Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 81

Особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гура, Тетяна Віталіївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна
В публікації висвітлено результати дослідження лідерських якостей в процесі професійної підготовки студентів-іноземців технічного закладу вищої освіти. Особлива увага приділена якостям сучасного ефективного управлінця-лідера. Визначені шість ознак ефективних здібностей лідерів. В статті охарактеризовано особливості ефективного лідерства в бізнес-управлінні, військовій сфері тощо. В статті висвітлені пріоритетні напрямки розвитку ефективного лідерства. Представлені особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства в закладі вищої освіти.
Потенціал формальної та неформальної освіти у розвитку професійної компетентності, лідерських якостей і лідерського потенціалу фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, оборони та фахівців із правоохоронної діяльності пенітенціарної системи України
(Академія Державної пенітенціарної служби, 2023) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна; Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія Вікторівна
Глобалізація та швидкі трансформаційні перетворення суспільства вимагають формування сучасних професійних компетенцій, лідерських якостей і лідерського потенціалу від фахівців усіх сфер життєдіяльності суспільства, в тому числі фахівців військових спеціальностей сектору безпеки, охорони, безпеки та такої важливої сфери як пенітенціарна, що відповідає за підтримання належного рівня суспільної безпеки країни. Ключова роль у формуванні, розвитку та вдосконаленні професійних компетентностей, лідерських якостей та лідерського потенціалу належать освіті як формальній, так і неформальній. Саме формальна освіта завдяки нормативній складовій освітніх програм та можливості обирати індивідуальну стратегію навчання за рахунок вибіркових дисциплін дозволяє фор мувати конкурентоспроможного фахівця, мобільного, з притаманними професійно-важливими якостями, перспективного світогляду, культури, діловитості, здатності аналізувати виробничу ситуацію, готових до успішного вирішення ними повсякденних бойових і фахових завдань. Система неформальної освіти, яка може охоплювати систему підвищення кваліфікації фахівців (викладачів, персоналу установ тощо), може задовольнити потреби фахівців у набутті зазначеними фахів цями найкращих професійних навичок майбутнього на ринку праці, soft, hard, meta skills.
Здоров'язбережувальна компетентність як умова професійного розвитку майбутніх педагогів вищої школи
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024) Солодовник, Тетяна Олександрівна; Середа, Наталія Вікторівна; Резнік, Світлана Миколаївна
У статті автори розглядають вкрай важливу проблему збереження здоров’я й розвитку здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів вищої школи. Розглянуто особливості фізичного та психічного здоров’я здобувачів. Розроблено комплекс заходів з розвитку здоров’язбережувальної компетентності. Запропоновано міні-лекції, тренінги та аутотренінг для збереження й зміцнення стану здоров’я майбутніми викладачами вищої школи.
Інтерактивні методи у викладанні лідерських дисциплін
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна
Досліджено особливості застосування сінгапурського, проєктного, дослідницького, ігрового методів та коучінг-методу у викладанні лідерських дисциплін. Проаналізовано різницю проєктного та дослідницького методів, рольової та ділової гри. Обґрунтовано, що застосування інтерактивних методів навчання сприяють удосконаленню викладання лідерських дисциплін у вищій школі.
Тенденції розвитку вищої освіти та необхідність викладацького лідерства сучасних педагогів
(Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2020) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті узагальнено тенденції розвитку вищої освіти відповідно до соціокультурних трансформацій сучасного суспільства та на цій основі визначено особливу актуальність та практичну потребу розвитку викладацького лідерства у студентів та викладачів в системі сучасної педагогічної освіти України.
Сутність науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів
(Класичний приватний університет, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна; Соколова, Тетяна Володимирівна
У статті висвітлено розвиток педагогічної думки стосовно понять «компетентність», «пізнавальна компетентність», які є ключовими в компетентнісному підході в професійній освіті. Проаналізовані споріднені поняття: «пізнавальна компетентність», «науково-пізнавальна діяльність», «науково-пізнавальна компетентність», зміст яких має спільні й відмінні риси. Визначено, що науково-пізнавальна компетентність співвідноситься зі сферою науково-пізнавальної діяльності майбутнього інженера, що це особлива, ведуча діяльність для осіб старшого юнацького віку (студентства), яка характеризується засвоєнням певних знань, вмінь, навичок, розвитком здібностей, інтелекту, інтересу до пізнання та формуванням низки якостей (критичності, самостійності, незалежності, відповідальності тощо), які формуються в процесі цієї діяльності. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило відзначити, що пізнавальна компетентність характеризується: вирішенням реальних професійних завдань, сформованими знаннями, вміннями, здатністю до продуктивного пізнання, накопиченням досвіду, здатністю до творчості, нестандартого мислення, здатністю до самовдосконалення, самоосвіти. Ураховуючи погляди вітчизняних та зарубіжних вчених, визначено сутність поняття «науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів» науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів як здатність особистості, яка характеризується мотиваційним прагненням до пізнання, активною дослідною діяльністю, уміннями аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення та особистісними якостями критичності, самостійності, незалежності, відповідальності, що забезпечують можливість ефективно виконувати інженерні професійні функції та бути конкурентоспроможним. Перспективи дослідження полягають у визначенні структурних компонентів науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки та вивченні підходів щодо формування науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки.
