Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 25

Проблематика гендерної рівності в професійній (професійно- технічній освіті): нормативно-правовий аспект
(ТОВ "Константа", 2018) Грень, Лариса Миколаївна
Механізми державного управління забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти
(Національний університет цивільного захисту України, 2019) Грень, Лариса Миколаївна
Державні регулювання якості професійно-технічної освіти: аналіз стану розвитку проблематики
(Національний університет цивільного захисту України, 2018) Грень, Лариса Миколаївна
Порівняння змісту нормативно-правових документів України, Республіки Білорусь, Російської Федерації щодо визначення категорії змісту професійної (професійно-технічної) освіти
(Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2018) Грень, Лариса Миколаївна
Застосування механізму державного управління знаннями в системі професійної (професійно-технічної) освіти
(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління, 2019) Грень, Лариса Миколаївна
Державне управління професійно-технічною освітою: теоретико-методологічний аспект
(Видавничий дім "Гельветика", 2019) Грень, Лариса Миколаївна
У статті досліджено теоретико-методологічні аспекти державного управління професійно-технічною освітою в Україні. Наведено концептуалізацію змісту категорій "методологія", "методологія наукових досліджень". За результатами аналізу наукових джерел, визначено зміст та практику реалізації державного управління розвитком професійно-технічної освіти. Розкрито теоретико-методологічне підґрунтя державного управління розвитком системи ПТО через з’ясування змісту таких основних детермінант, як категорії, принципи, норми, цінності, методи, способи, парадигми.
Управління професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях: зарубіжний досвід
(Університет митної справи та фінансів, 2019) Грень, Лариса Миколаївна
На підставі досвіду економічно розвинених країн (Сполучених Штатів Америки (США), Німеччини, Франції, Канади) з’ясовано, що є пряма залежність темпів удосконалення та розвитку виробництва від рівня професійної підготовки кадрів; розглянуто відповідальність урядів окремих штатів США за стан справ у галузі професійної освіти, при управліннях яких функціонують Бюро директора з питань професійної освіти, Ради професійного навчання, а на федеральному рівні – Бюро професійної освіти й освіти дорослих з підпорядкованим йому Національним науково-дослідним центром професійного навчання і Національна консультативна рада з фахової освіти. Розглянуто систему навчання у Німеччині, де підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за дуальною формою навчання; з’ясовано, що держава контролює навчання у професійній школі, а торгово-промислова і реміснича палати здійснюють контроль навчання на виробництві; доведено, що на підставі Закону про професійну освіту регламентуються права й обов’язки підприємця і того, хто навчається. Доведено сувору централізацію системи освіти Франції, де підготовка кадрів у державних і приватних ліцеях перебуває під контролем держави; з’ясовано, що єдина стратегія в галузі професійного навчання розробляється міністерством професійної освіти, а відповідальність за фінансування професійних ліцеїв несе держава. З’ясовано, що у межах проєкту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні" було вивчено досвід канадської системи професійної освіти, яка, на відміну від української, є децентралізованою; доведено, що в Канаді в кожній провінції діє власна система професійної підготовки, проте управління ПТНЗ здійснюється за допомогою громадських формувань і у кожному закладі працює рада директорів (представників територіальної громади), яка здійснює стратегічне управління і до компетенції якої належить призначення і звільнення керівництва закладу професійної освіти. Обґрунтовано доцільність впровадження найкращого досвіду розвинених країн щодо управління вітчизняною професійно-технічною освітою на державному та регіональному рівнях, а саме: – реалізацію дуальної форми навчання у професійно-технічних навчальних закладах; – запровадження прямих фінансових стимулів для підприємств, які організують професійну підготовку, у формі надання пільг, відшкодування витрат на неї або грантів; – упровадження механізмів посилення соціально-економічного захисту працівників та учнів професійно-технічної освіти.
