Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Ескіз
    Публікація
    Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
    (2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
    В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
  • Ескіз
    Публікація
    Напівформальні правила як чинник динаміки ефективності формальних правил
    (2022) Абрамов, Федір Володимирович
    В статті розглядаються наслідки поширення практики запровадження напівформальних правил для динаміки ефективності формальних правил, а також пропонуються заходи попередження виникнення та поширення даного явища. Показано, що формування напівформальних правил супроводжується виникненням двох ефектів: статичного ефекту напівформальних правил, що є причиною падіння поточної ефективності чинних формальних правил, та динамічного ефекту, що є однією з причин негативної динаміки чинних формальних правил. Доведено, що реформування чинних формальних правил з метою обмеження наявних дискреційних повноважень чиновника, як захід попередження виникнення та поширення напівформальних правил, є недоцільним, через зростання рівня трансакційних витрат прийняття реформованих формальних правил та неспроможність бюрократичної системи адаптуватися до нових ситуацій. Для попередження виникнення та поширення напівформальних правил запропоновано застосування заходів з відновлення працездатності ринкових механізмів, або їх імітація.
  • Ескіз
    Публікація
    Коррупція, неефективні інститути та європейська інтеграція
    (Ужгородський національний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
    Показано, що репресивні антикорупційні заходи, що традиційно застосовуються для попередження виникнення та поширення корупції є малоефективними через низку причин. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення корупції є неефективність чинних формальних правил, що призводять до зростання рівня трансакційних витрат бюрократичних процедур та спонукають клієнта до укладання корупційної угоди. Показано, що, за певних обставин, інституційні реформи, що необхідні для приєднання країни до євроінтеграційних процесів, можуть призвести до підвищення ефективності інституційних рамок країни та мати позитивний вплив на динаміку рівня її корумпованості. Доведено, що для успішного скорочення рівня корумпованості, шляхом підвищення ефективності інституційних рамок, імплантація запозичених формальних правил, що характеризуються умовною неефективністю, має відбуватися виключно після усунення зовнішніх чинників їх неефективності. Обґрунтована необхідність врахування критеріїв доцільності реформування умовно та безумовно-неефективних формальних правил під час реформування неефективних незапозичених формальних правил.
  • Ескіз
    Публікація
    Ефективність формальних правил фінансового моніторингу
    (Класичний приватний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Максименко, Яна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
    В даному дослідженні проводиться оцінка ефективності системи формальних правил фінансового моніторингу та визначення критеріїв доцільності їх реформування. Показано, що формальні правила фінансового моніторингу характеризуватися значним рівнем цільової та трансакційної неефективності. Показано, що в залежності від мети, що переслідувалася під час запровадження системи фінансового моніторингу, можуть бути застосовані різні заходи з підвищення ефективності формальних правил фінансового моніторингу. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для боротьби з тіньовою економікою та ухилянням від сплати податків, реформування формальних правил фінансового моніторингу передбачає делегування базових функцій моніторингу гравцям, що можуть реалізувати зазначені функції з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для припинення окремих видів незаконної діяльності, реформування формальних правил фінансового моніторингу є недоцільним.
  • Ескіз
    Публікація
    Динаміка ефективності формальних правил та суспільні настрої: демонстраційні формальні правила vs маніпулювання суспільними настроями
    (2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
    В статті розглядаються наслідки взаємного впливу демонстраційних формальних правил та маніпулювання суспільними настроями для динаміки ефективності чинних формальних правил. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення як практики прийняття демонстраційних формальних правил, так й маніпулювання суспільними настроями є надмірне суспільне занепокоєння. Обидва названі явища мають негативний вплив на динаміку ефективності формальних правил. Показано, що основними наслідками поширення практики прийняття демонстраційних формальних правил є зменшення ефективності формальних правил та зменшення рівня суспільного занепокоєння відповідною проблемою. Встановлено, що у довгостроковому періоді, основними побічними ефектами практики маніпулювання суспільними настроями, є консервація раніше прийнятих демонстраційних формальних правил та пригнічення практики прийняття демонстраційних формальних правил.