Необхідність викладацького лідерства для інтенсифікації навчальної діяльності студентів в сучасних умовах
(Класичний приватний університет, 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
У статті обґрунтовано необхідність викладацького лідерства для інтенсифікації навчальної діяльності студентів в сучасних умовах. Результати проведеного анкетного опитування показали, що найбільшу кількість тижневого часу у студентів займає робота (у середньому 19,1 год.), за комп’ютером для розваг та спілкування студенти проводять 17 год., а на аудиторне навчання витрачається 16,3 год. Меншу кількість часу студенти витрачають на спілкування з друзями – 11,8 год. та позааудиторне навчання – 10,6 год. на тиждень. Студенти показали недостатню мотивацію до навчальної діяльності. Підсумовано загальну кількість часу на навчання студентів (навчання в університеті та позааудиторне навчання), а також всі відповіді, що стосувалися розваг та спілкування: за комп’ютером, розваги офлайн, спілкування з друзями, перегляд телебачення, хобі. За оцінками студентів вони витрачають у 1,7 разів більше часу на розваги, ніж на навчання. Загалом 80,3% студентів зазначили, що у середньому на тиждень вони розважаються більше, ніж навчаються (можна порівняти з 28,3% студентів, які працюють більше, ніж навчаються), а 52,5% – розважаються більше, ніж навчаються та працюють разом. Трохи менше половини опитаних студентів навчається менше однієї години в день у вільний час, але дві треті студентів більше однієї години розважається та спілкується за комп’ютером. Не можна заперечувати, що результати професійної підготовки безпосередньо залежать від того, наскільки старанно та наполегливо студенти готові навчатися. В таких умовах особливого значення набуває трансформаційне лідерство викладача, оскільки лідерство означає вплив на мотивацію студентів та їх більш усвідомлене ставлення до організації свого часу та процесу навчання. Викладачі-лідери відзначаються сильним відчуттям цілей, захопленістю своєю дисципліною та здатністю надихнути студентів до прагнення вирішувати складні завдання. Подальших досліджень потребує проблема розвитку викладацького лідерства у педагогів вищої школи.
Соціокультурні детермінанти розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції в елліністичний та римський періоди
(Донецький національний технічний університет, 2019) Резнік, Світлана Миколаївна
Позитивними факторами розвитку освіти та викладацької майстерності у Стародавній Греції були визнання греками цінності освіти, а також, певною мірою, розселення греків. Негативними факторами, що впливали й на систему освіти, були втрата Грецією своєї незалежності, економічний занепад, а також втрата населенням позитивної віри в свої власні сили для досягнення успіху, зменшення особистісних свобод. Найбільш значущими є втрата ідеалу різносторонності грецької освіти, а також розквіт релігійного світосприйняття та згасання раціонального, наукового мислення.
Результати наукової діяльності педагога вищої школи як показник викладацького лідерства
(Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2020) Резнік, Світлана Миколаївна
Розроблено модель оцінюваннярезультатів наукової діяльності педагога вищої школи як показника викладацького лідерства, яка включає здатність до: проведення досліджень (цінності, мотивація, знання й уміння (загальні дослідницькі та предметні спеціальні), етичні якості як запорука академічної доброчесності, рефлексія та оцінювання); представлення результатів дослідження (написання статей, доповідей, участь у конференціях, семінарах та ін., захист дисертації); популяризації (розповсюдження результатів дослідження через викладання, навчання та взаємодію, максимальне представлення у мережі Інтернет (репозитарії, профілі авторів у ORCID, базах даних, спеціалізованих соціальних мережах); співпраці (обмін досвідом, професійне спілкування та налагодження контактів, участь у проєктах, грантах, колективних дослідженнях, стажування, міжнародні контакти, контакти з бізнесом та підприємствами, органами державної влади та місцевого самоврядування); самовдосконалення (постійне ознайомлення з новітніми дослідженнями, використання їх у педагогічній та науковій роботі, вдосконалення англійської як міжнародної мови спілкування наукової спільноти, підвищення наукової кваліфікації); наставництва та сприяння дослідженням (участь у підготовці науково-педагогічних працівників, викладання дисциплін з організації та методики досліджень, допомога молодим ученим, участь у спецрадах, опанування та рецензування, керівництво науковою роботою студентів, керівництво аспірантами, консультування докторантів); організації та самоорганізації (керівництво науковою школою, науковими проєктами та темами, науковими професійними об’єднаннями та асоціаціями, організація проведення конференцій, семінарів, самоорганізація). Обґрунтовано, що модель має особливу значущість в умовах сучасних тенденцій реформування освітньо-наукової галузі.
Аналіз результатів педагогічного експерименту розвитку лідерського потенціалу у студентів вищого технічного навчального закладу
(Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2017) Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана Миколаївна
У статті проаналізовано результати педагогічного експерименту розвитку лідерського потенціалу у студентів ВТНЗ. Після проведення експерименту студенти експериментальної групи показали значно вищий рівень сформованості лідерського потенціалу, ніж студенти контрольної групи. Так, в експериментальній групі кількість студентів з високим рівнем розвитку цього утворення стала практично в три рази більшою (приріст 15,7 %), ніж у контрольній (приріст 4,9 %). Кількість студентів із низьким рівнем в експериментальній групі зменшилась на 23,4 %, а в контрольній – на 10,7 %. Результати експерименту дозволили зробити висновок, що розроблена психолого-педагогічна програма значним чином впливає на розвиток лідерського потенціалу студентів вищого технічного навчального закладу.