Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss
Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".
Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.
Переглянути
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Стан сформованості психологічних компонентів комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Заіченко, ВладиславВ статті розкривається тема комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності. Визначено компоненти комунікативної компетентності майбутнього фахівця зовнішньоекономічної діяльності, до яких віднесено: комунікативні навички, здатність долати комунікативні бар'єри, здатність до рефлексії та самовдосконалення задля подолання міжкультурних перешкод. Уточнено психодіагностичні інструменти визначення рівню розвитку компонентів комунікативної компетентності фахівця зовнішньоекономічної діяльності: КОС-2 (комунікативні та організаційні схильності), методика "Емоційні бар’єри" в міжособистісному спілкуванні, методика діагностики рівня рефлективності, тест "Смисложиттєвих орієнтацій". Внаслідок емпіричного дослідження визначено, що на високому рівні комунікативна компетентність майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності розвинена лише у 8% респондентів, переважна кількість респондентів продемонструвала середній рівень розвитку (64%), низький рівень – у 28% респондентів.Документ Морально-психологічні аспекти допомоги дітям у складних неонатальних випадках(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шаполова, Вікторія Валеріївна; Кохан, А. В.У даній темі розглядається морально-психологічна проблема дітей у складних неонатальних випадках, тобто передчасно народжених або з особливостями у пренатальному періоді розвитку. Розглядаються причини актуальності обраної теми. Описуються психоемоціональні етапи переживання матері з цього приводу та можлива поведінка батьків відносно дитини та шляхи оптимізації взаємозв’язку в цьому випадку.Документ Взаємозв'язок тривожності та самоефективності особистості(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2018) Підбуцька, Ніна Вікторівна; Штученко, Ірина ЄвгенівнаУ статті розглядається проблема розвитку сучасної особистості. Розкриваються зовнішні чинники, що зумовлюють тривожність людини. Визначається, що на досягнення успіху та самоефективність особистості впливає тривожність. За допомогою кореляційного аналізу емпірично доведено взаємозв'язок між особистісною та ситуативною тривожністю та само ефективністю особистості.Документ Method of experimental assessing of the model of the system of the innovative culture development of future manager of general secondary educational institution(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Kozlov, DmytroThe article is devoted to the description of individual parts of the experimental work, the general purpose of which was to determine the effectiveness of implementation of the developed structural and functional model of the system of the innovative culture development of the future manager of general secondary educational institution in the master training process. Defining the pedagogical experiment was the task of checking the effectiveness of pedagogical conditions for the mplementation of the specified structural and functional model, the ability to ensure the integrity of the process of development of the phenomenon under study.Документ Нейролінгвістичне програмування як засіб для розвитку лідерського потенціалу молодих викладачів та науковців(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Рилова, А. Д.; Штученко, Ірина ЄвгенівнаНа сьогоднішній день серед молодих науковців актуальною темою є використання новітніх технологій для стрімкого розвитку власного професійного потенціалу. Дана стаття розкриває сутність нейролінгвістичного програмування, як ефективного інструменту для розвитку лідерських якостей кваліфікованого спеціаліста.Документ Відповідальність як мета освіти(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Чеботарьов, Микола КорнійовичРозкрито роль відповідальності в житті людини і функціонуванні суспільства. Показано, що вона вимагає включення розвитку відповідальності в систему цілей освіти. Розглянуто основні передумови успішного їх досягнення. Підкреслено визначальну роль педагога, його відповідальності в особистісному розвитку майбутніх фахівців.Документ The concept of professional responsibility within the context of educating physical training and sports professionals(NTU "KhPI", 2018) Zinchenko, LinaThe article provides a look into the concept of responsibility, defines the meaning of professional responsibility, affirms its importance for the students of physical training and sports. To acknowledge the development of the students’ professional responsibility during university study, an expert survey was conducted; the experts were offered a questionnaire, compiled specifically to put together a set of professional qualities that characterize a specialist in the field of physical training and sports. Professional responsibility was identified by the experts as one of these qualities. Recommendations in favor of teaching professional responsibility as an imperative quality of a specialist were suggested.Документ Model of effеcient leadership(NTU "KhPI", 2018) Mikhailichenko, ValentinaThus, in studying this problem, we have identified the following approaches to nominating a person to a leader-chief position, which are the basis of a model of efficient leadership and can become a methodological basis for revealing, formation and development of leadership potential while training at a university, namely: personal and reflexive, cognitive and professional, values and motivational, behavioral (organizational and managerial), emotional, communicative.Документ Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(НТУ "ХПІ", 2018) Костиря, Ірина ВалентинівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 "Теорія та методика виховання". Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Вінниця, 2018. Дослідження присвячене таким актуальним у теорії і методиці виховання та педагогіці вищої школи питанням, як підготовка майбутніх інженерів-лідерів, а саме – питанням формування і розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів в освітньому процесі закладів вищої технічної освіти. За темою дослідження автором проведено аналіз літератури провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері педагогіки та психології, виявлено особливості формування лідерства в студентському середовищі та педагогічні умови формування й розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. У дослідженні розкрито сутність поняття «лідерська позиція майбутнього інженера», яке визначається як особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім інженером готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив. Встановлено, що лідерська позиція майбутнього інженера ґрунтується на його лідерському потенціалі та формується у процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної інженерної сфери. Лідерська позиція не є тотожною лідерському потенціалу або наявним лідерським здібностям, натомість вона формується на їх підґрунті саме в процесі успішної лідерської діяльності, що включає в себе здійснення організаційних та установчих дій у процесі роботи з групою послідовників, при цьому особистість майбутнього інженера поступово звільняється від впливу зовнішнього середовища, що дозволяє їй свідомо змінювати як середовище, так і саму себе, набуваючи лідерські якості, передусім: організаційні, комунікативні, когнітивні, морально-вольові та рефлексивні уміння. Лідерська позиція вимагає цілісного підходу при своєму розгляді, вона не може зводитися до набору окремих якостей і ознак й повинна розглядатися в аспекті особистості в цілому. Також доведено, що лідерська позиція проявляється через лідерську поведінку і діяльність, вона зумовлюється системою цінностей, ідеалів, відображаючи характер потреб, мотивів і переконань особистості. Тому до наукової новизни належить і подальший розвиток структури лідерської позиції, яка складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів. На підставі теоретичного обґрунтування дослідженої проблеми та результатів констатувального етапу експерименту обґрунтовано єдиний комплекс взаємопов'язаних між собою педагогічних умов формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: - залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь та зумовлює прояв їх лідерської позиції; - моделювання професійно-орієнтованих завдань, які вимагають від майбутніх інженерів вибору оптимальних способів лідерського впливу в ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; - виховання ціннісного ставлення майбутніх інженерів до лідерської позиції під час позааудиторної та аудиторної роботи. На підставі цього розроблено модель реалізації педагогічних умов формування лідерської позиції майбутніх інженерів, яке охоплює насамперед формування практичних лідерських навичок, особистісні зміни, зміну самооцінки, формування здатності до лідерського впливу та ефективної взаємодії з послідовниками і здатності до всебічного аналізу різноманітних виробничих ситуацій з позиції лідера, усвідомлення майбутніми інженерами унікальної цінності своєї лідерської позиції для досягнення життєвого та професійного успіху та виникнення у них мотивації до розвитку лідерської позиції. Щодо реалізації першої педагогічної умови формування лідерської позиції відзначається, що практична, самостійна діяльність із колективом інших людей дозволяє майбутньому інженеру розвинути організаційні навички, відчути відповідальність за інших та сформувати позицію відповідального лідера. Ця робота також стимулює у студентів креативність у процесі вирішення нестандартних завдань та підсилює усвідомлення важливості лідерської позиції для вирішення групових проблем. Самостійна робота також створює унікальні умови для прояву ініціативи та дає можливість студентові проявити власний підхід до вирішення завдань, що є найбільш адекватним його особистості, та сприятиме саморозкриттю. У дослідженні акцентується на тому, що найважливішою особливістю самостійної роботи майбутнього інженера є свідома зміна самого себе, у процесі якої активно відбувається набуття лідерських якостей, насамперед когнітивних та морально-вольових. Друга педагогічна умова формування лідерської позиції – моделювання проблемних ситуацій – передбачає набуття студентами технічних спеціальностей досвіду лідера як реального фахівця, оцінки власних можливостей у розв'язанні проблемних ситуацій та проявлення особистісних якостей лідера, що зумовлюються лідерською позицією майбутнього інженера. Найбільш відповідним для застосування автор вважає соціальний тип моделей, аргументуючи тим, що цей тип моделей реалізується через групові розігрування проблемних ситуацій, які мають певний професійно значущий контекст, і всі учасники соціального моделювання отримують для себе цінний досвід групової взаємодії, під час якої стимулюються прояви лідерських якостей майбутніх інженерів, мотивація до досягнення спільної мети та успіху. Кожен учасник цього моделювання має змогу виконувати різноманітні соціальні ролі, насамперед, роль лідера групи. В рамках моделювання професійно-орієнтованих ситуацій автор вважає найбільш доцільним використовувати такі методи активного навчання як: метод моделювання ситуацій; метод ділових та рольових ігор; метод аналізу конкретних ситуацій. Особливе значення в процесі застосування моделювання має суб'єктивний досвід студентів. Використовуючи свій досвід у процесі роботи над проектним або соціальним моделюванням, студенти розкриваються в особистісному плані, стають більш сприйнятливими до професійних та особистісних змін. Розробляючи третю педагогічну умову формування лідерської