Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Сутність науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів
(Класичний приватний університет, 2021) Резнік, Світлана Миколаївна; Соколова, Тетяна Володимирівна
У статті висвітлено розвиток педагогічної думки стосовно понять «компетентність», «пізнавальна компетентність», які є ключовими в компетентнісному підході в професійній освіті. Проаналізовані споріднені поняття: «пізнавальна компетентність», «науково-пізнавальна діяльність», «науково-пізнавальна компетентність», зміст яких має спільні й відмінні риси. Визначено, що науково-пізнавальна компетентність співвідноситься зі сферою науково-пізнавальної діяльності майбутнього інженера, що це особлива, ведуча діяльність для осіб старшого юнацького віку (студентства), яка характеризується засвоєнням певних знань, вмінь, навичок, розвитком здібностей, інтелекту, інтересу до пізнання та формуванням низки якостей (критичності, самостійності, незалежності, відповідальності тощо), які формуються в процесі цієї діяльності. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило відзначити, що пізнавальна компетентність характеризується: вирішенням реальних професійних завдань, сформованими знаннями, вміннями, здатністю до продуктивного пізнання, накопиченням досвіду, здатністю до творчості, нестандартого мислення, здатністю до самовдосконалення, самоосвіти. Ураховуючи погляди вітчизняних та зарубіжних вчених, визначено сутність поняття «науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів» науково-пізнавальна компетентність майбутніх інженерів як здатність особистості, яка характеризується мотиваційним прагненням до пізнання, активною дослідною діяльністю, уміннями аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення та особистісними якостями критичності, самостійності, незалежності, відповідальності, що забезпечують можливість ефективно виконувати інженерні професійні функції та бути конкурентоспроможним. Перспективи дослідження полягають у визначенні структурних компонентів науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки та вивченні підходів щодо формування науково-пізнавальної компетентності майбутніх інженерів у процесі природничої підготовки.
Структура професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей
(Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2015) Мовчан, Яна Олександрівна
У статті подано обґрунтування структури професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей. Запропоновано досліджувати процес професійної соціалізації у контексті запропонованих компонентів та їх показників.
Моделювання професійної діяльності як підґрунтя процесу формування готовності до самовдосконалення майбутнього інженера
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
Встановлений перелік типових комплексних завдань та частка трудових затрат для виконання різних функцій залежно від профілю інженера. Зазначено, що наведені характеристики є підґрунтям для створення нормативної моделі діяльності професіонала та інформаційно-психологічного забезпечення професійної підготовки й виховання майбутніх інженерів-професіоналів.
Професійна діяльність інженера
(НТУ "ХПІ", 2017) Хавіна, Ірина Валер'ївна; Праженік, Аліна Вадимівна
У статі аналізуються етапи становлення та розвитку інженера як професійного діяча. Розглядається роль інженера на сучасному ринку праці. Детально розглядається та аналізується інженерне мислення та його відмінності від мислення інших фахівців.
Формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін
(Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2014) Квасник, Ольга Віталіївна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ, 2014. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів. У дисертації вивчено сучасний стан дослідження питання формування соціокультурної компетентності в педагогічній теорії та практиці; соціокультурну компетентність студента технічного університету визначено як інтегративну якість особистості фахівця інженерно-технічного напряму, що відображає його здатність до соціокультурної діяльності та спілкування в полікультурному професійному середовищі та соціумі в цілому; обґрунтовано взаємопов‘язані структурні компоненти соціокультурної компетентності (емоційно-моральний, діагностично-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-комунікативний, особистісний); визначено критерії (емоційно-ціннісний, аналітико-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-практичний, мотиваційно-цільовий), показники та рівні (високий, достатній, низький) її сформованості у студентів технічних університетів; розроблено та впроваджено модель формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; здійснено відбір змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення дисциплін «Психологія», «Педагогіка» та «Психологія управління» психолого-педагогічного циклу; експериментально перевірено ефективність впровадження відібраних змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності.
Професійно-кар'єрний розвиток та самовдосконалення майбутнього інженера засобами інтелектуально-ігрової практики
(Класичний приватний університет, 2016) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
Статтю присвячено проблемі підвищення якості фахової підготовки майбутніх інженерів до професійної діяльності. У центрі уваги перебувають питання визначення сутності і змісту інтелектуально-ігрової практики як засобу професійно-кар’єрного розвитку й самовдосконалення майбутнього інженера. Визначається зміст і сутність етапів проектування моделі професійно значущих якостей майбутніх інженерів, які спрямовані на його професійно-кар’єрний розвиток й самовдосконалення під час фахової підготовки в умовах технічного університету.
Філософсько-педагогічні аспекти професійно-особистісного саморозвитку та самовдосконалення майбутнього інженера
(Класичний приватний університет, 2016) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
Автор з'ясовує сутність філософсько-педагогічних поглядів Г. С.Сковороди, що знайшли своє втілення у концепції «Сродної праці» і виступають класичною спадщиною у проблематиці саморозвитку особистості. Розглянуто важливість змісту теоретичних філософсько-педагогічних аспектів для суб'єктів освітнього процесу і практичних кроків, які визначатимуть ефективність процесу особистісно-професійного саморозвитку і самовдосконалення майбутніх інженерів. Наголошується, що процес розвитку й самовдосконалення особистості визначається усвідомленням нею самозміни, самокорекції й саморегуляції й цілеспрямованістю їх здійснення. Обговорюються провідна ідея технології особистісно-професійного проектування майбутнього інженера та організаційні й психолого-педагогічні умовами її застосування у його підготовці.
Необхідність удосконалення методик формування знань щодо психології безпеки професійної діяльності у фаховій підготовці майбутніх інженерів, психологів та викладачів вищої школи
(Класичний приватний університет, 2015) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Демідова, Юлія Євгенівна
У статті обґрунтовано важливість формування знань з психології безпеки професійної діяльності у фаховій підготовці студентів інженерного та психолого-педагогічного профілю. Запропоновано практичні кроки з удосконалення методик формування відповідних знань безпеки діяльності, розвитку стійких навичок безпечних прийомів праці, формування загальної культури безпеки на всіх рівнях виробничого алгоритму.
Особливості викладання гуманітарних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі
(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2010) Підбуцька, Ніна Вікторівна
Автором розкривається проблема професійної підготовки майбутніх інженерів, особливості викладання циклу гуманітарних дисциплін. Визначена проблема розглядається в рамках концепції формування гуманітарно-технічної еліти.
Формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників: результати експерименту
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2007) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті проаналізовані особливості організації формувального етапу експерименту з метою формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника. Виділено критерії та показники сформованості конфліктологічної культури: інтелектуально-пізнавальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний та предметно-практичний. Здійснено обґрунтування і забезпечення реалізації педагогічних умов, що дозволили виявити ефективність методики формування конфліктологічної культури.