Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Нові психоактивні речовини – соціальні та медичні загрози для держави, пов'язані з ними
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Чубенко, Олександр Владкорович; Грень, Лариса Миколаївна ; Чорна, Ольга Володимирівна
У статті доведено, що нові психоактивні речовини представляють соціальні та медичні загрози для держави; розглянуто роль механізмів державного управління у збереженні і зміцненні здоров’я населення; висловлено про невідповідність стану профілактичної і соціальної роботи рівню загрози наркоманії в державі; розглянуто групи нових психоактивних речовин та актуальність їх вивчення, що обумовлено різким зростанням вилучень, важких інтоксикацій (у т.ч. з летальними наслідками). Розкрито соціальні наслідки розповсюдження нових психоактивних речовин. Зроблено акцент на тому, що держава повинна приділяти більше уваги щодо забезпечення матеріальної бази токсикологічних лабораторій у країні.
Сурвівалізм як прояв кризи ідеології етатизму
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Мотенко, Ярослав Володимирович; Шишкіна, Євгенія Костянтинівна
У статті розглянуто феномен співіснування етатичної концепції колективного порятунку суспільства в екстремальних умовах з альтернативною, сурвівалістичною концепцією, в основу якої покладено особисті, егоїстичні інтереси окремого громадянина. Визначено причини поширення ідеології сурвівалізму. Виділено її головні складові: есхатологічність, індивідуалізм, прагматизм, лабільність політичних переконань, культ зброї, психологічна готовність до радикальних дій з метою захисту власних інтересів, прагнення до автаркії у власному господарстві та індиферентне ставлення до діяльності державних органів влади.
Європейська модель соціальної політики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Гаєвая, Олександра Валентинівна
Про балансування соціальної політики в суспільстві. Моделі соціальної політики - статична і динамічна. Використання державного соціального інтервенціонизму (державного втручання).
Розвиток громадянського суспільства: взаємозобов'язання і взаємовідповідальність між основними учасниками соціального діалогу
(Національний університет цивільного захисту України, 2014) Мороз, Володимир Михайлович
Наведено результати теоретико-методологічного обґрунтування проблематики розвитку громадянського суспільства в контексті змісту взаємозобов'язань та взаємовідповідальності між основними учасниками соціального діалогу. Визначено місце та роль довіри у межах політико-правових питань щодо забезпечення розвитку громадянського суспільства. Сформовано висновки щодо узгодження прав і обов’язків держави та громадянина через призму порушеної проблематики.
Співвідношення понять права та моралі
(НТУ "ХПІ", 2017) Сємко, Михайло Олександрович; Шаблевська, Ірина Юріївна
У статті висвітлюється питання співвідношення понять моралі та права, з точки зору поглядів Г. Кельзена, як взаємозв'язку та взаємодії певних соціальних норм, соціальних регуляторів. Автори у рамках так званої "чистої" теорії права Г. Кельена проводять аналіз взаємодії, протистояння моралі і права, та прояв цього співвідношення у конкретному соціумі: державі, суспільстві, локальному світоглядному вимірі.
Роль свободы в формировании личности
(НТУ "ХПИ", 2017) Муренко, Елена Леонидовна
Анализируя такое глобальное понятие как свобода, данная статья рассматривает сущность и значение морального выбора и ответственности личности, как основных составляющих критериев в формировании современного человека. Основываясь на историческом опыте поколений, можно сделать вывод, что только определив свой жизненный путь, своё место в обществе и моральную ответственность, человек обретает достоинство, индивидуальность и истинную свободу.
Особливості функціонування вищої школи України в умовах формування громадянського суспільства
(НТУ "ХПІ", 2015) Костючков, С. К.
У статті розглянуто особливості функціонування вищої школи України в умовах нового громадянського суспільства; підкреслюється, що в першій декаді ХХІ століття в Україні відбуваються кардинальні, навіть доленосні соціально-політичні, економічні, культурні й духовні трансформації, а саме: розвиваються механізми ринкової економіки, функціонують інститути демократії та багатопартійна система, українське суспільство стало більш монолітним, патріотично орієнтованим, відкритим. Автор акцентує увагу на тому, що на відміну від традиційних практик, формування громадянського суспільства в Україні відбувається як під тиском глобальних змін, так і у межах процесу модернізації, тобто комплексу соціальних, економічних, політичних, культурних та інтелектуальних трансформацій, характерних для країн молодих демократій. Зазначено, що громадянське суспільство хоча і є у певному розумінні поняттям трансісторичним, у кожну епоху когерує із проявами політичного життя і реагує на його стимули, а отже – приймаючи на себе знакозмінні навантаження, забезпечує соціальну раціональність, виявляючи себе як постійно змінюване, а отже – безперервно нове громадянське суспільство.