  • Ескіз
    Публікація
    Динаміка демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров'я
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
    Метою даної роботи є визначення причин неефективності чинних демонстраційних формальних правил, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я, та причин сталості відповідних формальних правил. Показано, що основними причинами негативної динаміки ефективності формальних правил у сфері охорони здоров’я є: тиск з боку окремих зацікавлених груп, маніпулювання суспільними настроями та поширення в даній сфері малоефективних демонстраційних формальних правил. На відміну від демонстраційних формальних правил, що спостерігаються в інших сферах економічного та суспільного життя, демонстраційні формальні правила у сфері охорони здоров’я характеризуються не лише цільовою, але також і значною трансакційною неефективністю. Доведено, що численні демонстраційні формальні правила здатні не лише зменшити ефективність медичної системи та уповільнити темпи інституційних реформ у сфері охорони здоров’я, але й створити умови, що несуть пряму загрозу життю та здоров’ю людини. Показано, що, незважаючи на симетричність витрат, пов’язаних зі зміною демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я, відповідні демонстраційні формальні правила можуть зберігатися протягом тривалого часу. Динаміка неефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я визначається відсутністю запиту з боку суспільства на подальші інституційні реформи у сфері охорони здоров’я. Останнє обумовлено низьким рівнем загальної освіченості населення, що не дозволяє суспільству оцінити цільову та трансакційну неефективність демонстраційних формальних правил, а також незначним рівнем додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур кожного окремого демонстраційного формального правила. Запропоновано заходи щодо попередження поширення малоефективних демонстраційних формальних правил у сфері охорони здоров’я.
  • Ескіз
    Публікація
    Фактори формування демонстраційних формальних правил у сфері охорони навколишнього середовища
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою статті є виявлення факторів, що сприяють формуванню демонстраційних формальних правил, та визначення їх впливу на динаміку ефективності чинних інституційних рамок. Показано, що основною причиною формування демонстраційних формальних правил є прагнення політичних сил отримати додаткові голоси на виборах. При цьому вдаватися до практики прийняття демонстраційних формальних правил можуть як опозиційні політичні сили, так і ті, що знаходяться при владі. Факторами, що сприяють прийняттю демонстраційних формальних правил, є: відсутність впливу зацікавлених груп, високий рівень занепокоєння суспільства та низький рівень трансакційних витрат, що пов’язані з прийняттям відповідних демонстраційних формальних правил. Виявлено, що основними вадами демонстраційних формальних правил є їх низька ефективність, що у випадку поширення практики маніпулювання суспільними настроями супроводжується значною зворотною несиметричністю, та небезпека створення в суспільстві ілюзії розв’язання відповідної проблеми. Внаслідок цього виникає загроза консервації, у довгостроковій перспективі, неефективних чинних інституційних рамок. Доведено, що як демонстраційні формальні правила можуть бути прийняті виключно ті формальні правила, що не суперечать морально-етичним поглядам більшої частини суспільства, не створюють для більшості споживачів надмірних додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур і не суперечать інтересам жодної зацікавленої групи. Внаслідок цього демонстраційні формальні правила можуть характеризуватися виключно цільовою неефективністю. Показано, що єдиним заходом попередження виникнення демонстраційних формальних правил є підвищення загальної освіченості населення, що має не лише обмежити маніпулювання суспільними настроями навколо проблем, що регулюються демонстраційними формальними правилами, але й дозволить суспільству тверезо оцінювати як рівень загрози тих чи інших проблем, так і ефективність запропонованих формальних правил.
