Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Взаємозв'язок емоційного інтелекту та лідерських якостей у студентів
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Підбуцька, Ніна Вікторівна; Книш, Анастасія Євгенівна; Штученко, Ірина Євгенівна
У даній статті розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов’язані з проблемою формування лідерських якостей. Наведено результати досліджень лідерських якостей студентів технічних і гуманітарних спеціальностей в період навчання у вищому закладі у взаємозв’язку з емоційним інтелектом. Виявлено особливості лідерських якостей у групах випробовуваних з різним рівнем емоційного інтелекту, а також зв’язок між лідерськими якостями і емоційним інтелектом. Досліджено особливості лідерських якостей у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. Найвищі показники за результатами дослідження демонструє група студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту, що свідчить про вміння управляти своїми емоціями та поведінкою, вміння вирішувати проблеми. Вони демонструють високий рівень організаційних здібностей, вміння працювати з групою. Їх дії спрямовані на досягнення цілей. Найменші показники за результатами дослідження виявлено у групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту. Вони не достатньо уявляють, як завоювати авторитет серед людей, при організації справ не враховують думку товаришів. В складних ситуаціях їм складно знайти вихід. Вони не вміють контролювати роботу своїх товаришів, знаходити спільну мову з людьми. Досліджено взаємозв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями у студентів технічних та гуманітарних спеціальностей. У групі студентів технічних спеціальностей з високим рівнем емоційного інтелекту встановлено позитивні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та усіма шкалами лідерських якостей. У групі студентів гуманітарних спеціальностей з низьким рівнем емоційного інтелекту не встановлено кореляційних зв’язків між емоційним інтелектом та лідерськими якостями. В інших групах студентів встановлено певні кореляційні зв’язки між емоційним інтелектом та лідерськими якостями.
Motivation Behind the Preference of Distance Education of Higher Education Students
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2022) Pidbutska, N. V.; Knysh, A. Ye.; Chebakova, Yu. G.; Shtuchenko, I. Ye.; Babchuk, Olena
It was determined that 38% of students are positive about distance education and see great opportunities for its implementation. But only 22.75% of students consider distance learning to be the best option for educational process organisation, and 21.8% are in favour of an exclusive face-to-face format. The most popular form among students is a mixed form of education (55.45%). Students with a positive attitude to distance education are characterised by the highest scores on intrinsic motivation, self-efficacy and career motivation.
Connection between personal perfectionism and efficiency of students’ learning activities
(Foundation Pro Scientia Publica, Poland, 2020) Romanovskyi, O. G.; Pidbutska, N. V.; Shtuchenko, I. Ye.; Knysh, A. Ye.
The level of learning efficiency of students depends on the pace of learning, the quality of learning, the ability to generalize and synthesize new information. Positive statistically significant correlations were found between perfectionism and student learning efficiency.
Психологічні чинники формування стану щастя особистості під час воєнного стану
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Романовський, Олександр Георгійович; Штученко, Ірина Євгенівна; Татієвська, Марія Маратівна ; Вракіна, Вікторія Вікторівна
Розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов'язані з проблемою формування стану щастя особистості. Виявлено особливості психологічних чинників щастя особистості залежно від його рівня під час військового стану. Встановлено, що респонденти з високим рівнем щастя в порівнянні з респондентами з низьким рівнем щастя відчувають спроможність впливати на важливі події у своєму житті, можливість керування ними, мають цілі на майбутнє. Вони відчувають радість; теплі почуття, прихильність і причетність стосовно інших. Емпірично доведено, що за допомогою тренінгової програми є можливість позитивного впливу на цільову сферу особистості, що сприяє покращенню стану щастя респондентів, усвідомленню життєвих і професійних цілей.
Особливості саморегуляціїї особистості з різним рівнем емоційності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Штученко, Ірина Євгенівна; Картавкіна, Юлія
У даній статті розглянуто основні підходи, які були сформовані та набули свого розвитку у межах досліджень українських та зарубіжних вчених, що пов'язані з проблемою формування саморегуляції поведінки особистості. Виявлено особливості характеристик саморегуляції студентів з різним рівнем емоційності в період навчання в закладі вищої освіти. Встановлено, що у студентів з низьким рівнем емоційності в порівнянні зі студентами з високим рівнем емоційності сформована потреба в усвідомленому плануванні діяльності, цілі висуваються самостійно. Студенти здатні продумувати способи своїх дій і поведінки для досягнення намічених цілей; здатні швидко оцінити зміну значущих умов і перебудувати програму дій. Гнучкість дозволяє адекватно реагувати на швидку зміну подій і успішно вирішувати поставлені завдання.