Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 34

Розвиваючі можливості педагогічних технологій ефективного керування навчальним процесом
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Васильєва, Ірина Геннадіївна
Ділове спілкування як невід'ємна складова управлінської діяльності керівника соціального закладу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Грень, Лариса Миколаївна; Панфілов, Юрій Іванович
Стаття присвячена розкриттю роді ділового спілкування в управлінській діяльності керівника соціального закладу; визначено ділове спілкування як специфічну форму активності учасників управлінського процесу; розкрито предмет, мету, функції та принципи ділового спілкування; доведено, що спілкування в управлінні є важливим інструментом виконання основних управлінських функцій: організації, мотивації, планування і контролю; розкрито основний зміст та головні обов'язки управлінської діяльності керівника соціального закладу, а також правила, яких він повинен дотримуватись у спілкуванні з підлеглими. На прикладі проведеного авторами статті семінару (щорічна школа-семінар "Сучасні педагогічні технології в освіті", що проходить Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут") було доведено дієвість запропонованих методик для визначення комунікативної компетентності керівника соціального закладу; запропоновано тренувальні вправи з набуття знань та формування умінь ділового спілкування, які доводять, що ефективному діловому спілкуванню можна і треба вчитись задля успішної професійної управлінської діяльності.
Способи актівізації самостійной роботи студентів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Михайличенко, Валентина Євдокимівна; Галущак, Ірина Володимирівна; Гура, Тетяна Віталіївна
В статті розглянута актуальність вирішення проблеми здобуття студентами досвіду самостійної роботи в процесі навчання у ЗВО. Розглянуті сутність самостійної роботи студентів (СРС), питання її організації та засоби активізації в процесі навчання. В цілому підвищення її ефективності передбачає переорієнтацію навчальних планів на більш широке застосування СРС, моделі та види якої зазнають у зв’язку з цим значних змін: збільшення кількості годин на її виконання; інтегративний характер форм та методів навчання студентів; впровадження інтегративних технологій, використання інноваційних педагогічних технологій, організація постійних консультацій педагогів та консультативної служби, створення навчально-методичної та матеріально-технічної бази в ЗВО (підручники, навчально-методичні посібники, комп’ютерні класи, лабораторії та майстерні для її виконання, співпраця з виробничими структурами та роботодавцями та ін.).
Методика викладання психології
(ФОП Панов А. М., 2019) Романовський, Олександр Георгійович; Резнік, Світлана Миколаївна
Розкрито навчально-методичне забезпечення розробка методики викладання психологічної дисципліни, що передбачає постановку мети, мотивацію студентів, вибір змісту, методів і форм навчання, організацію педагогічного контролю. Призначено для магістрів та викладачів закладів вищої освіти, що цікавляться проблемами викладання психології.
Готовність до адаптивного управління сучасного менеджера в умовах конкуренції на ринку праці
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Романовський, Олександр Георгійович; Чеботарьов, Микола Корнійович; Воробйова, Євгенія Вячеславівна; Резнік, Світлана Миколаївна; Панфілов, Юрій Іванович; Костиря, Ірина Валентинівна
З огляду на запити вітчизняного та міжнародного ринків праці у кваліфікованих і конкурентоспроможних менеджерах, представлено теоретичний аналіз особливостей формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління у процесі професійної підготовки і практичні рекомендації з даного питання. Призначено для бакалаврів й магістрів управлінського та економічного профілю та для викладачів, що проводять підготовку професійних управлінських кадрів.
