Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Завдання самоосвіти майбутніх інженерів-бакалаврів в умовах математичної, хімічної та професійної підготовки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Романовський, Олександр Георгійович; Солодовник, Тетяна Олександрівна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Гура, Тетяна Віталіївна
Статтю присвячено проблемі самоосвіти як феномену у швидкозмінних реаліях сьогодення. У ході дослідження доведено актуальність володіння високим рівнем самоосвітньої компетентності як важливої складової професійної компетентності майбутнього фахівця технічного профілю, визначено та проаналізовано провідні завдання самоосвіти майбутніх інженерів-бакалаврів в умовах математичної, хімічної та професійної підготовки.
Сутність та структурні компоненти базової професійної компетентності майбутніх інженерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Кузнецова, Ганна Анатоліївна
Проаналізовано поняття "компетентність", "професійна компетентність", "базова професійна компетентність", "базова професійна компетенція", “математична компетентність”. Проведено порівняння понять базової професійної компетентності і базової професійної компетенції. На основі аналізу і порівняння зазначених понять, отримано визначення поняття "базова професійна компетентність майбутнього інженера". Охарактеризовано структурні компоненти базової професійної компетентності майбутнього інженера.
Психологічні особливості мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх інженерів як фактор розвитку їх лідерського потенціалу
(Видавничий дім "Гельветика", 2017) Мовчан, Яна Олександрівна
У статті розглядаються психологічні особливості мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх інженерів як фактор розвитку їх лідерського потенціалу. Визначено факторну структуру мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх фахівців. За допомогою кластерного аналізу отримано типологічні характеристики мотиваційно-ціннісної сфери, сформовані у профілі. Виявлено особливості мотиваційних профілів майбутніх інженерів-лідерів.
Дослідження мотиваційно-ціннісного компоненту професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей
(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016) Мовчан, Яна Олександрівна
Досліджується мотиваційно-ціннісний компонент професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей. Виділено показники мотиваційно-ціннісного компоненту. Проаналізовано результати дослідження за різними рівнями прагнення майбутніх інженерів працювати за спеціальністю.
Spiritual and moral value orientations as a guarantee of personally significant qualities of student youth
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Kostyria, Iryna; Filipenko, Larysa
In the article it is studied out that the spiritual and moral value orientations education of students is becoming increasingly important. It is determined that the need to establish in education approaches that ensure a harmonious balance of moral and professional qualities of graduates of higher education institutions is emphasized in the strategic documents of education of Ukraine. The research emphasizes that the effectiveness of spiritual and moral education of future engineers is realized due to students' awareness of the essence of spiritual and moral value orientations, as well as stimulating the need for professional self-development of future professionals. The article describes the implementation of the author's special course “Spiritual and moral value orientations: ways of education” in the educational process of Kharkiv National Automobile and Road University.
Formation of the leadership position of professionals in higher education institutions
(LUMEN Publishing House, Romania, 2020) Shelestova, Liudmyla; Kostyria, Iryna; Fedyaeva, Valentina; Brychok, Svitlana; Bohomolova, Maryna; Tomashevska, Iryna
The article theoretically substantiates, develops and experimentally verifies pedagogical conditions for forming the leadership position of future engineers in higher education institutions of technical profile. The concept of the leadership position of a future engineer was first defined as a conscious willingness to fulfill the role of a leader and the totality of all relations of his personality to the reality formed in a certain system of group relationships generated by this awareness. The basic components of a leadership position are defined: motivational-value, cognitive, activity and personal. It is experimentally proved that pedagogical conditions of formation of the leadership position of the future engineer in the institution of higher technical education are: involvement of students in practical independent activity, which involves the application of organizational, communicative, cognitive, reflexive skills and causes the manifestation of their leadership; modeling of profession-ally oriented tasks, which require students to choose the best ways of leadership influence in situations of dialog and group interaction; nurturing a valuable attitude to leadership in out-of-class and classroom work. The model of realization of pedagogical conditions of formation of the leadership position of future engineers in institutions of higher technical education has been developed, which includes the purpose, methodological approaches, methodological support of the realization of pedagogical conditions, estimation of levels of formation of leadership position in future engineers. The special importance of the complex and consistent introduction of pedagogical conditions in work with future engineers is shown.
Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах
(Вінницький державний педагогічний університеті ім. Михайла Коцюбинського, 2018) Костиря, Ірина Валентинівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2018. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої освіти технічного профілю. В дисертації вперше визначено поняття лідерської позиції майбутнього інженера, як усвідомленої готовності до виконання ролі лідера та сукупності всіх відносин його особистості до дійсності, що склалася в певну систему групових взаємовідносин, породжених цим усвідомленням. Базовими компонентами лідерської позиції визначено: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний. Експериментально доведено, що педагогічними умовами формування лідерської позиції майбутнього інженера у закладі вищої технічної освіти є: залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь і зумовлює прояв їх лідерської позиції; моделювання професійно-орієнтованих завдань, що вимагають від студентів вибору оптимальних способів лідерського впливу у ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; виховання ціннісного ставлення до лідерської позиції в позааудиторній та аудиторній роботі.
Психологічні предиктори академічних досягнень майбутніх інженерів
(Cхідноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2015) Підбуцька, Ніна Вікторівна
У статті розглянуті психологічні предиктори досягнень у навчальній діяльності у студентів інженерно-технічних спеціальностей. За допомогою теоретичного аналізу літератури визначені можливі детермінанти академічної успішності, якими стали: особливості мотиваційної сфери, саморегуляцію різних видів психічної активності та певні індивідуально-психологічні властивості особистості. За допомогою регресійного аналізу на статистично значущому рівні визначено предиктори: мотиви творчої самореалізації, домінування-підпорядкованість, гнучкість та пошук вражень - уникнення вражень. У дослідженні загалом прийняло участь 94 респонденти. Джерел – 6.
Роль самодетерминации и рефлексивности в карьерных ориентациях будущих инженеров
(Саратовский национальный исследовательский государственный университет имени Н. Г. Чернышевского, 2015) Подбуцкая, Нина Викторовна
Изложены особенности карьерных ориентаций будущих инженеров, которые определяют вектор профессионального становления и уровень развития профессионализма. Представлены результаты эмпирического исследования, выполненного на репрезентативной выборке (N = 82, М = 20,03 лет; студенты 2-6 х курсов Национального технического университета «Харьковский политехнический институт» различных технических специальностей) с применением диагностического инструментария: методики «Опросник самоорганизации деятельности» Е. Ю. Мандрикова; методики «Опросник карьерных ориентаций “Якоря карьеры”» (Э. Шейна, в адаптации В. А. Чикера, В. Э. Винокуровой); «Методики дифференциальной диагностики рефлексивности» (Д. А. Леонтьева), «Шкалы самодетерминации личности» (Б. Шелдона, в адаптации и модификации Е. Н. Осина); методов математической статистики: описательного анализа, корреляционного, регрессионного, однофакторного дисперсионного анализов. Установлены роль и значимость особенностей самодетерминациии рефлексивности в определенных карьерных ориентациях (служения и вызова). Прикладной аспект исследуемой проблемы может быть реализован в разработке программы психологического сопровождения студентов технических специальностей для формирования базового уровня профессионализма во время профессиональной подготовки в вузе.