Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Модель психологічного потенціалу особистості інженера
(ФОП Іванченко І. С., 2020) Грень, Лариса Миколаївна; Фурманець, Борис Іванович
Монографія присвячена теоретичним та прикладним аспектам формування та розвитку психологічного потенціалу особистості інженера у процесі фахового навчання. Матеріал побудований на застосуванні науково-теоретичного та системно-технологічного підходів щодо аналізу закономірностей та особливостей розвитку, вдосконалення та прояву оптимального рівня психологічного потенціалу особистості інженера як перспективного фахівця. На думку авторів, вдосконалення змісту психологічного потенціалу особистості інженера сприяє ефективному здійсненню фахівцем професійно-технічної справи у звичайних та складних умовах. Призначено для психолого-педагогічних працівників, метою діяльності яких є мотивування студентів до усвідомленого розвитку якісного змісту психологічного потенціалу особистості інженера, та для тих, хто цікавиться цією актуальною проблемою.
Концепція "Сам собі плацебо" як основа подолання емоційного стресу в умовах карантину
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гура, Тетяна Віталіївна; Фурманець, Борис Іванович
У цій статті викладено дані контент-аналізу науково-теоретичних та методично-практичних аспектів концепції «Сам собі плацебо» як основи подолання ознак емоційного стресу індивідами українського суспільства в умовах карантину. Виявлено, що відповідно щодобових даних соціально-організаційної статистики карантину в українському суспільстві, існує проблема емоційного, а загалом соціально-психологічного стресового стану серед певних осередків населення, що погіршує їх психічне та фізичне самопочуття. Доведено, що така ситуація сприяє порушенню особистісно-внутрішнього балансу з психопатологічними ознаками і потребує свого методично-концептуального обгрутування. Визначено, що саме введення позитивних, основних аспектів концепції плацебо, раціонально поєднаної з спеціальною процедурою певних методик, буде позитивно сприяти зниженню та зняттю емоційних стресових станів у певних індивідів. Встановлено, що потрібен, передусім, принциповий та зразковий розгляд і виклад соціально-психологічного та методично-практичного змісту зазначеної концепції, цим самим сприяння підтримці тих осіб, які спеціально займаються профілактикою і подоланням емоційного стресу тих, хто перебуваює у карантині.
Вдосконалення креативної моделі особистості студента як перспективного фахівця
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Фурманець, Борис Іванович; Грень, Лариса Миколаївна
У статті аналізуються науково-концептуальні та методично-практичні аспекти щодо подальшого системного вдосконалення змісту креативної моделі особистості студента як перспективного фахівця. Контент-аналізом доведено, що побудова подібної моделі, відтворюється у ході навчально-виховного процесу ВТЗО з урахуванням визначених ознак майбутньої професійної діяльності певних фахівців. Саме ця тенденція, на думку науковців, найбільшою мірою обумовлює принципове врахування розвитку психолого-професійних особливостей, соціально-професійних якостей, комплексу показників характеристики особистості студента у тісному зв’язку з формуванням у нього соціально-гуманітарних та професійних знань, вмінь та якостей, що досить помітно впливають на зміст подібної моделі. Системно викладена науково-концептуальна та психологічно-професійна проблема вдосконалення змісту структури креативної моделі особистості студента – перспективного фахівця тісно поєднує у собі комплекс суттєвих складників з їх ідеально-змістовними критеріями. Подібна модель яскраво відбиває свою психологічно-професійну спрямованість на успішну творчо-ефективну діяльність певного фахівця.Усебічно обґрунтовані соціально – психологічні аспекти змісту креативної моделі особистості студента передбачають чітку організацію диференційованого моделювання ідеально-змістовних критеріїв, визначених складників цієї моделі в умовах навчально-виховного процесу ВТЗО та спеціально організованої психологічно-професійної практики. Креативна модель майбутнього спеціаліста, передусім, визначається найбільш суттєвими, соціально -психологічними та психологічно-професійно ознаками: здібністю до творчого і дивергентного мислення, інтересу до конструктивного та зразкового відтворення обов’язків фахівця, прийманням нетрадиційних рішень у практиці, зразковим виконанням студентських обов ’язків, породженням змістовних якостей, проявом оригінальних ідей і намірів, вдалим пристосуванням до умов перспективного фаху та ін. Викладений комплекс основних складників і критеріїв з креативними ознаками моделі має напрям свого подальшого контент -аналізу, головною метою якого є плідне формування психології особистості студента як перспективного фахівця, що відповідає сучасним освітнім вимогам.
Методичні рекомендації до дисципліни "Військова психологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Романовський, Олександр Георгійович; Панфілов, Юрій Іванович; Фурманець, Борис Іванович; Черкашин, Андрій Іванович; Шаполова, Вікторія Валеріївна
Мета навчальної дисципліни "Військова психологія": сформувати у студентів систему знань про теоретико-методологічні засади військової психології, її особливості, місце в системі інших психологічних і військових дисциплін; навчити студентів організовувати проведення у військових частинах психологічної роботи з метою соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності особового складу; дати студентам знання та вміннями вивчення і розвитку психології особистості військовослужбовця, малих груп в особливих умовах військової служби; сформувати практичні уміння та навички використання знань військової психології у професійній діяльності фахівців структур виховної роботи на посадах у військах; навчити аналізувати та формувати властивості, якості, позитивні стани потрібні для зразкового виконання обов’язків військовослужбовцями.
Критерії розвитку особистості підприємця як лідера
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гура, Тетяна Віталіївна; Фурманець, Борис Іванович
В даній статті, проведено теоретично-методичний аналіз розвитку взаємозв’язаних ознак індивідуально-психологічних особливостей та психологічно-професійних критеріїв як суттєвих складових продуктивного розвитку особистості підприємця-лідера. Виявлено, що особистості, які мають цільову мотивацію до лідерства, продуктивніше оволодівають соціально-психологічними та спеціальними якостями, виявляють стійкі бажання досягати успіху в своїй підприємницькій справі. Доведено, що для повнішого та змістовнішого розкриття цих важливих аспектів проблеми, слід більш якісніше аналізувати індивідуально-психологічні особливості та аналізувати психологічно-професійні критерії розвитку особистості підприємця як лідера, що сприяє покращенню його особистісного потенціалу. Визначено, що саме продуктивний розвиток особистості підприємця як лідера, як правило, раціонально поєднаний з рівнем його особистісного потенціалу. Є очевидним те, що саме ці складові сприяють ефективному і надійному виконанню ділових функцій і завдань підприємцем-лідером у процесі підприємницької діяльності. Встановлено, що безумовно, науково-концептуальне обгрутування умов покращення психологічно-професійних складників особистісного потенціалу підприємця-лідера буде повноцінно сприяти продуктивній та ефективній підприємницькій, бізнес діяльності.