Специфіка державного управління розвитком системи професійної (професійно-технічної) освіти на державному та регіональному рівнях
(Видавничий дім "Гельветика", 2019) Грень, Лариса Миколаївна
У статті проаналізовано дисертації з розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти на державному та регіональному рівнях вітчизняних учених, а саме: Л. Коробко "Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні" (25.00.02 – механізми державного управління); П. Кухарчука "Державно-громадське управління системою професійно-технічної освіти в Україні (регіональний аспект)" (25.00.02 – механізми державного управління); А. Мазака "Управління освітньою галуззю в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: регіональний аспект" (25.00.02 – механізми державного управління); І. Найди "Механізми державного регулювання у сфері працевлаштування молодих спеціалістів" (25.00.02 – механізми державного управління). Автором звернено увагу на наукові роботи зарубіжних дослідників: Nor lisa Sulaiman, Kahirol Mohd Salleh "The development of technical and vocational education and training (tvet) profiling for workforce management in Malaysia: Ensuring the validity and reliability of tvet data", Erni Munastiwi "The Management Model of Vocational Education Quality Assurance Using ‘Holistic Skills Education (Holsked)". Доведено, що в сучасних умовах ринкової економіки необхідним є ефективне управління розвитком системи професійної (професійно-технічної) освіти на державному і регіональному рівнях, проте централізація управління нею призводить до посилення невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили, дефіциту певних професій на ринку праці. Консолідація державного і регіонального рівнів управління розвитком системи професійної (професійно-технічної) освіти сприятиме вирішенню ключової проблеми – приведення підготовки кваліфікованих робітників у відповідність до потреб ринку праці. Розкрито кореляцію методологічних принципів реалізації державної регіональної політики із принципами регіонального управління розвитком системи професійної (професійно-технічної) освіти (системності, єдності економічного та соціального ефектів, відповідності світовим пріоритетам розвитку, наступності в часі). За проведеним аналізом наукової літератури щодо порушеної проблематики зроблено висновок про те, що першочерговим завданням державної політики в галузі освіти, й професійної (професійно-технічної) зокрема, має стати децентралізація з ключовою роллю держави у цьому процесі. Доведено, що створення навчально-практичних центрів є важливою платформою для підготовки учнів та додаткових можливостей для самих закладів профосвіти. Наведено дані про навчально-практичні центри в регіонах України, де лідерами за їх кількісним показником виступають Сумська й Чернігівська області (І місце), друге місце посідають Вінницька й Хмельницька області, третє місце – Івано-Франківська та м. Київ. Доведено, що управління розвитком системи професійної (професійно-технічної) освіти буде ефективним за умови взаємодії органів державної влади з органами громадського самоврядування.
Державна політика в галузі управління сферою професійно-технічної освіти: характеристика змісту та обґрунтування напрямів
(Видавничий дім "Гельветика", 2019) Грень, Лариса Миколаївна
У статті проаналізовано дисертаційні дослідження з формування та реалізації державної політики у сфері освіти України Є. Краснякова "Державна політика в галузі освіти в Україні: теоретико-історичний аспект" (25.00.01 – теорія та історія державного управління); М. Легенького "Адміністративно-правові засади формування та реалізації державної політики у сфері освіти"; В. Пономаренка "Дослідження та аналіз освітньої політики в Україні" (23.00.01 – теорія та історія політичної науки); М. Хитько "Стратегічне планування в системі державного управління освітою" (25.00.02 – механізми державного управління) та Н. Шульги "Державна освітня політика як інструмент соціально-економічного розвитку" (25.00.01 – теорія та історія державного управління). Розглянуто концептуалізацію змісту наукових поглядів щодо змісту поняття "державна освітня політика", конкретизовано зміст і напрями державної освітньої політики в галузі управління професійно-технічною освітою. Доведено, що вирішенню проблем, що стоять перед професійною освітою (зростання дефіциту робітничих кадрів на ринку праці України та низька соціально-економічна мотивація суспільства до здобуття професійних кваліфікацій; тенденція до погіршення показників України в міжнародних обстеженнях конкурентоспроможності й інноваційної привабливості, що впливає на економічний розвиток України; збільшення частки молоді, яка намагається здобувати вищу освіту, зокрема, за кордоном; втрата привабливості та престижності професійної освіти; зниження соціального статусу педагога професійної освіти), сприятиме виважена державна політика в галузі управління сферою професійно-технічної освіти. Розглянуто головні новації законопроєкту "Про професійну (професійно-технічну) освіту, які можна об’єднати у три блоки: 1. Забезпечення якості освіти. 2. Децентралізація управління та фінансування закладів. 3. Розвиток державно-приватного партнерства. Доведено, що напрями державної освітньої політики в галузі управління професійно-технічною освітою корелюють з основними напрямами державної освітньої політики України, що визначає реформування і модернізацію професійно-технічної освіти одним із найважливіших завдань освітньої політики держави: її відновлення, розвиток і виведення на рівень сучасних розвинених країн світу. Важливими перспективними напрямами щодо порушеної проблематики є обґрунтування специфіки державного управління розвитком системи професійно-технічної освіти на державному та регіональному рівнях.
Норми й цінності системи професійної (професійно-технічної) освіти як складники методології дослідження в галузі науки "Державне управління"
(Видавничий дім "Гельветика", 2019) Грень, Лариса Миколаївна
У статті розкрито зміст таких основних детермінант методології дослідження в галузі науки "Державне управління", як норми та цінності системи професійної (професійно-технічної) освіти. Доведено, що постійне оновлення нормативно-правового забезпечення в професійній (професійно-технічній) освіті України та розуміння її як соціальної цінності створює умови для якісної підготовки кваліфікованих робітників, сприяє підвищенню конкурентоспроможності професійної (професійно-технічної) освіти на ринку праці, інтеграції держави у світовий освітній простір.