позиції, доводиться, що саме усвідомлення важливості лідерської позиції для досягнення професійного та особистісного успіху майбутнього інженера є однією з ключових умов її формування, доки майбутній фахівець інженерного профілю не усвідомить, навіщо йому рухатися у напрямку розвитку лідерської позиції, яку цінність для нього має лідерська позиція, його розвиток у цьому напрямку буде малоефективним. При вихованні ціннісного ставлення до лідерської позиції в позаудиторній та аудиторній роботі найбільш важливими автор вважає такі напрями: - усвідомлення майбутнім інженером значення лідерської позиції для гармонійної соціальної взаємодії в процесі реалізації професійних завдань; - розвиток ціннісного ставлення до групових інтересів у професійній сфері; - розуміння майбутнім інженером можливостей, що відкриває лідерська позиція у розвитку його кар`єри та професійної успішності; - виникнення у майбутнього інженера спрямованості на досягнення успіху, позитивного ставлення та вмотивованості до формування лідерської позиції; - усвідомлення морального змісту та моральних колізій у діяльності інженера зі сформованою лідерською позицією. Найбільш сприятливими для поглиблення розуміння майбутніми інженерами важливості лідерської позиції в аспекті особистісного, професійного та суспільного розвитку автор вважає такі інструменти реалізації третьої педагогічної умови, як: лекції проблемного викладу, бесіди, метод прикладу, педагогічної вимоги, громадської думки, вправляння, привчання, доручення, стимулювання та коригування, змагання. Уточнено критерії сформованості лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: мотиваційно-ціннісного, пізнавально-поведінкового, особистісно-рефлексивного, та відповідних показників, за якими визначались ефективність й результативність педагогічних умов щодо формування і розвитку лідерської позиції. Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці запропонованих педагогічних умов формування лідерської позиції у майбутніх інженерів. До експерименту було залучено 388 респондентів із чотирьох закладів вищої технічної освіти міста Харкова. Зафіксована позитивна динаміка за рівнем сформованості лідерської позиції довела дієвість реалізації авторських педагогічних умов та можливість їх широкого використання для розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів, що свідчить про досягнення мети дослідження та доведення її гіпотези. У дослідженні висвітлено роль психолого-педагогічної діагностики як системи безперервного спостереження, вимірювання, контролю, корекції і проектування професійно-значущих лідерських якостей майбутніх інженерів. Водночас підкреслюється необхідність для формування лідерської позиції майбутніх інженерів трьох взаємопов’язаних між собою обов'язкових складових: управлінської і психолого-педагогічної підготовки, обов'язкової управлінської практики та виховного характеру навчання. При цьому визначено, що виховний характер навчання особливо ефективно позначається на розвитку лідерської позиції студентів, якщо вони залучаються до різноманітних видів позааудиторної діяльності, яка сприяє особистісному зростанню майбутнього інженера-лідера. Як приклад інноваційної педагогічної технології з формування та розвитку лідерської позиції у дослідженні наведено розроблену автором програму спецкурсу «Підготовка студентів до самостійної роботи вихователями в дитячому оздоровчому таборі» для формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти у позааудиторній діяльності. Автором розроблено методичні рекомендації до організації освітньої роботи з теми «Формування лідерської позиції майбутнього інженера» для науково-педагогічних співробітників, які викладають дисципліни психолого-педагогічного циклу, що має практичне значення. Педагогічні умови, запропоновані в дослідженні, розроблялись з урахуванням їх значущої ролі в сучасній педагогіці як інструменту поєднання й адаптації традиційних підходів до виховання і навчання та новітніх педагогічних технологій, що спрямовано не просто на введення певних форм та методів роботи у освітній процес, а на створення особливо організованого професійного середовища, в якому майбутні інженери мають можливості для професійного й особистісного зростання шляхом свідомих змін та перетворення як оточуючого середовища, так і самих себе, набуваючи при цьому лідерських якостей, насамперед: когнітивних, комунікативних, організаційних, морально-вольових і рефлексивних умінь, формуючи власну лідерську позицію.Документ Внутренний мир студентов и механизмы его развития во время обучения в ВУЗе(Українська інженерно-педагогічна академія, 2016) Михайличенко, Валентина Евдокимовна; Грень, Лариса НиколаевнаВ статье раскрыто содержание внутреннего мира человека и роль системы образования в его формировании во время обучения. Именно в ВУЗах происходит становление и развитие профессионального самосознания студентов, от которого в значительной мере зависит успех их деятельности. В связи с этим актуальным является изучение потребностно-мотивационной сферы личности студента, формирование их направленности на успешную профессиональную деятельность. Показана роль целеобразования студентов и мотивации достижения, интегрирующих в единое целое структуру регулятивных процессов. Отмечена роль убеждений, которые во многом определяют то значение, которое мы придаем событиям, лежат в основе мотивации и поддерживают либо подавляют те или иные способности и формы поведения. Раскрыто содержание ценностно-смыслового подхода и в отношении личности преподавателя, что способствует раскрытию и реализации их потенциала, приобретению новых смыслов педагогической деятельности. Предложенные технологии благоприятно влияют на ценностно-смысловую составляющую внутреннего мира не только студентов, но и личности педагога, что обеспечивает формирование у них потребностей и интересов, мотивов и целей, которые активизируют их деятельность.