  • Ескіз
    Публікація
    Індукований опір суспільства та заходи його попередження
    (Видавничий дім "Інжек", 2020) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою статті є виявлення заходів боротьби з негативними наслідками опору суспільства позитивним інституційним змінам, що виникає внаслідок маніпулювання суспільними настроями. Виявлено, що індукований опір впровадженню ефективних формальних правил може приймати дві основні форми: активний спротив (з боку груп занепокоєння) впровадженню нових формальних правил, що, на їх думку, несуть для них загрозу, та пасивна відмова від виконання вимог нових формальних правил. Наслідком першої форми індукованого опору – активного спротиву – стає відмова від упровадження відповідних формальних правил або ж прийняття поправок, що повністю змінює їх зміст і зменшує їх ефективність. На відміну від цього друга форма індукованого опору – пасивна відмова – не перешкоджаючи заміні чинних формальних правил більш ефективними, суттєво зменшує їх ефективність. Показано, що спроби послабити негативні наслідки індукованого опору під час реформування чинних формальних правил шляхом протидії маніпулюванню суспільними настроями є недоцільними через низьку ефективність відповідних заходів та/або високий рівень витрат, що пов’язані з їх реалізацією. Запропоновано заходи мінімізації негативного впливу індукованого опору на ефективність чинних формальних правил: виведення групи занепокоєння з-під дії відповідних формальних правил, що спрямовано безпосередньо на усунення мотивації членів групи до опору інституційним змінам, і перенесення на групу занепокоєння частини суспільних трансакційних витрат опору, що передбачає перерозподіл витрат між суспільством і членами групи. Показано, що внаслідок застосування даних заходів будуть встановлені компромісні формальні правила, ефективність яких буде проміжною між ефективністю, що забезпечується формальними правилами, які приймаються під тиском групи занепокоєння, та формальними правилами, що приймаються у випадку повної відсутності занепокоєння з боку суспільства.
  • Ескіз
    Публікація
    Заходи з попередження маніпулювання суспільними настроями
    (Видавничий дім "Інжек", 2019) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою статті є визначення потенційних заходів з попередження маніпулювання суспільними настроями та оцінка їх ефективності. Показано, що свобода слова та незалежність ЗМІ не лише не запобігають поширенню маніпулювання суспільними настроями, але й спрощують процес утворення умов, сприятливих для маніпулювання. Наведено потенційні заходи з попередження маніпулювання суспільними настроями, що можуть бути розділені на три основні групи: репресивні заходи, політика комплексного розв’язання загальної проблеми та заходи з підвищення освіченості суспільства. Проаналізовано ефективність зазначених заходів з попередження маніпулювання та перспективи їх застосування. Доведено, що репресивні заходи є найменш ефективними через їх неспроможність усунути можливості для маніпулювання та надзвичайну складність виявлення та доведення факту маніпулювання. Також виявлено, що у випадку, коли занепокоєння суспільства проблемою маніпулювання суспільними настроями досягає певного рівня, виникає ризик того, що такі репресивні заходи самі перетворюються на інструмент маніпулювання. Встановлено, що політика комплексного розв’язання загальної проблеми є ефективною лише у випадку її застосування до початку маніпулювання або на його початкових етапах. Показано, що заходи з підвищення освіченості суспільства є єдиною групою заходів, що спроможні усунути саму можливість створення сприятливих умов для маніпулювання суспільними настроями. Разом із тим встановлено, що основною перепоною для застосування даної групи заходів попередження маніпулювання суспільними настроями є високий рівень витрат, що складаються з: безпосередніх витрат уряду з надання додаткових освітніх послуг; витрат здобувачів освіти на засвоєння додаткових курсів; трансакційних витрат примусу до дотримання вимог освітніх бюрократичних процедур і втрат економіки від неефективного використання робочої сили.
  • Ескіз
    Публікація
    Ефективність репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості
    (ВД "ІНЖЕК", 2017) Абрамов, Федір Володимирович
    Метою цієї статті є визначення ефективності репресивних антикорупційних заходів в умовах високого рівня корумпованості. Показано, що формальні правила, що регулюють запровадження репресивних заходів боротьби з корупцією, характеризуються значним рівнем цільової неефективності формальних правил. Через ігнорування причин виникнення та поширення корупції – неефективності чинних формальних правил – репресивні антикорупційні заходи принципово неспроможні досягти відчутного зменшення рівня корумпованості. Доведено, що, крім значної цільової неефективності, репресивні антикорупційні заходи потенційно можуть стати причиною зростання рівня корумпованості внаслідок зловживання чиновниками-контролерами своїми службовими обов’язками та поширення внутрішньої корупції в антикорупційних установах. Розглянуто потенційні загрози непідконтрольності антикорупційних структур іншим контролюючим установам. Показано, що в умовах високого рівня корумпованості репресивні антикорупційні заходи можуть призвести до поширення імітування антикорупційної діяльності.