз свідчить про досить невисокий рівень оптимізму майбутніх фахівців з інженерної діяльності, які песимістично оцінюють свої здібності та вміння, мають низький рівень розвиненості установок на успіх, відсутність віри у свої зусилля та здатність реалізуватися за допомогою особистісних досягнень. Проведений регресійний аналіз довів статистично достовірний внесок у залежну змінну «оптимізм» таких предикторів як, «загальна довіра», «цілі», «локус-життя». На основі цього побудована математична модель прогнозування формування оптимістичного світогляду, який може впливати на успішність навчальної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців у інженерних галузях. Зроблено висновок, що студенти-оптимісти мають більш високий рівень мотивації досягнення успіху, цілеспрямованості, контролю над власним життям, потенціалу для реалізації цілей у житті в цілому, та навчальній діяльності, зокрема. Отже, оптимізм впливає на продуктивність й ефективність навчальної діяльності.