Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ppuss

Від 2014 року кафедра має назву "Педагогіка та психологія управління соціальними системами ім. акад. І. А. Зязюна", первісна назва – "Педагогіка та психологія управління соціальними системами".

Кафедра "Педагогіка та психологія управління соціальними системами" – перша та єдина в Україні кафедра серед технічних ЗВО України, яка цілеспрямовано займається проблемами лідерства та управлінської підготовки на різних рівнях освіти, створена 15 лютого 2000 року. Від 2000 року під керівництвом чл.-коресп. НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Георгійовича Романовського функціонує наукова школа лідерства "Формування особистості лідера в науці, освіті, бізнесі", від 2015 року – Центр лідерства.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора педагогічних наук, 1 доктор наук з державного управління, 12 кандидатів педагогічних, 11 – психологічних, 2 – технічних, 1 – мистецтвознавства, 1– філософських, 1 – наук з державного управління; 5 співробітників мають звання професора, 21 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Педагогічна акме-технологія формування відповідальності професіоналів-лідерів у процесі професійної підготовки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Середа, Наталія Вікторівна
Стаття присвячена проблемі формування відповідальності професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті. Автори бачать вирішення цієї проблеми шляхом розробки спеціальної педагогічної акме-технології. В роботі представлені характеристики структурних компонентів запропонованої технології (концептуальної, змістовної, процесуальних частин і програмно-методичного забезпечення). В ході дослідження визначено педагогічні умови формування відповідальності професіоналів-лідерів. Проаналізовано результати проведеного дослідження по встановленню впливу блоків факторів на сформованість відповідальності майбутніх професіоналів-лідерів в процесі підготовки в університеті.
Сутність та структурні компоненти базової професійної компетентності майбутніх інженерів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Кузнецова, Ганна Анатоліївна
Проаналізовано поняття "компетентність", "професійна компетентність", "базова професійна компетентність", "базова професійна компетенція", “математична компетентність”. Проведено порівняння понять базової професійної компетентності і базової професійної компетенції. На основі аналізу і порівняння зазначених понять, отримано визначення поняття "базова професійна компетентність майбутнього інженера". Охарактеризовано структурні компоненти базової професійної компетентності майбутнього інженера.
Pedagogical acme-technology of formation of responsibility among leader-professionals during the process of professional education
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Dubinina, Oksana; Ihnatiuk, Olha; Sereda, Nataliia V.
The article is devoted to the problem of formation of responsibility among leader-professionals during the process of professional education at the university. The authors note that the solution to this problem is possible by developing a special pedagogical acme-technology. The paper presents characteristics of structural components of proposed technology (concept, content, procedural parts, software and methodology). In the course of this study, the pedagogical conditions for the formation of responsibility among leaderprofessionals were determined. The results of this study on the establishment of the influence of factor units on the responsibility formation of future leader-professionals in the process of their professional education at the university are discussed.
Лідерський потенціал майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Романовський, Олександр Георгійович; Горбач, Ігор
Враховуючи дослідження науковців, було розглянуто сутність понять "лідер", "лідерство", "лідерський потенціал". На основі аналізу особливостей організації професійної діяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України було з'ясовано основні вимоги щодо лідерського потенціалу майбутніх її фахівців. Автором увагу зосереджено на необхідності формування лідерського потенціалу майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби України. Враховуючи проведені дослідження, було визначено структурні компоненти лідерського потенціалу майбутніх пенітенціаріїв.
Дослідницька культура майбутнього інженера-педагога в контексті гуманізації вищої професійної освіти
(НТУ "ХПІ", 2015) Ковальська, В. С.
У статті наведено результати наукової роботи щодо визначення поняття дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, її функцій та структурних компонентів. Визначено поняття "культура", "культура особистості", "професійна культура", "дослідницька культура фахівця", "дослідницька культура майбутнього інженера-педагога" та встановлено співвідношення обсягів цих понять. Виокремлено структурні компоненти дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, а саме: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення студентами мети і завдань дослідницької культури, професійних мотивів, ціннісних орієнтацій), когнітивний (система предметних знань (інженерних та педагогічних) та знань щодо організації та здійснення інженерних та педагогічних досліджень), діяльнісний (сукупність аналітичних, прогностичних, інформаційних, організаційних та комунікативних умінь і навичок реалізації інженерних й педагогічних досліджень), рефлексивно-оцінний (рефлексія, самооцінка, прогнозування власного розвитку). Встановлено функції дослідницької культури майбутнього інженера-педагога, серед яких виокремлено креативну, імперативну, адаптивну, розвивальну, та таку, що модулює і формує.