Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічна модель забезпечення соціально-економічної безпеки держави в умовах сучасних викликів
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2021) Шведун, Вікторія Олександрівна; Грень, Лариса Миколаївна
    У статті розроблено стратегічну модель забезпечення соціально економічної безпеки держави в умовах сучасних викликів. Зокрема, охарактеризовано передумови побудови стратегічної моделі забезпечення соціально економічної безпеки в Україні. Показано, що в даний час соціально економічна безпека безпосередньо пов'язана зі зростаючою поліваріантністю соціально політичних процесів, що породжує широкий спектр якісно нових викликів і загроз. Соціально економічна безпека являє собою складне системне явище, у складі якого виділяються різні її види, що реалізуються за допомогою різних, іноді різновекторних заходів, оскільки конкретні параметри соціально економічна безпека країни є похідними від реально здійснюваного політичного і економічного курсу. Виокремлено складові стратегічної моделі забезпечення соціально економічної безпеки. Підкреслено, що, виходячи з синергетичного підходу, стратегічна модель забезпечення соціально економічної безпеки може бути визначена: як відтворення і підтримка динамічно стійкого стану по відношенню до різного роду загроз і викликів; в якості діяльності, спрямованої на захист від внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечення таких внутрішніх і зовнішніх умов існування держави, які гарантують можливість стабільного всебічного прогресу суспільства і громадян. Визначено ключові характеристики функціональної стратегічної моделі державно правового забезпечення соціально економічної безпеки: вона забезпечує функціонування системи більш високого рівня – правового забезпечення соціально-економічної безпеки; вона має ряд особливостей, що відрізняють її від інших моделей державно правового забезпечення безпеки держави; вона має самостійну субстратну складову (адміністративно правові норми), а також організаційну складову (системи державних органів спеціальної компетенції), функціональну складову (реалізує регулятивну і контрольну функції) і субстанціональну складову (сукупність охоронюваних національних інтересів держави); вона має ознаки адаптивності до змін об'єктивної реальності і стійкості (консерватизму) до детермінуючих впливів суб'єктивного характеру; їй притаманна дисипативність; вона візуалізується у вигляді державно-правових відносин, що виникають у сфері соціально-економічної безпеки.
  • Ескіз
    Документ
    Державна інноваційна політика вдосконалення інвестиційно-будівельного комплексу України
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2020) Шведун, Вікторія Олександрівна; Грень, Лариса Миколаївна
    У статті запропоновано напрями розвитку державної інноваційної політики вдосконалення інвестиційно-будівельного комплексу України. Зокрема, охарактеризовано основні напрями і технології інноваційної діяльності в будівництві в Україні. Проаналізовано структуру і динаміку зміни капітальних інвестицій у будівельний комплекс України. Виокремлено напрями формування та реалізації державної інноваційної політики щодо вдосконалення інвестиційно-будівельного комплексу України. Серед основних заходів, реалізація яких дозволила б вивести будівельний комплекс України з кризового стану, виділено такі: перехід до реальної структурної й інституційної реформи української економіки; реалізація ефективної інвестиційної політики, орієнтованої на подолання поточних структурних змін негативного впливу; формування державно-приватного партнерства. Запропоновано впровадження гарантій для будівельних компаній в складі державно-приватного-партнерства, які уможливлять отримання більшої фінансової стійкості: гарантії завершення будівництва в розумні терміни за рахунок участі держави; гарантії одержання найменшої на ринку ціни за рахунок відсутності паразитних (трансакційних) витрат і оптимізації витрат на придбання земельних ділянок, будівництво та інфраструктуру.