Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 41

Формування лідерського потенціалу інтелігента
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр Семенович
Обґрунтовано значення розвитку лідерських якостей представників різних верств інтелігенції як важливої передумови успішного виконання ними своєї суспільної місії. Показано, що належний лідерський потенціал у поєднанні з високою загальною і професійною культурою інтелігента та його багатим духовним світом істотно підвищує можливості і творчої діяльності інтелігента, і з його впливу на розвиток духовності й культури широких верств населення. Проаналізовано сенс понять “інтелігентність лідера” та “лідерство інтелігента”, розкрито їхню роль в процесах суспільного розвитку. Показано цілі, зміст і характер формування рис і якостей лідерства та інтелігентності майбутніх фахівців Розглянуто можливість використання синергетичного ефекту, що виникає в результаті цільового розвитку якостей інтелігентності та лідерства студентів як майбутніх фахівців під час формування їхньої професійної та соціальної компетентності.
Моральна культура особистості як головна складова її духовності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тарасова, О. Ю.; Шаполова, В. В.
Професійно-етичні засади педагогічної діяльності
(ФОП Іванченко І. С., 2020) Романовський, Олександр Георгійович; Грень, Лариса Миколаївна; Середа, Наталія Вікторівна
В основу тексту лекцій покладено знання про професійно-етичні засади педагогічної етики, нормативно-етичні принципи, якими потрібно керуватися майбутньому фахівцеві педагогічного профілю у процесі спілкування із студентами, колегами. Курс базується на вивченні характеру професійно-етичної діяльності майбутнього педагога й етичних відносин у професійному середовищі. Призначено для здобувачів освітньо-наукового рівня "Доктор філософії" спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки".
Роль релігії у формуванні духовності майбутнього керівника
(ТОВ "Планета-Прінт", 2020) Костиря, Ірина Валентинівна; Анохіна, Анастасія Олександрівна
Інтелігенція. Проблема соціальної ідентифікації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Саух, Петро Юрійович
На основі аналізу сучасних соціальних трансформацій, небезпечних для суспільної стабільності, поглиблення відчуження населення від держави й недовіри громадян до закону та влади, глухоти вітчизняної провладної еліти до політично неупереджених рекомендацій і порад кращих представників інтелігенції, відслідковується як розпорошується й перетворюється в убогість ще недавній блиск феномена інтелігентності. У зв'язку з цим порівнюється мета, історична роль і значення інтелігенції з реальним станом її приниження в сучасній ситуації. На основі вибудуваного алгоритму класичної моделі інтелігентності, проблем її соціальної ідентифікації, з'ясовується рівень потенціалу і віртуальної здатності сучасної вітчизняної інтелігенції у справі гармонізації "розхитаного" суспільства і суперечливого глобалізованого світу. Доведено, що в ситуації, в якій опинився світ й наше багатостраждальне суспільство ХХІ століття, саме інтелігенція, як ніяка інша соціальна група, може усвідомити міру відповідальності за теперішній стан, оскільки саме вона володіє нелінійною силою, "йоржистістю", наполегливістю та озброєністю проти будь-яких природних, суспільних та історичних недосконалостей й недоречностей. Без інтелігенції і без духовної матриці життя суспільство не просто може стати неповноцінним та неповнокровним, а й таким, що втратить перспективу.
Формування духовності та вiдповiдальності як невід'ємних складових розвитку життєвої компетентності особистості
(НТУ "ХПІ", 2018) Міщенко, Світлана; Долгарєв, Анатолій Васильович
Розглянуто питання сутності та змісту понять "духовність" та "відповідальність", вказано на їхнє місце у структурі життєвої компетентності. Показано умови, які сприяють розвитку духовності та формуванню відповідальності, а також зазначено ті обставини, що затримують симбіоз їхнього впливу на життєствердження особистості, зокрема керівника. Зазначено структуру духовності, та схематично відтворено фактори, що безпосередньо впливають на формування відповідальності.
Педагогічна еліта як феномен сучасності: духовно-моральний контекст
(НТУ "ХПІ", 2017) Васянович, Григорій Петрович; Будник, Олена Богданівна
Розглянуто сутність і зміст поняття "педагогічна еліта" та обґрунтовано причини недостатньої ефективності впливу української педагогічної еліти на процес "вирощування" нової ґенерації молодого покоління. За результатами аналізу встановлено, що головними причинами такого стану є: соціально-економічна і духовно-моральна криза українського суспільства; міґраційна компонента демографічної кризи; недосконале й некритичне запозичення зарубіжного досвіду і його впровадження у навчально-виховний процес; недостатнє усвідомлення значною кількістю суб’єктів навчально-виховного процесу необхідності духовно-морального самоудосконалення. Визначено місце і роль духовно-морального ресурсу у процесі формування педагогічної еліти, проаналізовано пріоритети і духовно-моральні цінності елітної особистості педагога та роль педагогічної еліти у процесі освоєння і впровадження в життя європейських цінностей.
Національно-патріотичне виховання як пріоритет вищої освіти
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2017) Чадаєва, К. Ю.; Грень, Лариса Миколаївна
У статті визначені сутнісні ознаки поняття "патріотизм", яке відображує складне явище суспільного життя. Розкрито роль цього явища в життєдіяльності суспільства, доведено його актуальність для сьогодення. Обґрунтовано значення вищої освіти у формуванні патріотичного світогляду молоді. Наведено практичні приклади з реалізації національно-патріотичного виховання під час навчання студентів.
Формування духовного світу студентства як важливе завдання вищої школи
(Донецький національний технічний університет, 2017) Грень, Лариса Миколаївна; Чадаєва, К. Ю.
У статті розкрита роль вищого навчального закладу і педагогів у формуванні духовного світу студентства. Визначено поняття "культура", "духовність", "внутрішній світ особистості". Наведено практичні приклади з реалізації прищеплення молоді загальнолюдських цінностей, самореалізації її творчого потенціалу, реалізації духовних потреб в освітньо-виховному процесі кафедри (на прикладі тематичних вечорів "Колокольный звон пасхальный", роботи літературно-музичної студії; занять з релігієзнавства, етики та естетики).
Самооцінка моральних якостей студентів медичного коледжу
(НТУ "ХПІ", 2018) Даузе, Г. М.
В статті наголошується, що розвиток моральних якостей студентів-медиків потребує додаткової уваги та цілеспрямованого формування у навчально-виховному процесі медичного коледжу, оскільки за результатами анкетного опитування студенти-медики вважають, що розвиток їх інтелектуальних якостей зазнає значно більших змін, ніж розвиток моральних під час навчання у коледжі.