Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Історична ретроспектива феномену лідерства у контексті підготовки майбутніх фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черкашин, Андрій Іванович
У статті проведено дослідження історичної ретроспективи феномену лідерства вітчизняними та зарубіжними вченими у контексті підготовки майбутніх фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зазначено, що формування лідерства у майбутніх фахівців у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання повинно відбуватися на основі вдосконалення системи діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій України, формування необхідного освітнього середовища, яке сприятиме вдосконаленню законодавчої бази, економічних механізмів цивільного захисту, розвитку лідерських якостей та вдосконаленню професійної підготовки майбутніх фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій України.
Стресостійкість та копінг-стратегії поведінки студентів під час освітнього процесу у закладах вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Черкашин, Андрій Іванович
У статті розглянуто основні підходи щодо проблеми стресостійкості студентів у закладах вищої освіти України. Визначено, що ряд науковців розглядають стресостійкість як властивість особистості, яка визначає ефективну її діяльність, а інші, як когнітивно обумовлені механізми подолання стресу. Зазначається, що у психологічній науці існують й інші погляди на стресостійкість особистості, але при досліджені стресостійкості студентів у освітньому процесі закладу вищої освіти доцільно використовувати вищевказані підходи. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що більшість студентів мають низький рівень психологічного стресу, нервово-психічної напруги та середній, високий рівні життєстійкості. Основними копінг-стратегіями поведінки студентів у ситуаціях стресу є “конфронтаційний копінг”, “уникнення”, “самоконтроль” та “планування рішення проблеми”.
Концептуальні положення методологічного виміру у контексті виховання лідерів у закладах вищої освіти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Черкашин, Андрій Іванович
Розглянуто концептуальні положення методологічного виміру у контексті виховання лідерів у закладах вищої освіти України. Визначено, що на цей час недостатньо розроблені теоретико-методологічні основи виховання лідерів у закладах вищої освіти України. Вказано, що під "методологією", у контексті виховання лідерів у закладах вищої освіти слід розуміти метод отримання наукового знання та вчення про систему принципів та методик ефективної педагогічної рефлексії, за допомогою яких у процесі теоретичного та емпіричного дослідження перевіряються достовірність і надійність вихідних теоретичних уявлень про формування та розвиток особистості майбутнього фахівця-лідера у закладах вищої освіти України.
Гендерні особливості сприйняття дефініції "любов" у юнацькому віці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Черкашин, Андрій Іванович; Головко, Дар’я
В статті вказується, що любов була і залишається основною рушійною силою розвитку особистості та сім'ї. При розумінні любові необхідно закладати правильний сенс в її розуміння. В наукових дослідженнях любов розуміється як форма взаємин між людьми, яка потребує інтимності та близькості. Наголошується, що найбільш сенситивним періодом становлення позитивного ставлення особистості до кохання є юнацький вік. Вказується, що спостерігається така тенденція, що любов в уявленні людей є рідкісним явищем, адже люди помилково сприймають псевдо-любов за справжню. Зазначається, що любов - це обдуманий вибір, який повинен спонукати людину до створення гармонійних відносин з іншими.
Психологічні особливості соціальної адаптації студентів перших курсів вищих навчальних закладів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Черкашин, Андрій Іванович; Грицаєнко, Тетяна
У статті наводяться дані про особливості соціальної адаптації студентів у вищому навчальному закладі. Вказується, що нагальною проблемою для кожного студента є пошук шляхів успішної адаптації до змінених соціальних умов та нової діяльності. Результати проведеного дослідження показують, що переважна більшість студентів перших курсів мають низький рівень суб'єктивного відчуття самотності і соціальної фрустрованості. Відповідно для більшості студентів першого курсу притаманний високий рівень соціальної адаптації, яка дозволяє їм досягати високих показників у навчально-виховному процесі.
Психолого-педагогічні умови формування особистісної зрілості у студентів
(НТУ "ХПІ", 2018) Черкашин, Андрій Іванович
У статті вказується, зі зростанням рівня загострення боротьби на ринку праці за конкурентоздатного фахівця, професійна підготовленість якого дозволяє швидко адаптуватися до нових вимог сьогодення. Наводяться дані про особливості сформованості особистісної зрілості у студентів під час перебування у вищому навчальному закладі. Основними домінуючими показниками особистісної зрілості у студентів-психологів визначені: самоприйняття, контактність, толерантність та креативність. На підставі проведених досліджень запропоновані психолого-педагогічні умови формування особистісної зрілості у студентів під час навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.
Студентський вік та його вплив на формування індивідуальності
(НТУ "ХПІ", 2017) Бондаренко, К. О.; Черкашин, Андрій Іванович
Особливості формування особистісно-професійної зрілості майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах: теоретичний аспект
(НТУ "ХПІ", 2018) Черкашин, Андрій Іванович
У статті розглядається проблема дослідження особистісно-професійної зрілості майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах України. Визначено, що предметом дослідження особистісно-професійної зрілості є системоутворюючі чинники, її об'єктивні і суб'єктивні критерії, механізми й умови, що впливають на професіогенез становлення особистості фахівця. Вказано, що під особистісно-професійною зрілістю фахівця слід розуміти багатокомпонентне особистісне утворення, до якого слід включити особистісну, професійну, емоційну та інтелектуальну зрілості, які визначають її визначений рівень особистісно-професійної ідентичності.
Детермінанти емоційної стійкості фахівців екстремальних професій
(НТУ "ХПІ", 2015) Черкашин, Андрій Іванович
У статті відображений змістовний аналіз взаємозв’язку в показниках психологічних факторів, що детермінують емоційну стійкість фахівців підрозділів розвідки та громадської безпеки. Матеріал статті допоможе більш точно визначити провідні складники емоційної стійкості співробітників ризиконебезпечних професій, що, у свою чергу, відкриє нові шляхи у формуванні й закріпленні адекватних форм реагування в екстремальних ситуаціях.