Роль інформаційних технологій у формуванні лідерських якостей майбутніх психологів
(НТУ "ХПІ", 2017) Бондаренко, Вікторія Вадимівна
Системний підхід до організації підготовки майбутніх лідерів
(Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2017) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр Семенович
Проаналізовано важливість потреби в лідерах і підвищення вимог до їхнього професіоналізму й особистісних якостей, перш за все до здібностей впливати на людей і характеру цього впливу. Підкреслено роль ситуації в Україні, яка ставить перед системою освіти завдання з розробки та застосування ефективних методів виявлення потенційних лідерів та організації подальшої їх цільової підготовки. Відзначено основні причини проблеми організації підготовки майбутніх лідерів у вищій школі, що спонукають до відвертого прагнення молодих потенційних лідерів виїжджати за кордон для отримання освіти, а згодом і престижної добре оплачуваної роботи за здобутим фахом. Акцентовано увагу на визначальній характеристиці лідера – харизмі, питання про значення та формування якої у майбутніх лідерів обговорювались на І Міжнародній науково-практичній конференції «Лідери ХХІ століття. Формування особистості харизматичного лідера на основі гуманітарних технологій», яка відбулася в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» у вересні 2017 року. У статті висвітлено проблему значущості системної організації підготовки лідерів, яка полягає у розв’язанні таких завдань: виявлення потенційних лідерів; формування й забезпечення належного рівня їх професійної і соціальної компетентності; розвиток як професійно і соціально значущих, так і специфічно лідерських особистісних рис і якостей. Розглянуто організацію цільової підготовки лідерів, що полягає у виявленні індивідуальних психологічних рис кожного студента; розуміння педагогом індивідуальних особливостей студента; наявність та цілеспрямований розвиток виразних лідерських якостей; причини відсутності безпосереднього контакту й опосередкований характер міжособистісного спілкування між викладачем і студентом. У статті обговорено питання про змістовний аспект системності підготовки лідерів, що означає таку організацію навчально-виховного процесу, яка б передбачала не просто чітко визначений зміст цієї підготовки, а й зацікавленість студентів у його оволодінні, активізацію мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності й цілеспрямований розвиток лідерських якостей. Тому зміст їх підготовки має включати практичні заняття з формування у потенційних лідерів сталих навичок аналізу проблемних ситуацій, підготовки і прийняття рішень для їх успішного розв’язання, оволодіння технологіями впливу на персонал та управління ним, а також делегування повноважень, підготовки й проведення ділових нарад і ведення переговорів. У статті відзначено функції системного підходу, що сприяють формуванню лідерського потенціалу в студентів, а саме: світоглядна, методологічна, аналітична, критична та загальнокультурна. Доведено, що для системи підготовки майбутніх лідерів необхідно поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, спеціалізованих тренінгів й інших методів педагогічного впливу.
Лідерство в системі поведінкових компетенцій фахівця з управління проектами
(НТУ "ХПІ", 2018) Гринченко, Марина Анатоліївна; Пономарьов, Олександр Семенович; Лобач, Олена Володимирівна
Переважання командного характеру діяльності фахівців з управління проектами висуває високі вимоги до їх особистісного розвитку, а отже й до прищеплення їм поведінкових компетенцій. В системі цих компетенцій чільне місце належить лідерству. Тому виявлення потенційних лідерів і наступний цілеспрямований розвиток їхнього лідерського потенціалу постає важливим завданням навчально-виховного процесу. На підставі узагальнення практичного досвіду цієї діяльності розглянуто шляхи, методи і педагогічні технології, які допомагають успішно вирішити це завдання. Наведено також застосовувану технологію контролю знань студентів.
Обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління
(Класичний приватний університет, 2017) Чеботарьов, Микола Корнійович
У статті обґрунтовано педагогічні умови, які включають: забезпечення спрямованості майбутніх менеджерів на формування готовності до адаптивного управління; активізацію взаємодії викладачів і студентів, яка спрямована на ефективну включеність у процес формування готовності до адаптивного управління; використання інноваційних технологій для формування готовності майбутніх менеджерів до адаптивного управління.
Особливості формування педагогічної компетентності майбутніх викладачів машинобудівних факультетів технічного університету
(Українська інженерно-педагогічна академія, 2007) Пономарьов, Олександр Семенович; Гайворонська, Вікторія Володимирівна
У статті розглянуто дидактичні умови підвищення ефективності формування педагогічної компетентності викладачів машинобудівних факультетів вищих технічних закладів освіти. Проаналізовано організаційно-методичні чинники, які забезпечують індивідуальний розвиток студента і його спрямованість на викладацьку діяльність. Показано необхідність переходу орієнтації цільової підготовки викладача від кваліфікації до компетенції.