Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гура, Тетяна Віталіївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна
В публікації висвітлено результати дослідження лідерських якостей в процесі професійної підготовки студентів-іноземців технічного закладу вищої освіти. Особлива увага приділена якостям сучасного ефективного управлінця-лідера. Визначені шість ознак ефективних здібностей лідерів. В статті охарактеризовано особливості ефективного лідерства в бізнес-управлінні, військовій сфері тощо. В статті висвітлені пріоритетні напрямки розвитку ефективного лідерства. Представлені особливості структурного підходу при формуванні управлінського ефективного лідерства в закладі вищої освіти.
Innovative policy of the state to improve the system of incentives for the work of lecturers in the institutions of higher education of Ukraine
(Pomeranian University in Słupsk, Poland, 2020) Hren, L. M.
Ensuring the functioning and development of the education sector, its selfregulation at the national, regional and local levels requires state intervention through the implementation of an appropriate innovative educational policy; it has been proved that the issue of finding effective tools for motivating scientific and pedagogical personnel to activate and improve scientific pedagogical activity requires an innovative nature of state policy, and a rational personnel policy in a higher education institution will positively affect an increase in the institution's prestige as an employer, and optimize the motivational system.
Тренінгові технології як засіб розвитку емоційного інтелекту
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна
В публікації висвітлено поняття емоційний інтелект як здатності точно сприймати, оцінювати і виражати емоції. Особлива увага приділена аналізу тренінгу як формі активного навчання, метою якого є формування лідерського потенціалу майбутніх фахівців ЗВТО. В статті висвітлені основні принципи та методи тренінгової роботи, зокрема розглянуто тренінгову технологію для розвитку емоційного інтелекту. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту доведено необхідність розробки тренінгу для розвитку емоційного інтелекту для студентів технічного університету. Висвітлено особливості застосування тренінгових технологій під час формувального експерименту в експериментальній групі. В статті доведено ефективність застосування тренінгових технологій в ЗВТО для розвитку оемоційного інтелекту – основної складової лідерського потенціалу.
Формування духовності у студентів майбутніх лідерів машинобудівного профілю: самопізнавальний та саморозвивальний аспекти
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гура, Тетяна Віталіївна; Кравцова, Наталія Вікторівна; Конкін, Валерій Миколайович
В статті визначено, що розвитку духовності у майбутніх лідерів машинобудівного профілю у процесі навчання в закладах вищої освіти (ЗВО) може сприяти розвиток особистісних якостей: вольових, рефлексивних, усвідомлення своїх цілей і можливостей, освоєння навичок самопізнання і саморегуляції, розвиток самостійності. Формування духовності студентів технічних ЗВО безпосередньо залежить від тих смислів і цінностей, які вони знаходять у професійній діяльності. В статті доведено, що формування професійної свідомості студентів є підґрунтям для формування духовності студента-майбутнього лідера ТЗВО. Зроблений детальний аналіз самопізнанню як спрямованості людини на пізнання своїх фізичних, духовних можливостей і якостей. Особлива увага при формуванні духовності приділяється самооцінці, самосвідомості, самоконтролю, самовдосконаленню так як формування духовності вимагає наявності вольових якостей з боку студента-майбутнього лідера машинобудівного профілю. В статті підкреслений зв'язок самовдосконалення особистості з її самовихованням, самопрограмуванням на успіх. Доведено, що самопізнання – одне з найскладніших і наваж-ливіших завдань виховання духовності , оскільки воно зумовлює саморозвиток і самовдосконалення особистості студента - майбутнього лідера машинобудівного профілю.
Лідерська позиція як компонент особистості майбутнього фахівця
(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Костиря, Ірина Валентинівна; Філіпенко, Лариса Володимірівна
В статті розкрито поняття лідерської позиції майбутнього фахівця в контексті його зв’язків із особистісними якостями. Розглянуто останні дослідження, присвячені темі лідерської позиції. Уточнено, що лідерська позиція майбутнього фахівця представляє собою особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім фахівцем готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив, вона ґрунтується на лідерському потенціалі особистості й формується в процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної сфери. Представлені результати дослідження лідерської позиції у майбутніх фахівців різних професійних спрямувань. Визначено, що більшість майбутніх фахівців характеризуються наявністю необхідних для розвитку лідерської позиції особистісних рис, але їхній досвід під час здобуття освіти не дає можливості приміряти на себе роль лідера, що чинить негативний вплив на їхню мотивацію розвитку лідерства.
Напрями вдосконалення методик викладання навчальних дисциплін магістрам освітніх, педагогічних наук
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кайдалова, Лідія; Науменко, Наталія
Розглянуто проблеми професійної підготовки магістрів освітніх, педагогічних наук у закладах вищої освіти; досліджено теоретико-методичні засади удосконалення методик викладання навчальних дисциплін у професійній підготовці магістрів; доведено необхідність їх модернізації за рахунок впровадження інноваційних методів і технологій навчання, діалогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу. Реалізовано методику викладання навчальних дисциплін магістрам освітніх, педагогічних наук в умовах дистанційного навчання.
Рефлексія процесу атестації майбутніх державних службовців з української мови
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Резван, Оксана Олексіївна
У статті проаналізовано досвід проведення атестацій з вільного володіння українською мовою для осіб, які мають намір взяти участь у конкурсі на зайняття посад державної служби, ХНУМГ імені О. М. Бекетова. Представлено процедуру проведення атестаційних сесій. Визначено основні проблеми комунікативної компетентності (мовної та мовленнєвої компетенцій) осіб, що проходили атестацію у даному закладі. Сформульовано висновок про додаткові цільові можливості зазначеного заходу: визначення рівня загальної ерудиції та змісту особистісної громадянської позиції осіб, що атестуються; важливість для конкурентоздатності закладу вищої освіти забезпечення доброзичливого ставлення та справедливого оцінювання членами атестаційної комісії претендентів на державну службу, а також правильно організованого адміністрування зазначеного процесу; високі ризики корупції у закладах, що розташовані у регіонах з низьким рівнем конкуренції.